"Більшість викладачів – це наші потенційні роботодавці" Історії

"Більшість викладачів – це наші потенційні роботодавці"

Як минув перший рік навчання культурних менеджерів у коледжі культури та мистецтв.

Рік тому у Дніпровському коледжі культури відкрилася нова спеціальність – "менеджер соціокультурної діяльності". Ми розповідали про неї, коли вона тільки з'явилася. Тоді все мало дуже заманливий вигляд: програму розробили менеджери культури, заявлені лектори з великим досвідом, лекції від іноземних фахівців і класні місця практики. Що з цього вдалося реалізувати, а що тільки у планах? Ми поговорили з керівництвом коледжу, викладачами та студенткою.

"Більшість викладачів – це наші потенційні роботодавці" - 1 зображення
Фото: Арсен Дзодзаєв

Програма 

Програму для коледжу розробили учасники організації Kultura Medialna (Андрій Палаш, Катя Русецька, Юля Овчаренко) та директорка галереї "Артсвіт" Іра Полікарчук. Вони отримали гранти від Українського культурного фонду й міської програми "Культурна столиця", поїхали подивилися, як це працює в інших містах, і розробили спеціальність у Дніпрі. 

Андрій Палаш, викладач, голова організації Kultura Medialna

"Ми всі практики у сфері культури та мистецтв, постійно організовуємо фестивалі, виставки, освітні заходи. Ми бачимо, що у Дніпрі дуже мало фахівців, яких ми могли б залучати до своїх проєктів або які могли б робити щось своє".

Програма включає дисципліни, необхідні майбутнім культурним менеджерам. Наприклад, проєктний менеджмент, економіка культури, культурні та креативні індустрії, основи і принципи самопрезентації, ораторське мистецтво та інші. Ще планували багато активностей, щоб наживо знайомитися з професією.

Андрій Палаш

"Багато чого не вдалося реалізувати, перш за все через пандемію. Коли ми розробляли програму, то хотіли, щоб наші студенти постійно їздили на проєкти з обміну, стажування, проходили практику. Планували залучати фахівців з Європи, які могли б на один-два тижні приїжджати у Дніпро і вичитувати якусь дисципліну. Але почалася пандемія, і всі проєкти мобільності були заморожені". 

Частину дисциплін закрили лекторами з коледжу. Решту читали залучені фахівці з різних сфер.

Влада Миколюк, викладачка, засновниця школи бренд-євангелістів PRoector

"Моїм завданням було пояснити, як під час самопрезентації підбирати аргументи для різних цільових груп. Для бізнесу і для посольства, коли просиш у них підтримки на свій проєкт, потрібні абсолютно різні аргументи. І ми, звичайно, розглядали приклади тих, у кого це вийшло. Найяскравіша лекція була присвячена ревіталізації індустріальних міст". 

"Більшість викладачів – це наші потенційні роботодавці" - 2 зображення

Влада розповідала студентам про розвиток іспанського міста Більбао, яке завдяки музею сучасного мистецтва стало кращим; про взаємодію компанії з видобутку титану з місцевою громадою на Кіровоградщині; про роботу ГогольFest'у і його переосмислення старих об'єктів у містах.

Катя Гасан, студентка 

"До нас на пари не приходять із підручниками або папірцями. Кожне знайомство з викладачем починається з того, що нас запитують, з якою метою ми прийшли та в яких сферах себе бачимо. На основі наших відповідей вибудовується курс".

Лектори 

Лекторами стали фахівці-практики, які не з підручників знають, як працювати у своїй сфері. Наприклад, Андрій Палаш постійно працює з культурними проєктами та є співзасновником культурного центру у Дніпрі. Викладачка дисципліни "критичне мислення" Олена Усенко багато років працювала кореспонденткою телеканалу "1+1", а зараз представляє у місті Національну раду з питань радіо і телебачення. Влада Миколюк, яка вчить студенток правильній самопрезентації, заснувала школу PRoector.

Інна Рудкевич, директорка коледжу культури

"Наші викладачі навчають студентів не просто сприймати інформацію, а й продукувати її. Якщо це піар (читає тележурналістка Наталя Рекуненко), то прийдіть і напишіть прес-реліз. Якщо це ораторське мистецтво (читають Влада Миколюк та Олена Городецька, ведуча і журналістка 11 каналу), то встаньте перед аудиторією і зірвіть оплески зараз, а не через два тижні, коли ви, можливо, це все напишете на папірці й вивчите напам'ять".

"Більшість викладачів – це наші потенційні роботодавці" - 3 зображення

У перший рік на спеціальність вступило 26 абітурієнтів. Це дуже різні люди: хтось прийшов після школи, хтось уже з вищою освітою, хтось хотів став культурним менеджером і усвідомлено обрав спеціальність, а когось привернуло слово "менеджмент" у назві. Для лекторів це стало викликом.

Влада Миколюк 

"У дві години лекції ти вміщуєш три книги, чотири фільми, п'ять вистав, дві країни. Це складно. І я звикла працювати з дорослою аудиторією, а тут потрібно бути цікавою й підліткам. Єдиний вихід – це постійний інтерактив, постійний заклик до взаємодії". 

Андрій Палаш 

"Сильно заважав карантин. Онлайн-заняття – це жах, половина студентів без камери, хтось без звуку, просто щось друкують, коли ти до них звертаєшся. Немає обміну емоціями, енергією. Але на офлайн-заняттях, здається, нам вдавалося донести інформацію". 

"Більшість викладачів – це наші потенційні роботодавці" - 4 зображення

Практика 

Особливий акцент робили на практику, адже саме вона допомагає по-справжньому зрозуміти професію.

Влада Миколюк 

"Ми дивилися фільми, робили презентації, шукали приклади інших міст. Наприклад, тема ревіталізації. Я розповідаю про досвід Більбао і Клівленда. А на наступний раз прошу знайти приклад, коли бізнес і культура зробили комерційний об'єкт, який призвів до ревіталізації простору. І вони знаходили дуже круті приклади, про які навіть я не знала". 

Інна Рудкевич, директорка коледжу культури

"Тут вони йдуть у музей пам'яті Голокосту, потім на відкриття в артгалерею, а ввечері на виставу, на яку потрібно написати рецензію. Вони були постійно занурені в культурний контекст". 

За рік навчання студенти відвідали більшість культурних установ міста і деякі фестивалі й дізналися про їхню роботу зсередини.

Катя Гасан, студентка

"Якщо це екскурсія в музей, то не як для звичайних відвідувачів, а, наприклад, з акцентом на його піар-кампанію. Екскурсію проводить заступник директора і розповідає, як вони просувають музей.

Практики було багато. Ми заповнювали заявку на грант за формою Українського культурного фонду. Це було підсумкове завдання з проєктного менеджменту, ключового для нас предмету. Після року навчання ми змогли заповнити 60-70% заявки. Решту поки складно, особливо фінансову частину – цього нас будуть навчати наступного року".

"Більшість викладачів – це наші потенційні роботодавці" - 5 зображення

Андрій Палаш 

"Для мене було важливо, щоб студентки стажувалися у проєктах, які я роблю. Вони волонтерили на фестивалях House of Europe і "Конструкція". Хоча не всі студентки були активні. А за останні кілька місяців вони самі (я їх лише менторив і направляв) придумали проєкт, працювали в команді, розподілили завдання, запустили краудфандинг-кампанію". 

Другий рік навчання 

На другому (заключному) році навчання студенти будуть більше займатися фінансовою частиною майбутніх проєктів. Крім того, лектори все-таки сподіваються залучити іноземних колег.

Андрій Палаш 

"Ми домовилися з університетом у Брно. Викладачі готові приїжджати на тиждень, і якщо восени ситуація покращиться, то ми зможемо організувати такий невеликий колаб з університетом. Ще ми підписали договір з Академією культури й Університетом імені Каразіна в Харкові, викладачі звідти готові викладати і онлайн, і офлайн". 

Інна Рудкевич

"На наступному курсі студенти будуть робити свої проєкти. Тобто дипломна робота буде не описова, а практична. Над своєю ідеєю вони будуть працювати весь рік. Створять фінансові плани, вивірені з викладачами економіки культури й фінансового менеджменту, спробують забрендувати ідеї з викладачами брендингу і маркетингу".

"Більшість викладачів – це наші потенційні роботодавці" - 6 зображення

Андрій Палаш 

"Я хотів би, щоб наші студенти могли виїхати в інші країни та інші міста, подивитися на процес навчання там. Поїхати у study-тур в умовну Чехію, Польщу або Словенію, відвідати різні музеї, галереї, театри, культурні інституції, послухати, як вони працюють і де беруть фінансування. Тому що в Дніпрі не так багато некомерційних організацій, таких як Kultura Medialna. І студенти бачать театри, у яких держфінансування, старий менеджмент, не завжди привабливі проєкти. Хочеться показати їм інші приклади. Показати, як ще може працювати театр, щоб вони надихалися і реалізовували такі проєкти тут".

Перспективи 

За словами директорки коледжу Інни Рудкевич, програма побудована так, що через два роки випускається фахівець, який знає, як створювати й менеджерити культурний проєкт у реальних умовах ринку. Це може бути фестиваль, бренд громади, музичний гурт або креативний бізнес.

Катя Гасан 

"90% викладачів – це наші потенційні роботодавці або ті, хто знає наших потенційних роботодавців. Це дуже класно, і якщо ти активний, я взагалі не бачу проблеми знайти потім роботу".

До кінця липня триватиме новий набір на спеціальність "менеджер соціокультурної діяльності" в коледжі культури. Вступити можуть випускники 11 класів, а також дорослі, які вже мають вищу освіту.

Поділитися: