Космодром Букспейс — КУСТ
Космодром Букспейс Історії

Космодром Букспейс

Книжковий фестиваль Book Space має свою фішку – фокус на інноваціях. Тут розповідають про прориви в літературі та мистецтві, про перевороти у суспільстві та в окремих головах. Так багато про інновації та майбутнє не говорять на жодному іншому літфестивалі України.

Третій Book Space іще готується, він пройде у травні. А поки ми чекаємо на програму, випускаюча редакторка КУСТа згадує, що інноваційного було на фестивалі у 2019-му.

Ації

Марчин Скрабка і Божена Король приїхали з Польщі, і ми сиділи з ними в павільйоні, малювали сюжетну схему до міфу про дванадцятий подвиг Геракла. Нас навчали перетворювати оповідання на гру-квест у смартфоні. Цей процес називається "гейміфікація" і стрімко набирає популярності у Польщі та Фінляндії. Зробити гру можна з будь-якої книжки: від підручника з економіки до Гаррі Поттера. Навіть із Біблії, про що Марчин уже давно мріє.

Від фестивалю, у назві якого є слово “space”, який проходить у місті з космічною історією і який заявляє себе як єдиний в Україні, сфокусований на інноваціях, очікуєш програму, яка повністю складається зі слів "гейміфікація", "екранізація", "діджиталізація", "інтеґрація". Але. Маю для вас фестивальне відкриття: смерть у дитячій літературі, графічний роман, літературний перформанс – це теж інновації. Для певних країн це сучасність, а у нас лише набирає обертів.

СТРАШНЕ!

На першому Book Space справжній фурор викликала дитяча книжка про смерть – "Серце, плач" данського письменника Гленна Рінґведа. Трьом дітям батьки заборонили зніматись у промо-ролику її презентації.

– У скандинавських країнах батьки почали говорити на ці теми з дітьми ще 50-60 років тому. Ми поки що відстаємо, – говорить кураторка дитячої програми Стефана Цебренко.

"Ці теми" – це смерть, люди з інвалідністю, біженці, катастрофи. Найперше місце на фестивалі, куди я водила усіх своїх друзів – це стенд із книжками з Почесного списку Андерсена. Не лише тому, що в тих книжках написано про СТРАШНЕ – там і про африканські барабани та кізочок є, а свого часу до списку потрапляли Всеволод Нестайко, Туве Янссон та Астрід Ліндґрен – а й заради ілюстрацій. Ці видання не продаються, їх возять по всьому світу, щоб показати найкращі дитячі книжки 61 країни. До 2019 року українці їх бачили лише на "Книжковому Арсеналі".

Діти розуміють і відчувають більше, ніж здається. Тому для них випускають книжки про аварію на ЧАЕС і про забруднення планети.

Такий посил є і в роботі дитячої творчої студії Aza Nizi Maza, керівник якої приїжджав із Харкова давати лекцію на Book Space. Якщо ви бачили виставку дитячих плакатів про Гоголя (ту, де ван Гоголь, Гоголь міряється носами з Пушкіним і ще багато крутезних алюзій і жартів), то ви розумієте, що буде, якщо дати дитині творчу свободу. У будь-якому разі, почитайте інтерв’ю з керівником студії.

Новий медіум

А от чому комікси – це література не лише для дітей, розповідали Юрій Поворозник і Олександра Ринк, співзасновник і авторка видання Vertigo та дослідники коміксів. Вони говорять, що автори використовують назву "графічний роман", аби звучало серйозніше і не по-дитячому. В Україні лише чотири роки тому отримали ліцензію на переклад коміксів українською, а власні комікси у нас поки не читають.

Найтиражнішим в Україні став стімпанк-комікс "Воля" – 10 000 екземплярів. Про нього багато говорили, бо творці обрали грамотний маркетинговий підхід: трейлер, потім комікс, потім поштівки-магнітики, кіно, настільна гра, активний інстаграм, а зараз розробляють додаток – це буде перший в Україні комікс із доповненою реальністю.

Дослідники радять почитати "Герой поневолі" Франка у графічному форматі. Це один із найкрасивіших вітчизняних коміксів, який змінює сприйняття жанру як "ну це коли два супергерої б’ються і слово "БАБАХ!" на всю сторінку".

Дніпровська дослідниця жанру Оксана Гудошник присвятила цілу лекцію тільки українським коміксам. Ми записали її розповідь.

Багато письменників самі експериментують і залучають художників, щоб ті робили графічні видання за їхніми книжками. Гарний приклад – "Американські боги" Ніла Геймана.

Але на розмові про екранізації я дізналася, що бувають і "конфлікти форматів". Фільм "Хранителі". Його дуже люблять за те, що Зак Снайдер екранізував комікс, використавши в якості розкадровок окремі малюнки з коміксу-оригіналу. Багато фанатів це оцінили, крім самого Алана Мура. Він зненавидів фільм, тому що для нього комікс – це дуже повільний медіум. Ти можеш скільки завгодно роздивлятися кожну деталь. А кіно, як він сказав, це коли тебе зі швидкістю 24 кадри на секунду тягнуть крізь комікс.

Як на мене, найцікавіший напрямок – це нон-фікшн-комікси. Наприклад, американський військовий репортер Джо Сакко прославився тим, що не лише описував, а й ілюстрував свої враження. Його комікс "Палестина" започаткував новий жанр графічної журналістики.

От і виявляється, що комікс – це відносно новий медіум із широченними можливостями.

В інтернеті хтось вбиває книжку

Колись говорили, що телебачення вбиває книжку, а до того кіно вбивало книжку, а до того п’єси – хто тільки не вбивав книжки (спойлер: вони досі живі).

– Але зараз книжкам треба конкурувати з великою кількістю новаторських інтерактивних форматів, – каже Олександра Ринк. – Netflix випускає інтерактивні шоу, де можна самому вирішувати, що буде робити герой. Все це, можливо, трохи відволікає від першочергової історії, але затягує і змушує цікавитися новими медіями. Я не кажу, що всі книжки треба перевидавати в інтерактивних форматах, але якщо мова йде про дітей та підлітків, то класно використовувати технології, щоб зацікавити їх. А після цього любов до читання прийде сама собою.

…Саме тому ми з Марчином Скрабкою сиділи і малювали сюжетну схему подвигу Геракла. Так ми могли побачити, в яких переламних моментах можна додати розгалуження до основного сюжету.

Пізніше ми скачали додаток ActionTrack і дивилися, як працює найбільш простий формат гейміфікації – тест. Марчин розповідає:

– Сучасні діти та підлітки – це "миттєве покоління". Вони не люблять чекати, їм потрібен негайний фідбек. Книжки приносять їм задоволення, але не дають фідбеку. Книжка не говорить: "Ти молодець, ти вже прочитав більше сторінок, ніж твій друг". А гра мотивує йти далі. Пробуджує інтерес до теми. Навіть змушує вийти з будинку і повернутися втомленим. Ми робимо теренові ігри, міські ігри, ігри на орієнтування з компасом, ігри зі смартфоном і квеструми. Січень, мінус п’ятнадцять, а дітей не заженеш додому.

Жила, жива і буде жити

На Book Space – 2019 започаткували конкурс "Книжка майбутнього". Нагородили видавців та авторів, які поєднали паперові і цифрові технології або видали паперові книжки в новаторському форматі. 

У номінації "Експеримент у цифрі" переміг мультимедійний проєкт "Джакомо Джойс" видавництва "Цивілізація". Він відрізняється динамікою в кольорі та звуці. Наприклад, коли у тексті напруга, сторінка починає пульсувати червоним. Інтерактивний момент – коментарі до тексту, що спливають під час читання. Перекладачі завжди супроводжували цей текст коментарями на полях, поясненнями до тексту. Тепер вони інтеґровані в оповідання.

У перший рік куратори фестивалю отримали близько сорока заявок на участь у конкурсі.

– Під час підготовки до фестивалю ми з командою впевнилися, що наш майданчик може стимулювати розвиток книжкових інновацій у перспективі 4-5 років, – говорить арт-директорка фестивалю Вікторія Наріжна. – Адже тут, на фестивалі, оптимальні умови для обговорення і презентації продукту, отримання нових знань. Тож цілком логічним рішенням стало заснування конкурсу "Книжка майбутнього". У 2019 році конкурс вийшов досить символічний, адже перш за все ми хотіли відстежити, скільки видавців братиме участь та що вони вважають інноваціями.

У 2020-му конкурс планують повторити.

– Ми ведемо переговори з Інститутом книги та кількома грантодавцями, щоб перетворити його на повноцінну премію з компетентним журі. Сподіваємося, що до нашого милого космонавта й пам'ятного диплома додасться ще й грошовий приз. 

– Одна з цілей Book Space – допомогти українській книжковій сфері наздогнати своїх європейських та американських колег у використанні нових технологій. Ми з радістю спостерігаємо, як в останні роки українські автори та видавці експериментують із доповненою реальністю або ж трансмедійним сторітелінгом, але розуміємо, що розрив усе ще великий. Навіть із такими традиційними вже формами існування книги як електронна та аудіокнига в нас усе не безхмарно, – говорять організатори Book Space.

Хрестоматія

Так назвали музично-літературний експеримент, який показали в останній день фестивалю. Його створили дніпровський музикант Євген Гордєєв та кураторська команда Book Space. "Класична українська поезія, яку всі ми знаємо (і часто ненавидимо, чого душею кривити) зі шкільної парти і експериментальна електронна музика. Все це ви вже чули, але ніколи не чули так".

«Хрестоматія» на Book Space

«Хрестоматія» – спеціальний музичний проект, створений для останнього дня фестивалю «Book Space» відомим дніпровським музикантом Євгеном Гордєєвим та кураторською командою фестивалю. Класична українська поезія, яку всі ми знаємо (і часто ненавидимо, чого душею кривити) зі шкільної парти і експериментальна електронна музика: все це ви вже чули, але ніколи не чули так.

Опубліковано Книжковий фестиваль Book Space Середа, 26 червня 2019 р.

Висновок можу зробити один: ми рухаємося. Для цього в Україні з’явився космодром Букспейс. І є надія, що десь на цьому космодромі зустрінуться ідея та втілення, письменник і геймдизайнер, перформер і пілот квадрокоптера. Бодай однесеньке знайомство, яке піддасть нормального прискорення усім -аціям української культури.


Вже є дата наступного Book Space – 29-31 травня 2020 року.

Вже відома центральна тема – крім інновацій, говоритимуть про наше майбутнє, утопії та антиутопії.

Коли з’явиться програма, її опублікують на сторінці фестивалю.

Підтримати команду, яка готує фестиваль увесь рік, можна на Спільнокошті.

Подію вже третій рік організовує міська програма "Культурна столиця".

Поділитися: