Прорив у сфері цифрової культури.
У Дніпрі створюють першу в Україні віртуальну галерею, повністю присвячену одному художнику. 24 символістські полотна Михайла Сапожникова перенесуть у цифровий світ – із аудіоісторіями, анімаціями, глибинними біблійними алюзіями й особистими спогадами. Це не просто онлайн-тур. Це естетична реконструкція доби, яка говорить з нами через образи. КУСТ ексклюзивно поговорив з автором віртуальної галереї. Деталі про створення цього унікального проєкту, художні сенси й технічні виклики читайте у нашому інтерв’ю із Сергієм Несмачним.
Від Катеринослава до цифрової епохи
Проєкт "Світ символів Михайла Сапожникова. Віртуальна галерея творів живопису" став одним із переможців програми "Збереження культурної спадщини" від Українського культурного фонду. З півсотні проєктів, що пройшли технічний відбір, лише близько десяти отримали фінансування. Ініціатива Дніпровського художнього музею посіла третє місце в рейтингу.
"Я був дуже задоволений, що наше прагнення знайшло відгук. Це був великий конкурс. Ми показали, що можемо запропонувати унікальний цифровий продукт – сайт-візитівку з трьома інтерактивними кімнатами, які дозволять побачити художника в обсязі: як непересічну особистість, як художника-символіста, як епоху", – розповідає Сергій Несмачний, заступник директора з наукової роботи Дніпровського художнього музею та автор ідеї.
У час, коли мистецтво ховають у сховищах, Дніпро запускає культурну революцію — переносить шедеври з-під землі прямо в браузер. І хоча музей вже має досвід співпраці з Google для 3D-туру 2019 року, новий проєкт пропонує глибше занурення – із ключами-цитатами, аудіоісторіями, анімацією та історичними довідками.
Що побачить глядач онлайн?
Проєкт складається з трьох віртуальних кімнат. Дві з них – повноцінні 3D-простори, які представляють ключові символістські серії. Третя кімната – біографічна: з фото, документами, газетними вирізками та автопортретами.
"Це не просто 3D-тур, а цифрова інсталяція. До частини робіт додані анімації, до інших – аудіоісторії. Ми також додаємо ескізи й етюди, щоб показати, як народжувалося полотно – від натурного враження до філософського образу", – пояснює Сергій.
Що таке етюди й ескізи?
Етюд – це невелика робота з натури. Художник створює його безпосередньо під час спостереження за реальним об’єктом чи пейзажем, щоб зафіксувати світло, атмосферу, настрій.
Ескіз – це наступний крок. Це начерк або попередній варіант великої роботи, де автор продумує композицію, розміщення фігур, кольорову гармонію чи сюжетні акценти. Ескізи допомагають художнику сформувати візуальну логіку картини перед її остаточним написанням.
Так, наприклад, до картини "В затоці" буде представлено не лише саме полотно, а й етюд із натурного кримського пейзажу та попередній ескіз. Це дозволить простежити трансформацію реального в символічне.
Живопис, який пережив революцію, імперії й тишу
Михайло Сапожников – не просто художник, а явище українського модерну. Народився у 1871 році в Катеринославі. У 1900–1920-х роках створив дві масштабні серії картин, які стали художнім літописом його епохи. Після 1920-х років ім’я Сапожникова практично зникло з публічного простору. 30 червня 1937 року Сапожников помер після тривалої хвороби. У Дніпровському художньому музеї зберігається найбільша колекція його робіт – понад 270 творів, включно з автопортретами та ескізами.
Його дві символістські серії – унікальні, саме вони і стали основою віртуальної галереї. Перша серія отримала назву "Досвітні видіння", складалася з 12 робіт, які вперше експонувалися у 1917 році.
"Ці картини не датовані, але ми точно знаємо, що вони були написані до 1917 року, коли відбулася виставка. Роботи зібрані в чіткій послідовності. Сам автор розташував їх від першої до дванадцятої. Ми це зберегли у цифровій галереї", – каже Сергій Несмачний.
Друга серія створювалась до 1926 року: у буремні часи української революції, змін влади, війни. Вона експонувалась у 1926 році – одна з перших персональних виставок у тодішньому Дніпропетровському художньому музеї. Цей цикл складніший за естетикою: тут більше експресії, алюзій на міфологію, досвід майстрів постімпресіонізму, з'являється образ Пана – міфічного персонажа, що стає наскрізним у творчості митця.
Картини, які говорять: як розшифрувати візуальні "ключі" Сапожникова
Особливістю творчості Сапожникова є наявність так званих "ключів" – цитат зі Святого Письма, які автор залишав до своїх робіт. Ці ключі пропонують глядачеві напрямок для інтерпретації, але не диктують однозначного трактування.
"У його картинах ти сам стаєш співавтором. Що ти приніс із собою – той зміст і відкриється. Це може бути Біблія, історія, міфологія чи навіть попкультура. У когось виникають асоціації з "Володарем перснів", в інших – з політичними подіями Помаранчевої революції. І це нормально", – підкреслює автор проєкту.
Так, картина "Ранок" викликала у глядачів асоціації з подіями 2004–2005 років. А "В затоці" – найвідоміше полотно, що стало візитівкою символізму Сапожникова, поєднує в собі естетику модерну, філософське навантаження й містику. У ньому бачать і крокодила, що проковтнув місто, і античну алегорію, і Вавилон, і туманну пам’ять.
Це не просто сайт — це машина часу
Презентувати проєкт планують у вересні. Після запуску сайт існуватиме як самостійний цифровий простір. Його можна буде відвідати з комп’ютера чи гаджета, пройтись віртуальною залою, прочитати ключі, послухати історії, подивитися анімації й доторкнутися до світу, в якому кожен штрих несе сенс.
"Це буде не просто тур. Це буде спроба зберегти, осмислити, заново відкрити Сапожникова. І, можливо, зробити його мистецькою візитівкою міста. Адже він – художник, який має всі шанси стати культурним магнітом для Дніпра", – підсумовує Сергій Несмачний.
Ідея віртуальної галереї – не просто для зберігання творчого добутку, вона створює нову форму діалогу. І, можливо, повертає нам не лише художника, а цілу епоху – у форматі, що витримує й час, й виклики сучасності.
Щоб не пропустити відкриття першої в Україні віртуальної галереї Сапожникова – підписуйтесь на соцмережі Дніпровського художнього музею в Instagram та Facebook.
