Різні, але рівні.
У МОСТ-сіті з’явилася поп-ап вітрина, яка привертає погляд з першої секунди. П’ять ніби однакових манекенів, але двоє з них із протезами, один у кріслі колісному. Разом вони створюють образ, який говорить: ми різні, але рівні.
Інсталяція, яка символізує силу єдності
"Маніфест рівності різних" — це перша в Україні інсталяція, де манекени виготовлені за параметрами людей із протезами. Їх зробили фахівці Superhumans Center — ті, хто щодня працює з військовими та цивільними, які відновлюються після поранень.
У цих фігурах — реальні пропорції, реальні історії та нова нормальність, у яку повертаються ті, хто втратив частину тіла, але не силу рухатися далі.
Інсталяція створена в межах спільного проєкту платформи інтеграції ветеранів і ветеранок "Жити назустріч" від банку ПУМБ, за підтримки Superhumans Center. Його ідея — показати, що інклюзивність має починатися не з пандуса, а з рівного ставлення в бізнесі, моді, спорті й у звичайному житті.
"Ми прагнемо, щоб кожна людина, яка повертається додому після служби, мала гідні та рівні можливості для нового старту. Саме про це наша інсталяція, і проєкт "Маніфест рівності різних". Платформа "Жити назустріч" покликана об’єднати цивільне суспільство, військових, які сьогодні на передовій, ветеранів і ветеранок, які повертаються до мирного життя. Ми створюємо простір підтримки, взаєморозуміння та дії — бо це наш спільний шлях назустріч одне одному", — зазначає Тетяна Колесник, керівниця соціальних проєктів ПУМБ.
Манекени одягнені у мерч "Ми однієї крові" з колекції "Надзвичайні". Кожна придбана річ дорівнює одному адаптивному тренуванню для ветерана чи ветеранки.
Стилістично образи манекенів доповнили українські бренди VOVK та SOLMAR, підкресливши, що мода також може бути мовою поваги й видимості. Разом це створює образи, які виходять далеко за межі звичної глянцевої вітрини й звертаються до реального досвіду людей після поранень.
"Якщо ми зараз, під час війни, не будемо формувати правильну культуру ставлення одне до одного, на жаль, після війни буде запізно. Про це каже досвід інших країн, що працювати треба саме зараз. Тому ми створили цей маніфест разом із Superhumans. Ми хотіли за допомогою цієї інсталяції, манекенів з протезуваннями, показати, що кожен хоче бути прийнятим, хоче мати рівні можливості для для роботи, для того, щоб відкривати бізнес, для спілкування", — додає Тетяна Колесник.
Вперше цю інсталяцію презентували у столичному ЦУМі, де вона мала шалений успіх. Тепер вона вирушила у подорож країною, аби стати ближчою до тих, заради кого створена. Першою регіональною точкою став дніпровський ТРК МОСТ-сіті.
"На жаль, ми живемо у такий час, коли серед нас все більше людей з інвалідністю, із протезами та на кріслах колісних. Бо це люди, які віддали своє здоров’я, захищаючи нас і нашу країну. І ми не хочемо ні в якому випадку розділяти їх. Усі ми різні, але всі ми одне ціле", — каже Ольга Буряк, керівниця відділу маркетингу ТРК МОСТ-сіті.
Безбар’єрність — це система цінностей і поведінки
Перед презентацією журналісти побували на екскурсії у Superhumans Center у Дніпрі. Вона стала нагодою побачити, як відбувається протезування та відновлення, почути історії пацієнтів і команд, які щодня допомагають ветеранам і ветеранкам повернутися до активного життя.
Іван Марчак наголосив: бар’єри найчастіше народжуються не в архітектурі, а в мовленні. Правильне спілкування — це теж інклюзивність. Тож варто вчитися правильній комунікації з ветеранами, уникати стереотипів й говорити з людьми з інвалідністю так, щоб вони почувалися гідно.
"Ми кожного дня працюємо і покладаємо багато сил для того, щоб усі наші пацієнти змогли на 100% відновитися і жити повноцінним життям. Бо повертаючись додому, ветеранам і ветеранкам після складних поранень, трошки складніше уявити своє життя у суспільстві. А такі проєкти допомагають їм рухатися далі, бо показують, що вони не одні, їх приймають і розуміють", — ділиться Іван Марчак, експерт соціальної реінтеграції відділу "Рівний рівному" Superhumans Center.
На подію також завітав очільник Культурних сил Миколай Сєрга, наголосивши про важливість розвитку та підтримки соціальних проєктів, зокрема ініціатив платформи "Жити назустріч".
Емоційною кульмінацією став виступ Юрія Іваськевича, випускника Superhumans Center, учасника Культурних сил, професійного співака та амбасадора безбар’єрності Міністерства культури України. Юрій втратив ногу під час військової служби, зараз продовжує співати й підтримувати військових та мешканців деокупованих територій. Його спів став нагадуванням, що культура здатна підтримати там, де війна забирає сили.
Організатори запрошують мешканців і гостей міста відвідати поп-ап зону у центральному атріумі на 2 поверсі ТРК МОСТ-сіті до 16 грудня 2026 року та дізнатися більше про платформу, яка допомагає ветеранам і ветеранкам інтегруватися у суспільство.
Проєкт продовжить свою подорож Україною. Бо сьогодні нам усім потрібно не просто говорити про повернення — нам потрібно вчитися жити разом, бачити і чути одне одного, йти назустріч тим, хто дав нам шанс на майбутнє.
