Soul Serenades – проєкт, який показав Дніпру новий формат музики. Вечірки з органічними напрямками електронної музики (multicultural electronica, downtempo, slow house, ketapop) стали нової віхою розвитку музичної культури Дніпра. Ми дізнались у ідеолога "Серенад" Іллі Фролова про те, як вони змінили наше місто, і про людей, закоханих у Soul Serenades.
Про старт
Усе почалося з нічного клубу "Лабіринт", у якому я, по суті, виріс. У 2008 році клубне життя було на рівні KissFm, а потім до мене потрапив компакт-диск із записом радіошоу "Протон", і я почув діптек, мінімал. Це розширило моє сприйняття електронної музики, яка на той момент швидко змінювалась. Я полюбив музику не за тусовки, для мене вона була глибшою. Музика може бути різною, і чим більше обмежень ти з себе знімаєш, тим більше для тебе відкривається. Я постійно в пошуку нового, відчуваю тенденції, музика – мій головний двигун.
Вперше я зіграв у "Лабіринті" у 2009 році. Перший сет – це важко, на тобі концентрується увага всіх людей, вони слухають тебе, навіть якщо не дивляться на тебе. Я не відчував ейфорії, бо був надто знервованим, наче здавав іспит.
На той момент у Дніпрі клубної культури не було. Вважаю, що її досі нема. На жаль, немає критичної маси аудиторії, яка готова постійно приходити на вечірки з дійсно якісною музикою.
Свої вечірки я не можу назвати "клубними", це інший формат.
Про організацію вечірок Soul Serenades
Soul Serenades – це майбутнє, яке існує вже зараз. Наразі у світі проходять рейви та фестивалі з такою музикою, яка качає тисячі людей. Я зрозумів, що таку тенденцію слід розвивати у нас. В якийсь момент той вайб на "Серенадах" був кращим в Україні. Таких вечірок ще не було. Ми збирали по 400 людей, які приходили конкретно на "Серенади" в четвер послухати музику. Ідея була в тому, щоб дати людям музичну альтернативу.
Місцем проведення обрали заклад "Четверги", який відчинив мій брат, коли я ще займався своїм бізнесом. Потім був створений заклад "Крыша", і саме там "Серенади" зазвучали найкраще.
Назва виявилась, як не дивно, найскладнішою частиною організації. Я моніторив схожу музику на Soundcloud і знайшов подкасти під назвою "Серенади". Це був російський канал, виявилось, що вони теж роблять вечірки с такою назвою, і у нас вийшло задвоєння. Далі зв’язалися з ними, і згодом навіть вийшла колаборація, коли я привіз сюди їхнього ідеолога Олега Полєжаєва з Оренбурга.
Другою складністю став режим. Кожного четверга грати в якості хедлайнера, знаходити нову музику... З часом у команді з’явився Саша Гуров, а він мультижанровий боєць, і ми почали грати вдвох. Важливу роль у розвитку проєкту зіграв фотограф Микита Ващенко. Він знімав "Серенади", використовуючи прийом мультиекспозиції, що сприяло впізнаваності та популярності у соцмережах.
Нам треба було увійти в цей ритм і триматися за свою ідею. Думаю, що у нас вийшло.
Про музику
Створюючи вечірки Soul Serenades, я слідкував за тим, що нового з’являлося в музиці у світі. На жаль, я надихався не Україною.
Цікавий досвід є ще в тому, щоб змусити людину танцювати під 80 ударів за хвилину. Якщо людина тільки знайомиться з такою музикою, то я би порекомендував їй послухати Satori. Це музикант, який перевернув мою музичну свідомість. Я закохався у сповільнену музику, в її силу, в ті потужні відчуття, які не дає, наприклад, індустріальне техно.
Артистів я обирав просто: якщо я грав багато разів якісь композиції одного автора, то розумів, що це наша людина. Далі я писав на Soundcloud у дірект типу: "Чувак, є таке місто Дніпро в Україні, ти не хочеш приїхати до нас?".
Перший, кого хочеться згадати за весь час існування "Серенад" – Матео, який приїздив до нас з Італії. Він закохався в наше місто. З ним у нас був справжній музичний зв’язок, бо він дуже близький до мого смаку.
Ще в нас грала Катя Томіна, одна за організаторів Vibronica Festival у Києві.
Також у проєкті брали участь відомі артисти з різних куточків планети: Kozmonotosman, Kaan Duzarat, Bliz Nochi, Anatolian Sessions, Wagashi Brothers (до речі, талановиті хлопці з Дніпра).
Про людей та музичну культуру
Люди Soul Serenades – це люди, які навчилися відчувати вібрації, ще не вивчені наукою. Люди зі свідомим ставленням до життя. Вони розуміють, що не треба паритись про кредит на машину, одяг, їжу тощо. Наша публіка знає, що весь світ один і ми всі в ньому однакові. Це тотальна любов, яку можна тільки відчути.
На "Серенадах" ніколи не зустрінеш гостей дніпровських клубів, тобто людина з "Парижу" не прийде на нашу вечірку.
Я бачу, як "Серенади" змінили музичну культуру міста. Є промо-групи, які займаються лише цим музичним напрямком, у багатьох закладах Дніпра я чую мікси з "Серенад". Я пишаюся, що ми внесли новий формат музики і люди досі це підтримують. Ми навчили людей слухати нове. Soul Serenades привили любов до спіритичного даунтемпо, до сповільнених ритмів.
У фільмі "Матриця: Перезавантаження" є момент, коли показують вечірку в матриці як фріковий темний рейв, а вечірку поза нею як естетік денс, коли люди розчиняються в музиці та дещо чудернацько танцюють. Ідеальна вечірка – це тотальне розуміння, для чого ти тут і з ким ти тут. Енергія, яка панує на таких рейвах, колись досягне свого піку та змінить свідомість людей.
