"Інтегрую живопис Примаченко в тату": правнучка художниці, яка єдина має її хист і жодної картини у спадку Розмови

"Інтегрую живопис Примаченко в тату": правнучка художниці, яка єдина має її хист і жодної картини у спадку

Правнучку звати Аліна Гаєва, вона ілюстраторка, дизайнерка і графікиня. Це інтерв'ю вперше вийшло в онлайн-журналі "Українки". Ми публікуємо його повністю.

"Інтегрую живопис Примаченко в тату": правнучка художниці, яка єдина має її хист і жодної картини у спадку - 1 зображення
Правнучка Марії Примаченко Аліна Гаєва біля своєї картини

Картини Марії Примаченко знає увесь світ, навіть головна ялинка України була прикрашена її впізнаваними образами. З усієї великої родини художниці малювати не вмів ніхто, поки не підросло вже третє покоління Маріїних нащадків – і серед них Аліна Гаєва, поки що єдина, кому передався прабабусин хист.

Ми познайомилися з Аліною на виставці робіт Примаченко. Познайомилися випадково: своєю приналежністю до відомого прізвища Аліна не хизується, хоча ззовні схожа на прабабцю і так само, як вона, постійно малює: ілюструє книжки, розробляє принти і дизайн одягу власної марки Ga.EVA, займається графікою і навіть… тату.

Аліно, чи не тяжіє над вами відоме прізвище?

– Якщо бути точними, то Марія Примаченко мені двоюрідна прабабця. І ми з сестрою-близнючкою Каріною дізналися про це лише в 14 років. Наш тато з Києва, його мама – з Болотні, як і весь його рід, але оскільки батьки розлучилися, ми про відому рідню не дуже знали.

Одного разу побували на виставці в Києві, заїхали до бабусі, а вона: "О, так ви пішли по художній лінії…". І відкриває такий радянський альбом з вклеєними світлинами, показує: "О, це я, я з квіточками, я біля хати. А це тітка моя Примаченко стоїть…". Ми так: стоп-стоп, та сама Примаченко? Бабуся: "Так, вона. Знаєте, як у селі до цього ставились, вона була трохи дивна, але так гарно рушники вишивала і піч вимальовувала". Звісно, ми були здивовані…

А за кілька років поїхали з сестрою у Седнів на вручення премії всеукраїнського фестивалю для дітей та молоді "Шевченко в моєму серці», яку виграли вже вдруге. У нас брали інтерв’ю і теж згадували про Примаченко. Це виглядало десь так: "Ось дівчата, вони щось малюють, а їхня прабабця – сама Марія Примаченко!". Ми одразу відходили на другий план, у тінь, тому після того вирішили з сестрою взагалі нікому не говорити про прабабцю.

Так, ми теж малюємо, але її, на жаль, ніколи не бачили, тільки їздили на її батьківщину. Її невістка Ольга, велика фанатка свекрухи, нас щиро зустріла, подарувала журнал з роботами Марії.

Невістка Марії все бідкалась, що не може подарувати якусь картину, бо вже нема – їх обікрали

"Інтегрую живопис Примаченко в тату": правнучка художниці, яка єдина має її хист і жодної картини у спадку - 2 зображення
Аліна Гаєва в тату-салоні за роботою

То ви підтримуєте зв’язки з прямими нащадками Марії?

– Не дуже. У сина Марії два сина, у них теж є діти. Правнучка Анастасія, що представляла виставку робіт Примаченко в Мистецькому Арсеналі, – з них. А ми такі трохи збоку стоїмо, і не хотілося б якось нав’язуватись. 

До речі, ззовні з Марією ми дуже схожі – я колись робила коротке відео, як моє обличчя перетворюється на її. Вражає!

Як ви розумієте картини прабабусі, є улюблені?

– Загалом вона була досить саркастичною людиною, і в її творах чимало асоціацій, прихованих глибоких сенсів, підтекстів, які під маскою наївного живопису не зразу і розгледиш. У цьому і є мистецтво. Тому сприймати Примаченко лише як майстра кольору і форми, мені здається, досить однобоко. Мені подобаються картини "Мавпа на пляжу", "Цирк", "Свиня-красуня".

Чи є щось з творчого спадку Марії у вас вдома?

– Нічого немає. Коли Марія ще творила, багато хто в селі та й з рідні дивився на це, як на щось дивне – навіщо воно взагалі потрібно?

Зараз, напевно, так дивляться і на нас. Така вже карма творчих людей

"Інтегрую живопис Примаченко в тату": правнучка художниці, яка єдина має її хист і жодної картини у спадку - 3 зображення
Аліна Гаєва в одязі з авторськими принтами за мотивами малюнків Марії Примаченко

Окрім живопису ви займаєтеся тату?

– Так, вже більше двох років працюю майстром з татуажу – і придумую малюнки, і набиваю.

Перше тату мені робила Уляна Нєшева, яка мені дуже подобається. Це було геометричне зображення, яке я просто скачала з інтернету, трохи доповнила і все. Загалом, я люблю геометричні форми на основі трикутника. Потім, через два роки, набила сама собі червоний трикутник. А за останні чотири місяці прикрасила своє тіло ще трьома татуюваннями, а таке трапляється зі мною рідко. Зазвичай я довго зрію, а потім в один момент роблю. Цього разу зробила собі контурне сердечко на пальці і червоний місяць на руці, і останнє – три зірочки (як між віршами) чорного кольору, що символізують дитину, чоловіка й мене.

Втім, для мене основні все ж живопис і графіка. Власне, і картини Марії дуже графічні. Я цю графіку інтегрую в живопис, а також у татуювання. Ще я ілюстратор книжок, наразі працюю над новою серією малюнків.

Ви ще й маєте власний бренд одягу, правильно?

– Ми створюємо одяг з сестрою під маркою Ga.EVA. Хочемо зробити його неординарним, але при цьому зручним. Він повсякденний, однак легко перетворюється на вечірній: такий собі трансформер.

У Києві продаємося на маркетах "Всі. Свої", маємо власний шоу-рум у Дніпрі, де живе сестра. Вже демонстрували наш одяг в Парижі в pop-up-store і хочемо це продовжувати. Також плануємо приділити увагу високому мистецтву в моді. Навіть почали шити куртки – з принтами живопису.

Поділитися: