Залежність, страх самотності, маніпуляції та токсичність у стосунках.
25 листопада у світі відзначають Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства над жінками. До цієї дати ми підготували корисний матеріал разом із провідними експертами у цій сфері. Ганна Тартинських, фахівчиня психологічної служби ГО "МАРТІН-клуб", поділилася порадами, як розпізнати "червоні прапорці" у стосунках. А психолог Владислав Бідняк розповів, що заважає жінкам піти від аб’юзера. Які наслідки це може мати для морального та фізичного здоров’я, а також як підтримати близьку людину, яка страждає від насильства.
У матеріалі також знайдете авторський чек-лист Влада "Як розпізнати аб’юзера" та корисну добірку контактів, де дніпрянки можуть отримати допомогу.
Фізичне насильство, штовхання, удари, кусання
Червоні прапорці у стосунках – це такі попереджувальні сигнали, які свідчать про потенційні проблеми. Вони можуть бути очевидними, як-от прояви прямої агресії: фізичне насильство, штовхання, удари, кусання.
"Якщо ви зіштовхуєтеся з цим, варто розуміти, що ситуація не покращиться – зазвичай стає тільки гірше. Часто люди намагаються виправдати таку поведінку партнера переконучи себе, що це тимчасово чи їхня власна провина. Але насильство в стосунках – це не помилка чи непорозуміння, а серйозна проблема", – зазначає фахівчиня.
Якщо ти цього не зробиш, я тебе покину
Також до червоних прапорців відносяться спроби примусу або маніпуляцій. Наприклад, якщо партнер тисне на вас, змушуючи робити те, чого ви не хочете, зокрема вступати у сексуальні контакти. Якщо виникають фрази на кшталт: "Якщо ти цього не зробиш, я тебе покину" – це вже ознака небезпеки. Такі речі рідко припиняються самі собою – найчастіше подібна поведінка лише загострюється.
Є менш очевидні, але не менш тривожні сигнали, такі як контроль, який можна помилково сприймати за турботу. Наприклад, постійні дзвінки та запитання: "Де ти?", "Чому запізнилася?", "З ким ти?".
Ревнощі – це не ознака любові, а спроба контролювати
Ще один сигнал – обмеження вашого спілкування з друзями чи рідними. Якщо ви помічаєте, що стали рідше бачитися з близькими через вплив партнера, це може бути ознакою проблеми. Інші прояви контролю – перевірка ваших телефонів, повідомлень у соціальних мережах, заборони щодо зовнішнього вигляду, одягу чи макіяжу.
"Також тривожним сигналом є заздрість до ваших успіхів чи досягнень. Якщо партнер не підтримує ваші здобутки, а реагує негативно, це свідчить про бажання знецінити вас. Важливо пам’ятати, що ревнощі – це не прояв любові, а спроба контролювати й ізолювати вас від інших людей".Ознакою небезпечних стосунків можуть бути словесні образи, приниження, зневажливі коментарі щодо вашої зовнішності, інтелекту чи особистих якостей. Фрази типу: "Я тебе вб’ю" або "Я тебе змушу" також свідчать про насильство. Маніпуляції – ще одна з форм контролю, коли вас змушують відчувати провину чи сором.
Перепади настрою та погане ставлення до інших
Якщо ви помічаєте раптові перепади настрою партнера – від доброзичливості до гніву без видимих причин – це теж привід насторожитися. Особливо, якщо гнів супроводжується руйнуванням предметів, навіть якщо це "непрямі" прояви агресії, наприклад, розбитий посуд чи зіпсовані речі.
Ще один важливий аспект – ставлення до інших людей. Якщо партнер негативно відгукується про своїх колишніх, висловлює стереотипи про жінок чи чоловіків (наприклад, що жінка має лише доглядати за чоловіком або що кар’єра їй не потрібна) – це свідчить про токсичний підхід до стосунків.
"Усі ці сигнали – привід замислитися, чи не завдадуть ці стосунки вам шкоди. Важливо не виправдовувати таку поведінку й не чекати змін, адже зазвичай подібні риси лише посилюються", – зазначає фахівчиня.
Чому тема насильства настільки актуальна у наш час?
Пояснює психолог Владислав Бідняк.
"Не можна назвати єдиної причини виникнення певного явища, так само як і його припинення. Коли мова йде про людей, ми обов’язково маємо справу з усіма аспектами їх життя, а саме фінанси, соціальне оточення, культура, освіта (в тому числі неформальна), психологічні та фізіологічні особливості окремої людини. Хоча ми не можемо зазначити усі без винятку, але можемо виділити основні причини продовження проблеми насильства над жінками:
‣ Зміни в суспільстві потребують зміни поколінь, які будуть реалізовувати та підтримувати їх надалі. Відома теорії поколінь Е. Хуверта та У. Штрауса каже, що покоління можна відміряти часовими проміжками приблизно 20-30 років. Спочатку кожне нове покоління вчиться у попереднього, потім формує нові ідеї та смаки, поширює їх, а згодом вони затверджуються і домінують у суспільстві. Для кардинальних змін в уявленнях про стосунки та підвищення загальної психологічної обізнаності населення пройшло занадто мало часу в історичних рамках.
‣ Залежність від партнера.
‣ Воєнний стан в країні значно змістив фокус уваги проблем суспільства, а його наслідки змінили життя кожного українця. Це, в свою чергу, не лише "заморозило" деякі наявні проблеми, але й створило цілком нові, з якими нам треба вчитися справлятися. Гадаю, буде очевидним зазначити, що війна змінила стосунки кожного з нас.
‣ На щастя, навіть у воєнний час державою та громадськими організаціями активно привертається увага до проблеми гендерно зумовленого насильства. Більшість з них, як правило, засновані на програмах та досвіді інших країн, однак кожна культура, нація та менталітет по-своєму унікальна і не існує універсального підходу для кожної. Важливо не лише брати напрацювання інших, але адаптувати їх до реалій українського суспільства".
Чому жінки часто залишаються у токсичних стосунках, навіть відчуваючи небезпеку?
"Найчастіше через те, що вони залежні від партнера економічно, психологічно, емоційно або в деяких випадках навіть фізично (через страх бути побитою, травмованою або вбитою). До інших страхів, які підтримують перебування в токсичних стосунках, належать страх самотності, страх безпорадності, страх за благополуччя дітей", – зазначає психолог.
Як аб’юзери зазвичай маніпулюють своїми партнерами?
"Зазвичай маніпуляція аб’юзера будується на "емоційних гойдалках" (спадах та підйомах). У стосунках є як жахливий, напружений час, так і солодкі моменти, заради яких люди включаються до виснажливої психологічної гри. Однією з форм цієї "гри" може бути газлайтинг, тобто переконання людини в її психологічній неадекватності. Він починається вкрай непомітно (інколи в жартівливій формі), але поступово стає серйознішим".
Який вплив насильство має на психічний стан жінки у довгостроковій перспективі?
"Основними наслідками насильства для людини в довгостроковій перспективі є:
‣ Виникнення алекситимії (труднощів з визначенням і проживанням власних емоцій).
‣ Вищі ризики виникнення хронічної депресії, тривожних розладів, посттравматичного стресового розладу (ПТСР) та інших психічних розладів.
‣ Підвищена схильність до алкогольної або наркотичної залежності.
‣ Погіршення загального стану здоров’я або виникнення хронічних хвороб (найчастіше пов’язаних з серцем).
‣ Зниження когнітивних здібностей (пам'ять, увага, мислення тощо).
‣ Труднощі соціальної адаптації в майбутньому.
Як допомогти близькій людині, яка перебуває у токсичних стосунках?
"Крок перший – визначити ознаки насильства та визнати його. Жертві насилля важче зробити це, тому будьте готові, що вони будуть заперечувати проблеми або відмовлятись від допомоги.
Крок другий – дати можливість жертві висловитись без оцінок, порад чи засудження.
Крок третій – пояснити, чому така поведінка не є нормою та зазначити про її наслідки.
Крок четвертий – звернутися за допомогою до поліції, комерційних, державних або громадських організацій, що займаються питанням сімейного насилля.
Крок п’ятий – діяти. Не давайте жертві насилля повернутися до токсичних стосунків через сумніви, страх або жалість. Будьте підтримкою для людини, яка потребує вашої допомоги і не втомлюйтесь нагадувати, що, якщо вона свідомо раз у раз повертатиметься до токсичного партнера, він не зміниться. Так, будуть миті, коли усе добре, але вони швидко закінчаться і проблеми повернуться знов.
Крок шостий – зверніться до психолога, щоб опрацювати травматичний досвід, отримати психологічну допомогу та запобігати виникненню токсичних стосунків в майбутньому".
Детальніше про ознаки соціального, емоційного, економічного та сексуального насильства у стосунках Владислав пропонує дізнатися в авторському чек-листі "Як розпізнати аб’юзера". Посилання тут.
Добірка контактів для допомоги дніпрянам, які постраждали від насильства:
Мобільна бригада – оцінка ситуації, консультаційна допомога або евакуація жертви з небезпечного середовища: 056 785 73 60, 067 200 40 62.
Служба психологічної та правової допомоги "Телефон довіри": 056 767 18 41.
1547 – Урядова гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми та домашньому насильству.
102 – поліція.
116123 – Національна гаряча лінія з попередження гендерно обумовленого насильства та торгівлі людьми.
