Savepoints Олександра Поля — КУСТ
Savepoints Олександра Поля Гіди

Savepoints Олександра Поля

У Дніпрі 2020-й проголосили роком Олександра Поля. Savepoints – це точки збереження пам'яті про нього. Місця на мапі Дніпра, пов'язані з ним.

Спільно з науковцями, істориками та археологами мерія розробляє іміджеву стратегію, щоб познайомити містян із його життям. Серед усього іншого будуть проводити екскурсії пам'ятними місцями Поля.

Учора тестовий тур для журналістів провів Ігор Кочергін. Поки що тур складається з 14 локацій. Основні точки екскурсії – у нашому гіді.

Мапа екскурсії "Місцями Олександра Поля" у Дніпрі

Залізничний вокзал

екскурсовод Ігор Кочергін з портретом Олександра Поля

Коли Олександр Поль знайшов поклади залізної руди в Катеринославському краї, він зрозумів, наскільки важливо розвивати тут промисловість. Без залізниці робота була б неефективною – тоді перевагу надавали кінній тязі. Підприємець витратив багато сил, щоб переконати сучасників у необхідності залізничного сполучення. 

Врешті у 1873 році завдяки його лобіюванню відкрили Катерининську залізницю, яка з'єднала Донецький вугільний і Криворізький залізорудний басейни. Через рік з'явився й залізничний вокзал. 

Тоді будівля була червоною і виконаною в неоруському стилі. На фасаді двоповерхової будівлі вокзалу знаходилися дві масивні вежі, схожі на тереми, розпашні ґанки та безліч декоративних елементів.

Під час Другої світової війни будівлю пошкодила ворожа авіація. Вокзал відродили аж у 1951 році. Тепер монументальна будівля має шестиповерхові вежі, арковий центральний вхід і ряд колон у стилі "сталінського ампіру".

Старий міст

Старий міст у Дніпрі, біля якого стоїть екскурсовод Ігор Кочергін

Роботу підприємств неможливо було уявити без мосту на лівий берег Катеринослава. До 1884 року містяни користувалися понтонним мостом. Його збирали навесні й тримали до осені. Переправлятися ним було ризиковано: за вітряної погоди містяни падали у річку разом зі своїми возами. 

Відсутність якісної переправи зупиняла розвиток Катеринослава. Фактично місто знаходилося тільки на правому березі. 

Олександр Поль їздив до Петербурга і там у складі міської делегації просував ідею будівництва мосту.

Архітектор Микола Белелюбський спроектував двоярусний міст: знизу пролягала залізнична колія, вгорі – каретна дорога. Через кілька років катеринославську новинку представили на всесвітній виставці у Парижі. Міст виграв золоту медаль як витвір архітектурного мистецтва. Прикметно, що на тій самій виставці таку нагороду отримала Ейфелева вежа.

У 1918 році Махно підірвав міст, а під час німецької окупації його зруйнували остаточно. Залишилися тільки опори. 

Сучасний міст побудували у 1955 році. Радянська архітектура тяжіла до конструктивізму, тому новий варіант виглядав більш практично, ніж естетично.

Пам'ятник Полю

Пам'ятник Олександру Полю в медичній масці

Серед дослідників ходить історія про туриста, який хотів побачити дніпровський пам'ятник полю. Він не міг зрозуміти, як той повинен виглядати. Чи то галявина якась, чи щось інше? Ті, хто не чув про Олександра Поля, налаштовані шукати географічний об'єкт, а не пам'ятник видатній особистості.

Взагалі перший пам'ятник Полю – бюст – з'явився біля Кривого Рогу у 1890 році. За кілька років його розтягли на металобрухт. Вдруге Поля згадали у 1996 році. Це був бюст на Поштовому проспекті. 

Пам’ятник Полю біля міськради – це вже третій варіант монумента. Його встановили лише у 2002 році. Одразу впадає в око кирка, яку тримає Олександр Поль. Це нагадування про знакову діяльність підприємця, пов'язану з розробкою криворізьких руд. Спирається він на імпровізований курган, бо майже все життя досліджував історію краю, вишукував артефакти, збирав колекції.  

Напис на монументі Олександра Поля: "Він оживив край і воскресив Катеринослав"
Вислів на монументі - це фраза, яку вимовив священник на похованні мецената

Англійський клуб

Будинок губернатора (Англійський клуб) у Дніпрі

Розважався Поль, як і більшість аристократів міста, у Будинку губернатора. Там збиралися члени англійського клубу і неформально спілкувалася тогочасна еліта. Поль приходив сюди, щоб обговорити чутки і новини.

Коледж культури і мистецтв

Коледж культури і мистецтв у Дніпрі

Тут засідала Дума та Управа, аналоги сучасної міськради. Поль не був чиновником, але часто бував у Думі для вирішення питань, пов'язаних із розвитком губернії.

У 1887 році Поль отримав звання Почесного громадянина міста. Всередині будівлі повісили мармурову табличку, куди заносили імена всіх почесних громадян. Після встановлення радянської влади більшовики розбили меморіал, бо вважали дворян експлуататорами та ворогами трудового народу.

Маріїнська жіноча гімназія

Маріїнська жіноча гімназія. Проєкт реконструкції
Проєкт реконструкції будівлі Маріїнської жіночої гімназії (нині це гімназія №33)

Багато дворян були попечителям різних навчальних закладів і жертвували чималі суми на розвиток освіти. Тодішня еліта вважала, що якщо є кошти, то потрібно опікуватися не тільки дорогами і транспортом, а й культурою та освітою. 

Олександр Поль був попечителем декількох установ. Серед них – колишня Маріїнська жіноча гімназія, перший у місті офіційний навчальний заклад для дівчат.

Отримати статус попечителя було складно. Ними ставали лише шановані очільники міста і губернії та заможні дворяни. 

Будинок Олександра Поля

Будинок Олександра Поля

Маєток Олександра Поля розташовувався на Соборній площі. Купити там землю було легко, бо цей район не був елітним. Навколо ходили корови, але Полю підходило розташування. Краєзнавець молився у Преображенському соборі, відвідував земську лікарню (обласна лікарня Мечникова), де був попечителем, ходив на дворянські зібрання до Потьомкінського палацу.

Севастопольський парк

Розкопки в Севастопольському парку у Дніпрі. Шукають могилу Олександра Поля

Тут ховали загиблих воїнів Кримської війни. А в середині 19 століття на цьому місці побудували Лазаревський храм зі склепом. Поля поховали тут, а не на міському цвинтарі (Дніпро-Арена) через його приналежність до конкретної частини Катеринослава.

Сотні людей проводили Олександра Поля в останню путь. Процесія рухалася Поліцейською вулицею до Севастопольського парку. Тогочасні газети писали, що Поля поховали біля храму. Зараз тут проводять розкопки. І хоч могилу Поля ще не знайшли, відомо, що поряд із ним поховали його дружину.

У 50-х роках 20 століття цвинтар ліквідували, на його місці зробили парк. Всі нащадки Поля виїхали з країни, тому ніхто не міг зайнятися перепохованням тіл. Могили зрівняли з землею. Нікого не цікавила доля дворянина, ім'я якого цілеспрямовано стирала радянська влада. Нині історики, працівники музеїв та інші небайдужі люди відновлюють пам'ять про нього.

Організатори розкопок планують на цьому місці створити пантеон-кенотаф почесних мешканців міста.

Нарешті фігура Поля повернеться до міського простору.

Поділитися: