Як створили ретро-вечірки "Покоління"

Як створили ретро-вечірки "Покоління"

Цього літа у Дніпрі були стерті кордони між поколіннями: у місто увірвалися ретро-вечірки проєкту "Покоління".

Вечірки стартували в парку "Лавина" з темою 80-х, продовжилися 90-ми, фінішували 2000-ми. Тематичні фотозони, аніматори, інтерактиви, фудкорт і дискотека з улюбленими хітами до сходу сонця були доступні всім за 100 гривень. Як вдалося зібрати дніпрян всіх поколінь на одному танцмайданчику і що з цього вийшло, нам розповіли організатори.

Чому музика 90-х досі грає в наших головах?

Людмила Липка, арт-менеджерка: Раніше вміли створювати хіти. Всі ми трохи відчуваємо себе в кожній з пісень, вони асоціюються з якоюсь життєвою історією, яку так чи інакше переживав кожен. Це наші спогади, тому ми кайфуємо!

Художник розмальовує старе авто і лампові монітори для ретро-вечірки "Покоління".

Роман Іванов, технічний директор: Я вважаю, це з дитинства. Наші батьки її слухали, коли ми були маленькі. Моя тітка настільки обожнювала "Ласковый май", що я під їхні пісні засинав. Я 96-го року народження, але ця музика мені дуже подобається. Можливо, через двадцять років Елджея не згадають, а ці пісні – ціла епоха.

Кирило Тетерів, звукоінженер "Armada Sound": Це наші спогади, закоханості, секс, якісь особливі моменти життя, друзі.

Роман Жолобак, головний організатор: Тому що вона кайфова і з душею. Думаю, вона буде не тільки у нас в головах, а ще у кількох поколінь вперед. Тим паче, зараз усе повертається. Ми бачимо це і в одязі, і в кіноіндустрії, і в івентах, навіть у роботах кліпмейкерів помітно відлуння того часу.

Про складнощі

Що найскладніше було під час організації вечірки "Покоління"?

Людмила: Найскладніше було розповісти, що ми взагалі хочемо створити. Особливо першу вечірку "Покоління 80-х", коли ми не знали, з чого почати, коли стартувати і де проводити. Це новий формат для Дніпра, і було суперскладно пояснити людям, що і як це буде.

Роман Іванов: Придумати цікаву концепцію, фотозони, щоб люди приходили і відразу налаштовувалися на потрібний ритм.

Людмила Липка, одна з організаторів "Покоління", на тлі вивіски "DISCO"
Людмила Липка

Без кого "Покоління" не відбулося б?

Людмила: Без Роми, безумовно. Про свою ідею він розповів мені взимку, але мені спочатку не зайшла навіть назва. Я довго не могла зрозуміти "Покоління", але Рома зробив усе, щоб воно відбулося.

Роман Іванов: Без Романа, він дуже сильний лідер і натхненник проєкту. Знаєте, є вираз "масштаб особистості визначається масштабом проблеми, яка здатна вивести вас із себе", так от, Роман холоднокровно вирішує всі завдання і завжди з усім допоможе.

Кирило: "Покоління" не було б без покоління! Без людей нічого б не відбулося, однозначно.

Роман Жолобак: Нічого не було б без моєї команди, яка повірила в цей проєкт.

Найяскравіший спогад з моменту запуску "Покоління"?

Людмила: Друга вечірка "90-х", яка відбулася через шість днів після першої. Ми не очікували такої кількості охочих. Коли я виходила на сцену, я бачила, що всі-всі танцюють, ніхто не сидить, це було класно!

Дівчата танцюють на вечірці "Покоління".

Кирило: Ну, це Його величність демонтаж о п’ятій ранку неділі після вечірки!

Роман Жолобак: Для мене найкрутішим було спостерігати, як зайшла сім'я, всі були одягнені в різні костюми того часу. Вони побачили наші інтерактивні зони, декорації, риночок з одягом, і ось я чую "а пам'ятаєш те, а пам'ятаєш це?". Із задоволенням спостерігав, як вони розповідали своїм дітям, що було раніше. Приблизно 70% людей готувалися до вечірок, приходили в костюмах. Нам дуже приємно, що гості "Покоління" дійсно заморочились і витратили свій час.

Про людей "Покоління"

Можеш описати вашого постійного гостя?

Людмила: Ця людина легка на підйом, стежить за всіма заходами міста, вона соціально активна і завжди в темі. У нашої аудиторії немає чіткого віку, активно денсять усі: як дівчатка 12-14 років, так і їхні мами, а часом навіть бабусі.

Роман Іванов: Можу розділити на кілька категорій нашу аудиторію. Перші – мої ровесники, вони жили в ту епоху і приходять за ностальгією. Другі – ті, хто приходить відчути атмосферу часу, якого не застали.

"Комп'ютерний клуб" - локація на ретро-вечірці "Покоління" зі старими комп'ютерами.

Кирило: Думаю, йому приблизно 36 років, це дорослий дядечко, що танцює з келихом пива в руці під "Руки Вверх", згадуючи своє перше кохання.

Роман Жолобак: Вони дуже різні. Якщо ви вийдете на майданчик, то побачите людей від 5 до 70 років, тому проєкт і вийшов масштабним.

Найкращий фідбек, який отримували від глядачів?

Людмила: З інста-профілю "Покоління" я часто пишу тим, хто нас зазначає в публікациях, чи прийдуть вони ще. Дуже радію, коли відповідають: "Так!!! Взагалі-то я тиждень чекав і вже зібрав компанію!" Дуже класно, що нас так прийняли.

Роман Іванов: Четверта година ранку, а люди кричать діджею "на біс" і не хочуть іти!

Роман Жолобак: Було дуже багато слів подяки від гостей. Дякую, до речі, що ви мені пишете, це мотивує робити щось круте для міста. У такі моменти розумієш, що все не просто так. Найцінніші слова я почув від своїх батьків, які відвідують усі мої заходи.

Артисти на сцені ретро-вечірки.

Про плани

Що ще варто додати в такий формат вечірок?

Роман Іванов: Хотілося б, щоб на "Покоління" приїхав артист того часу, встав за діджейський пульт і запалив!

Кирило: Мені все подобається, єдине – може, варто зробити для дівчаток безкоштовний вхід.

Роман Жолобак: Хотілося б масштабувати "Покоління" в усіх сенсах: у декораціях, фотозонах, інтерактивах. Звичайно, в майбутньому було б круто запрошувати артистів. Ми до цього прийдемо, всьому свій час.

Поділитися: