Культура під час "чуми" — КУСТ
Культура під час "чуми" Інтерв'ю

Культура під час "чуми"

Культурній сфері в Україні не щастить: фінансують за залишковим принципом, представників вважають фріками, ігнорують нагальні потреби, а в час ікс закидають, мовляв, саме культура недопрацювала, тому світ охоплює чергова духовна криза. Від початку незалежності й фактично до сьогодні вона працює на ентузіазмі супер-людей, які постійно тримають оборону від, здавалося б, свого союзника – держави. Вчергове це доводиться робити у непростий час світової пандемії, до якої людство не було готово ні морально, ні фінансово.

25 березня спільноту представників креативних індустрій обурила інформація про наміри "урізати" видатки на культсферу (опублікована у фейсбуці голови Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександра Ткаченка). Міністерство фінансів планувало скоротити фінансування Міністерства культури, молоді та спорту на 7 мільярдів гривень при запланованому на 2020 рік бюджеті у 15,4 мільярди. Так, Український культурний фонд, за підтримки якого здійснюється більшість прогресивних проєктів в Україні, мав скоротитися на 500 мільйонів гривень, на 750 мільйонів – Держкіно, на 250 мільйонів – творчі спілки, на 150 мільйонів – Інститут книги. Понад 500 мільйонів планували зекономити на будівництві музеїв Голодомору та Революції Гідності. 

Реакція спільноти була миттєвою – пости у фейсбуці, публічні і колективні заяви, відкриті листи і петиції, ефіри і публікації. З іншого боку були заяви людей, для яких питання культури знову виявились не на часі: основним аргументом скорочення стало перенаправлення фінансів на медицину, яка має рятувати людей від COVID-19. З ідеєю дофінансування медицини згодні всі, але питання, чому це мало робитися за рахунок "найбагатшої" сфери культури, залишається відкритим.

Андрій Палаш, програмний директор і куратор фестивалю "Конструкція", співзасновник організації "Kultura Medialna": "Ми вже звикли, що культура є однією з найвразливіших сфер. Тож подібне рішення Міністерства фінансів не стало несподіванкою. У той час, коли в інших країнах намагаються підтримати культуру, бо всі розуміють нищівний вплив пандемій та карантину на неї, в Україні її знищують. На державному рівні. Радикальне зменшення фінансування ставить під загрозу реалізацію багатьох проєктів та ініціатив." 

Дійсно, уряди прогресивних країн, які також вступили в активну фазу боротьби з коронавірусом й оголосили карантин, прийняли рішення підтримати креативні індустрії у кризові часи.  

Тетяна Дробахіна, експертка УКФ, піар-директорка Книжкового фестивалю Book Space та фестивалю "Джаз на Дніпрі": "Я досліджувала вплив культурно-креативних індустрій на економіку регіонів. У Каталонії найбільш перспективними секторами культурно-креативних індустрій є книговидання та перформативне мистецтво, а музей Гугенхайма у Більбао привернув увагу туристів до провінційного міста, створивши так званий "ефект Більбао" і забезпечивши надходження у регіональний бюджет більше ніж 100 мільйонів євро за перші три роки існування. Великобританія робить ставку на креативну сферу та музичні фестивалі, у деяких регіонах це є пріоритетом. Згідно з Culture Influence Ranking, топ-10 країн, у яких культура відіграє одну з ключових ролей (Італія, Франція, Іспанія, США, Великобританія, Німеччина, Австралія, Швейцарія, Японія, Сингапур тощо), бачать свій пріоритет у підтримці культури та посиленні її впливу. У часи пандемії Німеччина та Великобританія виділяють додаткові чималі бюджети на підтримку саме митців. Згідно з Європейською програмою розвитку культури на 2019-2022 рр., культура є також медіатором спілкування та зміцнення міжнаціональних зв’язків. Тож якщо ми беремо курс на Європу, культуру потрібно підтримувати ще більше у часи кризи".

До прикладу, влада Берліна підтримує невеликі заклади культури й представників творчих професій, виділивши 100 мільйонів євро на програму грантів, у тому числі й на приватні галереї. Так, художники, яких у столиці Німеччини нараховують близько 8000, мають можливість отримати гранти у розмірі 5 тисяч євро. Галереї України у своєму майбутньому не впевнені. Якщо цінність книжки чи кіно як культурного продукту середньостатистичному українцю більш-менш зрозуміла, то перформативні практики наразі є terra incognita для більшості. Проте цей факт зовсім не означає, що якась галузь є важливішою за іншу; це означає, що велике об’ємне поняття культура складається з різних за розміром/формою/метою/функцією пазлів, прибравши один з яких, зруйнуєш усю конструкцію. 

Ірини Полікарчук, директорка галереї Артсвіт, та Ірина Харламова, проєктна менеджерка: "Цього року ми подали два проєкти до УКФ. Один із них уже на стадії переговорів. Це українсько-німецька резиденція для митців, що займаються перформансом ("Перехід/Crossing"), яка мала б відбутися в партнерстві з німецькою організацією "PAErsche" у двох містах: Дніпро і Кельн. Другим проєктом є програма резиденцій, яка має пройти цього року вдруге. На цей рік ми запланували дві виставки, невеликий фестиваль перформансу, воркшопи з перформансу і кураторський навчальний інтенсив для резидентів. Для кожного з напрямків ми запросили кураторів, ми очікуємо, що наші проєкти отримають високу оцінку і мають всі шанси на успіх. Якщо фінансування УКФ буде призупинено і апліканти не зможуть отримати гранти, це суттєво вплине на все культурне середовище, адже залишить без реалізації не лише низку якісних проєктів у різних напрямках культури, але і залишить без доходів велику кількість менеджерів, що багато працювали і продовжують працювати у цій сфері. Що стосується конкретно галереї "Артсвіт", то відмова у фінансуванні нас поставить в ситуацію, коли ми будемо змушені розробляти програму заходів практично з нуля (а це період в 5-6 місяців) або обходитись власними ресурсами, що, на жаль, унеможливить реалізацію проєктів у такому масштабі. Молоді художники втратять можливість узяти участь в резиденціях (а це і обмін досвідом, і неформальна освіта, і можливість попрацювати в новому для себе середовищі та розширити межі власних мистецьких практик), що в результаті призупинить розвиток творчого середовища конкретно Дніпра та всієї України."

Український культурний фонд одним із перших відреагував на одіозну заяву та згуртував навколо себе людей. "Необхідно зберегти робочі місця і належний безпековий стан інституцій. Для цього дуже важливо відмовитися від потенційного скорочення видатків на оплату праці. Принципово важливо скористатися усіма можливостями, що мають Український культурний фонд та Український інститут книги, на вирішення проблем, котрі виникають з нинішньою кризою. Це надзвичайно важливі інституції, від яких наразі чекають підтримки як ніколи раніше," – йдеться у заяві фонду.

Юлія Пісчанська, директорка Дніпровського національного історичного музею імені Дмитра Яворницького: "Цього року музей подав заявки до УКФ у шести напрямках розвитку культури, музейної діяльності, інклюзії. Заявка благодійного музейного фонду, спрямована на відзначення 165-ліття Яворницького, вже здобула друге місце за результатами експертного відбору. Це великий відсоток імовірності фінансування. Наразі ж це питання лишається невизначеним. Без фінансування ми точно втрачаємо книжки для проєкту "Шляхами героїв", спрямованому на те, щоб українознавча література потрапила у шкільні бібліотеки, а також в освітні хаби, у військові підрозділи, на передову."

Українська кіноакадемія запустила онлайн-мітинг "Ні – знищенню культури", до якого з самого початку приєдналося більше 800 людей.

Олександр Шакіров, поет, учасник онлайн-мітингу: "Ми говорили про план дій у разі скорочення бюджету (писати листи, скарги), затвердили офіційний лист до можновладців. Під час розмови до нас приєднався Олександр Ткаченко і запевнив, що ніякого скорочення не буде. Навпаки, бюджет на кінематограф збільшать на 200 мільйонів гривень".

Якщо підтримка від держави під питанням, є пропозиції звертатися до бізнесу, адже саме прогресивні бізнеси розуміють, наскільки важливо підтримувати креативні індустрії.

Євген Гордєєв, засновник музичного проєкту Kurs Valüt: "Скорочення фінансування УКФ – це втрата шансів на апгрейд культурної сфери, але ніхто не забороняє робити апгрейд власними зусиллями, якщо ми позиціонуємо себе як розвинений індустріальний заможний край, та ще й децентралізований, на додачу. Користуючись нагодою, хотів би звернутися до великого й середнього бізнесу: панове, ваш вихід, фінансуючи культуру ви сприяєте депровінціалізації власного міста, покращенню туристичної привабливості та власного іміджу. Щодо державної підтримки, то гадаю, що на коронавірус спишуть ледь не всі негаразди, які стануться з нашою економікою у найближчий час".

Соціально відповідальний бізнес наразі спрямовує ресурси на медицину, а не культурні проєкти, і це цілком зрозуміло. Усім відомі кейси Нової пошти, яка виділила 25 млн грн для закупівлі обладнання та матеріалів для лікарень, мережі магазинів "Сільпо", яка виділила 100 млн грн на боротьбу з пандемією, Uklon, Uber, Bolt, які безкоштовно возять медпрацівників на роботу. І цей список можна продовжувати.

У вирі пристрастей за бюджет для культури прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив про зменшення заробітної плати топ-чиновникам. Скоротити бюджет мали не тільки сфері культури, а й освіті. Наприклад, планувалося повністю скасувати підтримку пріоритетних напрямів наукових досліджень, при тому, що Академія наук досліджує Covid-19 і виготовляє тест-системи; призупинити фінансування Фонду розвитку закладів вищої освіти і будь-яких капітальних видатків на заклади вищої освіти, скасувати гранти на дослідження через Національний фонд досліджень і т.д.

Проте підтримка освіти і культури лишилася на місцевому рівні, що є цілком вірогідним за умов децентралізації. Так, голова Дніпропетровської облради Святослав Олійник порадував інформацією, що обіцяні 10 мільйонів гривень на реставраційні роботи Дніпропетровської філармонії ім. Когана таки будуть виділені.

Соціальний тиск і публічне обговорення намірів скоротити фінансування культури дали позитивний результат. Верховна Рада поки що не підтримала законопроєкт, що передбачав зменшення видатків на культуру. За проєкт закону про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" №3279 проголосували 223 депутати замість необхідних 226. Проте це рішення є тимчасовим, законопроект відправили на доопрацювання.

Юлія Овчаренко, культурна менеджерка, кураторка фестивалю "Конструкція", співзасновниця організації "Kultura Medialna": "Урізати видатки на культуру, пояснюючи це тим, що гроші потрібніші в інших сферах, — це архаїчна практика тоталітарної держави, яка зацікавлена контролювати розумовий розвиток громадян і, зрозуміло, не в бік розквіту. Це рішення або не є зваженим і не враховує роль культурних проєктів в економіці, або є відверто шкідницьким, направленим проти інтелектуального, ментального та фізичного розвитку українців".

Безперечно, життя та здоров’я людей у пріоритеті. Проте перш ніж приймати радикальні рішення, потрібно всебічно аналізувати ситуацію й дивитися на перспективу. Не варто забувати, що в креативних індустріях теж працюють люди, які мають освіту, досвід, компетенції, яких слід поважати, до яких варто дослухатися й вести діалог. Локальна криза та стагнація сфери культури  призведе не тільки до того, що ми не матимемо що якісного читати/дивитися/слухати, а й до повного фіаско на арені культурної дипломатії, яка є сірим кардиналом у побудові загального іміджу країни та її зв`язків на міжнародній арені.

Можете провести експеримент: протягом дня не користуватися продуктами культсфери й відчути, як складно нам було б переживати карантин без книжок, фільмів, подкастів, онлайн-лекцій, музики. А також подумати, у який світ нам би хотілось повернутися після самоізоляції.

Поділитися: