Стадіон, що вистояв!
Він пережив загрозу приватної забудови, масштабну реконструкцію та ракетний удар. Стадіон "Дніпро Атлетик", який сьогодні є частиною Водно-спортивного комбінату Дніпра, ще не прийняв свого першого великого турніру, але вже став символом стійкості міського спорту. Попри війну, тут тренуються діти, працюють молоді наставники й формуються майбутні чемпіони — з вірою, що після перемоги арена відкриється на повну силу.
Від заводської арени до сучасного проєкту
Стадіон "Дніпро Атлетик" — це не просто окремий об’єкт, а частина цілісної спортивної інфраструктури міста. Після реорганізації 2021 року він увійшов до структури комунального підприємства "Водно-спортивний комбінат" Дніпровської міської ради, яке об’єднує одразу чотири об’єкти: Водно-спортивний комбінат на Набережній Перемоги, веслувальний канал, веслувальну базу на ж/м Північний та сам стадіон.
Таким чином, арена стала частиною єдиної системи, що розвиває як водні, ігрові види спорту, різноманітні єдиноборства, так і легкоатлетичні напрямки.
"Ми — велике підприємство з кількома напрямками. І стадіон є важливою складовою Водно-спортивного комбінату. Це єдина система, яка працює для розвитку спорту в місті", — наголошує директор КП "Водно-спортивний комбінат" ДМР Валерій Шило.
Історія стадіону починається у середині 1950-х років. Тоді це була невелика арена з десятьма рядами дерев’яних трибун. Згодом їх замінили на пластикові, однак об’єкт поступово занепадав.
У 1970–1990-х роках стадіон переживав свій розквіт — трибуни збирали до 11 тисяч глядачів. Тут грали футбольні команди, зокрема "Локомотив", працівників вагоноремонтного заводу.
У 2007 році арену ледь не втратили через плани приватної забудови. Завдяки протестам мешканців та спортивній спільноті вдалося зберегти об’єкт. У 2012 році стадіон повернувся у комунальну власність громади міста.
Згодом його перейменували на честь футболіста 70-х років Петра Лайка, а вже під час нового етапу розвитку, у 2022 році, після громадських слухань стадіон отримав нову назву — "Дніпро Атлетик".
"Ми рухаємося до європейських стандартів. Назва має відображати багатофункціональність і нову філософію арени", — пояснює Валерій Шило.
Реконструкція, яку зупинила війна
У 2017–2018 роках на стадіоні розпочалася масштабна реконструкція. Мета — створити повноцінну легкоатлетичну арену з можливістю приймати змагання різних рівнів. Передбачені бігові доріжки, сектори для стрибків, штовхань і метань, а також футбольне поле з натуральним покриттям.
Стадіон розрахований на 2200 глядацьких місць з урахуванням потреб маломобільних груп населення.
До початку повномасштабного вторгнення об’єкт був готовий приблизно на 90%. Відкриття планувалося на 1 червня 2022 року.
"Ми вже готувалися до запуску. Залишалося завершити оздоблювальні роботи і покласти покриття з натурального газону на футбольному полі. Але 24 лютого повномасштабна війна зупинила все", — говорить директор.
У травні 2023 року ракетний удар поблизу стадіону пошкодив нову арену: постраждали трибуни, підтрибунні приміщення, будинок спорту, знищена трансформаторна підстанція та огорожа.
"Арена ще не бачила жодного спортсмена, а вже зазнала руйнувань. Але після перемоги ми обов’язково завершимо цей проєкт", — підкреслює Валерій Шило.
Життя попри незавершеність
Попри те, що сам стадіон не введений в експлуатацію, у будинку спорту проходять тренування. Щомісяця тут займається близько 250 дітей.
Працюють секції з боксу, футболу, рукопашного бою, кіокушин-карате та художньої хореографії. Є тренажерний зал для місцевих мешканців.
"Наш головний пріоритет — розвиток дітей. Це робітничий район і ми хочемо, щоб у дітей була можливість займатися спортом і досягати результатів", — каже Валерій Шило.
Тренування проходять із дотриманням безпекових вимог. Підприємство має генератори для всіх чотирьох об’єктів, тож навіть під час тривалих відключень електроенергії спортивний процес не зупиняється.
Крок за кроком — до європейського рівня
Після завершення реконструкції стадіон планує пройти акредитацію. Спочатку тут проводитимуть міські та обласні спортивні заходи, далі — всеукраїнські. І лише після цього — заявки на сертифікацію об’єкта для проведення міжнародних змагань.
"Майстрами спорту не стають одразу. Так само і стадіон — він повинен пройти всі етапи. Ми готові рухатися поступово, але впевнено", — підсумовує директор.
"Дніпро Атлетик" — це більше, ніж недобудована арена. Це частина великої системи Водно-спортивного комбінату, яка навіть у складні часи продовжує працювати для дітей, спортсменів і громади.
І щойно настане мир — цей стадіон нарешті отримає свій перший офіційний старт.