"Руки геть від мови": що кажуть учасники акції Розмови

"Руки геть від мови": що кажуть учасники акції

15 липня в різних містах України пройшли мітинги проти законопроєкту №2362, який ініціював депутат Максим Бужанський. Його планували розглянути у Верховній раді 16 липня, але сьогодні серед розглянутих питань його не виявилося.

Цей законопроєкт пропонує внести зміни до законів про мову та про освіту. Порівняльну таблицю можна скачати на сайті Верховної Ради. Якщо коротко:

Закон: частково перевести викладання шкільних предметів на українську мову (це не стосується приватних шкіл). Для представників нацменшин, чия рідна мова входить до переліку мов ЄС, перехід почнеться з 1 вересня 2023 року. З 5 класу - мінімум 20% часу навчання, а до 9 класу - щонайменше 80%.

Для тих, чия мова НЕ належить до мов ЄС (у тому числі російська), перехід має бути швидшим: одразу 80% уже з початку цього навчального року.

Законопроєкт пропонує однакові етапи для всіх (з 1 вересня 2023 року і поступово, починаючи з 20%). За словами Бужанського, щоб урівняти в правах усі нацменшини. Противники законопроєкту вважають, що це спроба русифікації України.

Його не підтримали Уповноважений із захисту державної мови та Гуманітарний комітет.


Ось що говорять учасники мітингу у Дніпрі (і ті, хто хотів, але не потрапив).

Валерій Кас’яненко, підприємець

Українську мають у перспективі знати всі (обов'язок громадянина), навіть нею не користуючись у побуті, якщо схочуть (право людини).

Незнання спільної мови є реальною проблемою у нас. Був випадок, я не зміг прийняти замовлення від жителя Закарпаття, бо ми не могли один одного зрозуміти, хоча спілкувалися і по телефону, і по електронці декілька днів. Ні української, ні російської він нормально не знав. Говорив чи то угорською, чи то угорсько-українським суржиком.

Я за знання і вивчення культур і мов сусідніх країн і проти культурної ізоляції. Але щось має всіх поєднувати, щоб можна було комунікувати.

Вважаю, що в Україні має бути одна офіційна мова, яку всі повинні знати, хоча б ті, хто зараз і в майбутньому буде в школі навчатися. У Дніпрі, наприклад, важче вивчити українську, ніж російську, яка домінує, бо колись впроваджувалася як кнутом, так і пряником.

Я вважаю, що зараз треба комбінувати методи українізації: десь діяти радикальніше, десь працювати, створюючи і підтримуючи розвиток україномовної культури. Це дасть їй стимули для розвитку, вона може стати більш цікавою, престижною і впливовою. Все підкріпити історіями успіху України в різних сферах. Такий собі фон, мастило для українізації.

На мітингу деякі лозунги і тези мені не сподобалися, дуже радикальні. З посилом, що розмовляти російською – злочин і т.д. Це крайнощі.


Вірослав Цюп’як, член ГО "Спільнота активної молоді" і співорганізатор акції

Мені важливо було показати, що в Дніпрі є набайдужі громадяни, які готові боротись з українську мову. Це також акція солідарності, бо ініціював Київ, а виходили Харків та Одеса.

Дніпро особливо важливе: ми – місто на сході України, до того ж, ми відповідальні за Бужанського, який ініціював законопроєкт.

На мою думку, це лише перший крок саботування мовного закону, і якщо ми його пропустимо, не окреслимо червоні лінії – будуть наступні. Це як вікно Овертона, в яке намагається пролізти Бужанський.

Я часто чую розповіді друзів, які не можуть знайти для своїх дітей школу та гуртки з україномовним середовищем. І розумію, що не хочу такого для своїх у майбутньому.


Руслан Ширінов, засновник Urban Dnipro

Я не хочу стоять в стороне тогда, когда антиукраинские силы в Верховной Раде пытаются на волне популистских лозунгов остановить развитие украинского языка в сфере образования.

Его и так вводят очень поздно – аж через 29 лет.

Не понимаю, какие могут возникнуть сложности у школьников. Я пошёл в школу в 2002-м, когда украинский можно было услышать только на уроках украинского, но на лету его выучил. Так же с остальными ребятами – между собой мы говорили по-русски, но украинский знали все: кто-то хуже, кто-то лучше. Поэтому если обучать русскоязычных детей на украинском языке с первого класса, и если это действительно будет качественное обучение на хорошем украинском, то следующее поколение детей к выпуску из школы будет владеть им если не идеально, то на уровне носителя так точно. И это будет литературный украинский, а не суржик или западноукраинские диалекты.

Если речь идёт о детях нацменьшинств, изначально обучавшихся на русском или венгерском, то, полагаю, они действительно будут испытывать трудности при переходе на обучение на украинском. Но это даст им возможность лучше интегрироваться в социально-культурное поле Украины: они смогут свободно поступать в вузы, работать на государственных должностях и в иных сферах, где владение украинским обязательно. Поэтому переходній этап нужно пережить и двигаться дальше!


Андрій Батозський, музикант і волонтер

Питання мови для мене вже давно вирішено: в Україні державна мова одна – українська. Якщо люди, які живуть на території України і вважають себе українцями, не змогли за час незалежності вивчити українську, не навчили своїх дітей спілкуватися нею хоча б на рівні розуміння одне одного чи вчителя, то це їхні проблеми. Ніхто цьому не заважав, а останні 3-4 роки є повно безкоштовних курсів з української. Тому питання викладання, спілкування, документації і листування українською у держустановах має буте закрите і захищатися законом.

Нацменшини мають створювати окремі школи, не державні, і вивчати свою мову. Хоча якщо у таких закладах ведеться пропаганда "руского міра", зневажається державна мова і Україна як незалежна держава взагалі, то такі заклади мають закриватися, а очільники – притягатися до кримінальної відповідальності за статтями "державна зрада", і "сепаратизм".

Ми 30 років робили все поступово – це призвело до війни і втрати українських територій. Щоб опанувати українську на рівні викладання-спілкування-листування у держустановах, не треба так багато часу, як здається. Законопроєкт не скасовує – він заморожує українізацію. А добре місце пустим не буває, тому якщо саме зараз радикально не підійти до цієї справи, то місце української мови займе російська, а це неприпустимо у незалежній Україні.

Поділитися: