Український комікс — КУСТ
Український комікс Інтерв'ю

Український комікс

Викладачка ДНУ про те, чому наші комікси "не для всіх".

Фільми, зняті за мотивами коміксів, збирають мільйони глядачів та мільярди доларів прокату. Мальовані історії вивчають цілі факультети, їм присвячують магістерські програми та навіть захищають дисертації у вигляді графічних романів. В Україні теж є комікси. Про що вони та чи схожі на продукти Marvel та DC? 

КУСТ розпитав про це у дослідниці Оксани Гудошник, доцентки кафедри масової та міжнародної комунікації ДНУ. Вже чотири роки вона вивчає комікси. 

– Почалося все, коли група третьокурсників розділилася на два фронти – фанатів Marvel та DC. Кілька студентів захотіли захищати  наукові роботи про комікси. У процесі роботи над ними я сама захопилася цією темою! 

Зараз у колекції Оксани Гудошник більше 50 коміксів, переважно українські. 

Чим особливий український комікс? Коротко

Український комікс виник як відповідь на світове захоплення блокбастерами Marvel та DC. Пік створення вітчизняних робіт 2016-2017 роки. У цей період одночасно народилися різні види графічного роману: комікси історичні, фантастичні, воєнні, соціальні, комікс-адаптації літературних творів… З'явилося відразу все.

У світі над коміксом працюють сценаристи, художники, колористи, редактори і видавці. Це продукт колективної творчості. В Україні одна людина робить все сама, і часто за свої гроші. Витратне створення графічних романів довго трималося на ентузіазмі українських фанатів та поціновувачів комікс-культури. Зараз коміксом вже зацікавилися такі потужні видавництва, як Рідна мова, Видавництво Старого лева... В Україні навіть з’явились видавничі комікс-структури: UAComix, Asgardian Comics, Vovkulaka та інші. Є навіть нішеві проєкти: як-от харківське  IST Publishing, що пропонує вузько-спеціалізовані матеріали для дослідників коміксової журналістики та документалістики. 

В Україні комікс – не масова культура. Книжки коштують дорого: від 50 гривень і до 600. За переклад доведеться віддати не менше 200. Лише нещодавно у нас запрацював свій ринок авторського права. Українські видавництва отримали можливість перекладати найпопулярніші світові роботи. А раніше доводилося працювати лише з тим, що вже є у Росії. 

В Україні не люблять слово "комікс". Вважають його несерйозним. Мовляв, це щось для дітей, а не для дорослих. Тому частіше автори називають свої роботи графічними романами. 

Оксана Гудошник докладно нам розповіла, чим особливі українські комікси. 

Українська Воля

У 2017 році виходить "ВОЛЯ". Найяскравіша та найкреативніша робота, за словами Оксани Гудошник. Книга стала бестселлером та потрапила у бібліотеки перших персон країни. З коміксом "засвітились" президент, міністри, радники та нардепи. 

Два томи у жанрі альтернативної історії. Павло Скоропадський, академік Вернадський, Михайло Грушевський та інші борються з ворогами. 

Це єдиний проєкт, який розгорнувся одразу на всіх медійних платформах: власний сайт (TheWill), активна промоція (мерчі, постери, ігри, реклама), незвичні косплеї на Comic Con Ukraine  і навіть розробки сценарію фільму. 

На цьому креативна команда "Волі" не зупинилася і створила роман для дітей – "Княжа Воля. Легенди Хомякиєва". Це історія величезної землі, на якій живуть маленькі хом’яки. Вони подорожують та боряться за своє існування. Мають свій автентичний одяг, обладунки, прикраси і навіть епос. Хом’яки проживають життя, схоже на життя українців, але подане на дитячому рівні. 

Роботи Сергія Захарова

Графічний роман "Діра" художника Сергія Захарова, більше відомого як "Мурзилка",  виходить у 2016 році. Захаров пройшов катівню ДНР, куди потрапив за серію сатиричних зображень в окупованому Донецьку. Для нього малювання стало чи не єдиною можливістю не втратити розум від допитів, інсценованих розстрілів та знущань.  Зібрані у графічний роман, доповнені документальними врізками, малюнки стали страшним свідченням подій, що відбуваються на окупованих територіях. 

У 2017 році Сергій Захаров разом з художницею Софією Руновою малює "Перехрестя: дев’ять історій про війну та насильство". Це чорно-білий цикл інтерв’ю з біженцями та тими, кого боляче зачепила війна. Німецька журналістка їде в поїзді, де знайомиться з попутниками, ті діляться своїми історіями. Кожна новела – це окрема доля. Їх у графічному романі дев'ять. 

Цей комікс видали за гроші Міністерства закордонних справ Німеччини та гуманітарних фондів. І якщо "Діру" Захарова можна замовити на сайтах, то цю роботу доведеться шукати лише у бібліотеках. 

– Такі проєкти готуються за підтримки великих корпорацій або, наприклад, міністерства закордонних справ. "Перехрестя" – це соціальний проєкт. Я готова за нього заплатити, щоб він був в колекції. Але можу лише взяти у бібліотеці, щоб почитати та відсканувати сторінки, – розповідає дослідниця. 

Такі комікси, як у Захарова, найемоційніші, на думку Оксани Василівни. За їх допомогою читачі переживають досвід іншого, вчаться емпатії та співчуттю. 

– Щоб минуле не стерлося, до нього потрібно повертатися. Це особливість коміксів – вони легко повертають пам'ять.

Наші герої

Українські герої незвичайні. Це і фольклорні та історичні постаті – козацькі цикли. І створені на кшталт вже відомих суперменів та бетменів українські типажі: Укрмен, Патріот з коміксів Ф. Левченка та С. Назарова.

Але реальна війна дала Україні нових героїв – Кіборгів.

"…дорослішаючи, розчаровуємося, бо Супермен, виявляється, літає лише вниз, а замість "бетмобіля" – польські бляхи. Наші ж Кіборги – живі, справжні, не вигадані в "марвелівських" студіях, а викувані в горнилі боїв за рідний Дім – Україну", – так описані "Кіборги" на офіційному сайті.

Цей комікс видають з 2016 року. Його створили під час війни і про війну, в основі – реальні історії захисників – учасників боїв за Донецький аеропорт. Для створення цього видання з 48 кіборгами провели інтерв'ю.

Оксана Гудошник називає цю роботу однією з найчесніших та найдоступніших.

–  Але читати такі комікси важко, потрібен час, аби повернутися до переосмислення багатьох подій.  

Комікс родом із Дніпра

Оксана Гудошник розповіла ще про комікси, які народжувались у Дніпрі або в руках дніпровських митців. 

У 2019 році у музеї АТО/ООС презентували серію "Охоронці країни". Цей проєкт пов’язаний з відомим волонтером,  донецьким дизайнером та засновником бренду hunta.in.ua Леонідом Краснопольським. 

Головні герої коміксу наділені унікальними здібностями для захисту країни. Вони, за словами автора ідеї, мають риси реальних людей, знайомих бійців та волонтерів.  Після загибелі Леоніда Краснопольского у лютому 2018 року комікс продовжив існувати. Його видали за рахунок Міністерства інформаційної політики України і поширювали безкоштовно. 

Новий дніпровський проєкт – "Хрущьовка". Цей комікс презентували наприкінці 2019 року. Його створив студентський колектив художників, ілюстраторів та майбутніх аніматорів. У сюжеті – наслідки кліматичної катастрофи. Головною загрозою людей стає місце, де вони живуть. Автори обіцяли випускати нові глави раз на 3-4 місяці. Комікс має акаунт в інстаграмі


Своїм студентам дослідниця багато розповідає про комікси. Наприклад, про те, що "мистецтво послідовних зображень" (так назвав його У. Айснер) має давню традицію й активно досліджується в історії живопису, графіки, в історії культури та преси. Медіа і зробили комікс масовим мистецтвом.

– Немає такої теми, яку не можна зобразити у вигляді коміксів, – підсумовує розмову Оксана Гудошник. – З моєї точки зору, це чи не найкраще, що вигадало людство.

Поділитися: