Низка удач: як блогер і знімки Люфтваффе допомогли знайти могилу Олександра Поля Розмови

Низка удач: як блогер і знімки Люфтваффе допомогли знайти могилу Олександра Поля

Історики майже впевнені, що знайдуть його рештки в Севастопольському парку. Розкопки почнуться після карантину.

Перша удача – покупка німецького аерофотознімка із зображенням Севастопольського парку. Друга удача – в 1944 році через війну в парку зовсім не було дерев, тому на фото видно Лазаревську церкву. Третьою і найголовнішою удачею стало те, що цей знімок потрапив до рук Артема Костюка – людини, яка цікавиться історією Дніпра. Завдяки своєму проєкту Old Maps він вирахував можливе місце поховання Олександра Поля.

(Upd.: могилу Олександра Поля все-таки знайшли, тут подробиці).

Ми поспілкувалися з Артемом про те, що допомогло розгадати загадку і чому йому не подобається, коли його називають істориком-аматором.

Артем Костюк
Артем Костюк

Передісторія знахідки

Огороджувальні стрічки в Севастопольському парку, нещодавно скопана земля та муніципальна варта, яка доглядає за цією територією. У грудні 2019-го на цьому клаптику землі провели попередні розкопки. Дослідники натрапили на залишки фундаменту, ймовірно, Лазаревської церкви. За історичними документами, саме під нею був похований Олександр Поль. Це перший почесний громадянин нашого міста, який відкрив промислове значення залізної руди Криворіжжя та побудував залізницю через наш край.

Перші факти про пошуки його могили, які ми дізналися на прес-конференції в лютому, виклали тут.

А тут розповідаємо, як проходять розкопки.

Місце в Севастопольському парку, де будуть шукати могилу Олександра Поля, огороджено стрічкою

Огороджену територію оглядаємо разом з Артемом Костюком. Саме йому вдалося вирахувати розташування церкви. Дослідник розповів, як все було.

– Я веду свій особистий блог, у якому викладаю рідкісні історичні фото Дніпра. І два роки тому мені захотілося зробити щось нове, сучасне і круте. Наприклад, окремий сайт з інтерактивними картами. Але у мене не було стимулу, адже мій матеріал, який планував там розмістити, вже всі бачили. Я нічим не зміг би здивувати свого читача.

Було-стало: який вигляд мав будинок на ж/м Лівобережний
Скріншот з історичного блогу Артема

Ситуацію змінило знайомство з Сергієм Чигвинцевим, який теж захоплюється історією. Він розповів Артему про військові аерофотознімки Дніпра, зроблені Люфтваффе. Зараз вони зберігаються в національному архіві США як трофейні.

– У Сергія Чигвинцева вже була вироблена система купівлі німецької аерофотозйомки. Він розповів, що по Дніпру, починаючи з 1941 по 1944-й, є багато знімків. У нас з'явилася задумка вкрити все місто фотографіями різних років.

Старі аерофотознімки Дніпра на сайті oldmaps
Зліва – Дніпро 30 травня 1944 року. Праворуч – сучасний Дніпро

Фото з таких архівів купуються через компанію-посередника і обираються наосліп. З попередніх даних вказується лише шматочок землі, який потрапив у об'єктив, масштаб і погодні умови. Що буде видно на фото, залежить від того, як летів літак. 

– Якщо низько, то при наближенні ми бачимо мало не людей, а якщо високо, то виходить більше охоплення території, але без деталей. Щоб мінімально покрити Дніпро знімками, нам потрібно було купити 30 аерофотознімків. Але один знімок коштує 20 доларів. Удвох ми не змогли б це потягнути.

Той самий знімок

Про грант від "Культурної столиці" Артем почув від історика Валентина Старостіна. Можливість отримати гроші на свій проєкт дала стимул над ним працювати. Сайт назвали Old Maps. На ньому історичні аерофотознімки і старі карти Дніпра та околиць накладаються на сучасну карту міста. Можна побачити, який вигляд знайомі вулиці мали раніше.

Дніпро-Арена з висоти пташиного польоту на сайті oldmaps
Ліворуч – стадіон 4 жовтня 1965 року, праворуч – сучасна "Дніпро-Арена"

– Щоб презентувати художній раді свій проєкт і отримати грант, потрібно було візуалізувати те, що ми робимо. Ми з Сергієм Чигвинцевим купили два німецьких знімки військового часу і один 1965-го року. Найцікавішими були саме фотографії Люфтваффе. На одній з них було видно район вокзалу, зруйнований старий міст, заводські частини міста. А на другій – територія Севастопольського кладовища. У 1944-му році тут майже не було дерев, і все як на долоні.

Цей знімок Артем вважає ідеальним через високу чіткість. На ньому вперше вдалося з висоти польоту побачити церкву святого Лазаря, яку зрівняли з землею в 1954 році.

Снимок, благодаря которому исследователи могут найти могилу Александра Поля
Ліворуч той самий ідеальний знімок. У його центрі – Лазаревська церква

Щоб завантажити цей знімок на сайт, дослідник використовував дві програми.

– За їх допомоги я визначаю координати точок, спільних для обох знімків. І програма на основі цих даних розкладає знімок на площині сучасної карти. Якщо є помилка, програма видає похибку. Це означає, що точка прив'язана неправильно.

Старовинна будівля у Дніпрі
Одна з відправних точок

Двома відправними точками на знімку стали будинки, які збереглися з 44-го року. Третьою – сама церква, яка, як вважали історики, стояла на місці сучасного кургану в центрі Севастопольського парку. Без точного підтвердження, що саме під ним знаходиться склеп Поля, його розкопувати не збиралися.

– Коли програма видала результат, в районі церкви я побачив похибку. Це означало, що координати цієї точки задані неправильно. Тоді я прибрав координати церкви, залишивши прив'язаними тільки будинки. Вийшло чітко і без спотворень. І тоді стало видно, що зруйнована церква стояла не на місці кургану, а на 20 метрів південніше.

Спотворений знімок Лазаревської церкви
Так виглядала похибка

Артем показав ці знімки своїм підписникам і історикам. Ті здивувалися такому несподіванному відкриттю. Головний архітектор міста сказав, що це чудова знахідка, і передав її в мерію. Звідти Артему зателефонували і запросили зустрітися з Борисом Філатовим.

– Я знав, що він за освітою історик. На телефоні я йому показав, що Лазаревська церква стояла не на місці кургану. Він дуже стримано до цього поставився. Вже пізніше я дізнався, що над визначенням місця розташування церкви працювали інші історики. Точну локацію їм не вдавалося знайти багато років, а я завдяки своїм даним додав останній пазл у цій історії.

Старе фото, на якому Лазаревська церква ще ціла
Лазаревська церква

Грант і розкопки

Грант від "Культурної столиці" Артем Костюк виграв. На отримані гроші оплатив хостинг сайту і докупив усі необхідні знімки. Тепер на Old Maps можна побачити, яким було місто в різні роки – з 1915 по 2018. Історія з Лазаревською церквою теж не закінчилася. Восени Артему сказали, що він увійшов до робочої групи з її розкопок.

– У грудні зробили попередні розкопки. Копнули – і знайшли фундамент. Причому велика така траншея, мінімум метр завширшки. На території кладовища такий масивний фундамент мала тільки церква. У цьому районі ховали найпочесніших громадян і священиків.

Артем Костюк показує на телефоні місце, де шукають могилу Олександра Поля
Місце розкопок

Артем сподівається, що серед них знайдуть і могилу Олександра Поля.

– Збережені відомості говорять про те, що його поховали під церквою. Але під самою будівлею чи під стінами? Головне, що зараз у нас є місце – це наш орієнтир. Рештки Олександра Поля можна буде визначити за незвичайною формою черепа. Якщо такий знайдуть, то запросять антропологів із Києва і за можливості проведуть аналіз ДНК – в Аргентині живуть родичі сестри Поля.

Місце майбутніх розкопок, де будуть шукати могилу Олександра Поля

У докарантинні часи розкопки були заплановані на травень.


В очікуванні розкопок Артем Костюк доповнює сайт новими старими картами. Допомагають у цьому і меценати, вони викуповують аерофотознімки для себе і діляться ними з Артемом. З останнього – дослідник додав на Old Maps зимову серію аерознімків. На 16 фотографіях показаний Дніпро 9 січня 1944 року.

– Я працюю зі старими фотографіями, тому що за їх допомоги можна розгадати ще багато загадок і побачити багато цікавого. Наприклад, фортецю Катеринослав-1, на місці якої зараз дачі, або фортецю, де тепер водосховище.

Низка удач: як блогер і знімки Люфтваффе допомогли знайти могилу Олександра Поля - 12 зображення
Ліворуч – фортеця Катеринослав-1 13 жовтня 1943 року. Праворуч – сучасний дачний кооператив

Пошук незвичайностей – це хобі Артема. А працює він дизайнером у мережі магазинів. Каже, що багато хто сприймає його як історика-любителя, але це не так.

– Мені цікава історія міста. Але не так, як вона описана в книжках, де подаються тільки сухі факти. Я отримую задоволення від деталей. Це можуть бути залишки старої бруківки або могильних плит. Через ці деталі місто з нами спілкується. Я хочу не просто жити у Дніпрі, а спілкуватися з ним. Я вчуся бачити ці деталі. І розшифровувати їх для інших.

Поділитися: