Або як цвяхостояння захоплює Україну.
21 червня на фестивалі "Країна мрій" дніпровський йог G простояв на цвяхах 16 годин поспіль, без будь-якої перерви. Цим встановив рекорд, про це повідомляє Дніпро Оперативний.
Навіть якщо ви далекі від медитацій, йоги, дихальних практик та духовного саморозвитку, ви точно раніше чули про цвяхостояння. Адже понад 10 студій у Дніпрі пропонують спробувати цю практику. Це просто тренд чи дійсно гарний інструмент самопізнання?
Про те, як цвяхи впливають на свідомість людини, чому не можна ставати на них заради фото в інстаграм та як проходить практика – читайте у нашому розборі.
"Її винайшли монахи та індійські майстри з йоги"
25-річна Катерина засновниця жіночого простору у Дніпрі "Flow yoga practice", провідниця на цвяхи.
За словами Каті, практика цвяхостояння зародилась у стародавній Індії. Її винайшли монахи, індійські майстри з йоги, які називали себе "Садху". Вони жили переважно в горах та шукали для себе практики, які б допомогли досягти стану "самадхи" (це стан блаженства, головна мета будь-якої духовної практики). Цвяхостояння допомагало ченцям Садху прокачувати силу духу і при будь-яких обставинах вибирати для себе екологічну реакцію на зовнішні подразники.
Саме тому дошку з цвяхами назвали "дошка Садху". Як зараз, так і сотні років тому, "дошка Садху" мала дерев'яну основу та спеціальну висоту цвяхів аби вони проникали у стопу на 2 мм від шкіри і впливали на "тонке тіло" (за визначенням з Вікіпедії, це енергетичне тіло людини).
"Повернулась з гастролей у депресії"
Свій шлях у танцях Катя почала з пʼяти років. З 17-ти – дівчина почала працювати у цій сфері на контракті, виступала у Києві та Норвегії. Незабаром стався переломний момент – Катерина відчула сильну втому, бо організм не витримував фізичних навантажень та шаленого графіку.
"Я повернулась з гастролей в Україну і вирішила поставити все на паузу. Був період депресії, я не розуміла, куди далі рухатися, що робити? Тому вирішила поїхати у Карпати та взяти 7-денний ретрит, де навчалась духовним практикам", – розповідає Катя.
У Карпатах дівчина спробувала хатха-йогу, дихальні практики та медитації. Ці інструменти допомогли Каті позбавитись депресії та повернули її в спокій. Дівчина вирішила й надалі займатися духовними практиками, проходити курси, семінари з цієї теми. Через півтора роки Катя провела своє перше заняття для жінок з йоги. Згодом відкрила жіночий простір у Дніпрі "Flow yoga practice".
"Я вирішила стати на цвяхи, бо це було супермодно"
Десь у 2020 році цвяхостояння почало набирати популярність, тож Катя не могла проігнорувати його. Вирішила спробувати.
"Чесно скажу, я вирішила стати на цвяхи, бо це було супермодно. Вважається, якщо ти встав на цвяхи, то ти у темі. Це більше як гонка, і більшість людей брали у неї участь через популярність. Але тоді цвяхи мені не зайшли".
Катя простояла на "дошці Садху" всього 3 хвилини і зійшла з них від сильного болю, склала дошку у ящик і подумала, що це не для неї.
"Біль, як вода, огортає та розсмоктується"
По-іншому Катя подивилась на цвяхостояння після розмови з майстром йоги на Шрі-Ланці. Він розповів про свій шлях і дав розуміння, як насправді працює "дошка Садху".
"Я вперше поглянула на цвяхи з іншого погляду. Тобто не через насильство та перевірку можливостей свого тіла. А через прийняття болю. Як тільки ти пірнаєш і кажеш: "Так, я здаюсь", то біль, як вода, огортає та розсмоктується. Через 10-15 хвилин вже просто максимально насолоджуєшся. По тілу йде тотальне розслаблення".
Повернувшись в Україну, дівчина була натхненна дати цвяхам другий шанс, і цього разу все вдалось. Катя повністю розслабилась, відчула полегшення і позбавилась нав'язливих думок. З того часу фахівчиня практикує цвяхостояння сама та поставила на дошки понад двохсот жінок.
"Перед практикою треба себе запитати: Чи хочу я спробувати цвяхи, бо це модно, чи справді хочу заспокоїти свій розум? Коли це просто заради фото чи відео в інстаграм, то відповідь буде категорично "Ні". Так, можна і через силу волі протриматись 40 хвилин, але чи треба воно? Тобто це ще більше посилить стан стресу".
Як практика впливає на людину?
За словами Каті, дошка працює завдяки стимуляції енергетичних точок, розташованих на стопах. Адже на глибині 2 мм під шкірою стоп знаходяться енергетичні точки, які відповідають за різні енергетичні канали в тілі та пов'язані з внутрішніми органами. Вплив на них активізує енергетичні потоки та сприяє розслабленню ментального тіла.
Активація цих точок стає причиною викиду ендорфінів – гормонів радості та насолоди, які можуть подолати фізичну та психологічну напругу. Як наслідок, люди відчувають прилив енергії, підвищення настрою і мотивацію до дій, що допомагає долати життєві труднощі з легкістю та впевненістю.
Як проходить практика?
Катя проводить практику стояння на цвяхах на світанку, до 9:00 ранку, на порожній шлунок, щоб уникнути підняття кортизолу і адреналіну. Жінкам рекомендується надягати тонкі шкарпетки. Практика починається з глибокої медитації, під час якої використовуються співоча чаша, аромамасла, аромапалички та свічки для створення атмосфери цілковитого спокою. Особлива підготовка не потрібна, лише щире бажання стати на цвяхи та довіра до майстрині, каже Катя.
Досвід інших людей
"Це більше, ніж просто "боляче для мозку""
31-річна Анна з Дніпра, соціальна педагогиня у виїзній бригаді, яка працює з дітьми на прифронтових територіях.
Аня займається йогою понад 2 роки. Це допомагає їй долати стрес та розвантажуватися після психологічно складної роботи. Жінка чула про цвяхи, що вони ніби нічого не дають. Але спробувала сама.
"Перший досвід виявився невдалим через непрофесійність дівчини, яка називала себе провідницею. Було боляче, як завжди. Другий досвід більш позитивний. Мій запит був відпустити людину, з якою я була в довготривалих відносинах".
Другий майстер дуже відгукнувся Ані, жінка відчула комфорт та підтримку. А після практики прийшло полегшення.
"Мінус практики: це дуже боляче спочатку. Плюси: це більше, ніж просто "боляче для мозку", це відчуття живості духу, вирування енергії, чистоти думок".
"Я розлучалася із чоловіком та пішла на цвяхи"
31-річна Дар'я з Хмельницького має своє виробництво піжам та домашнього одягу.
Даша дуже активна по життю, відкрита до саморозвитку, тож вирішила спробувати і цвяхостояння.
"На цвяхи перший раз пішла із таким запитом: я розлучалася із чоловіком. Для мене дуже важко давалось це рішення. Не могла зрозуміти та почути себе".
Масажист Дарії паралельно був духовним наставником, який провів групову сесію цехостояння.
"Я випадково сіла в пару з дівчинкою, але не випадково ми були з однаковими запитами, однаковими болями та однаковими проблемами. З усіх людей, які були присутні, ми обрали одна одну, потягнулися одна до одної. Мені дуже це закарбувалося в пам'яті".
Але перший раз жінка на цвяхи не стала, бо було дуже боляче. Група простояла на цвяхах 40 хвилин, а Даша від сили 15. Потім було ще три спроби опанувати "дошку Садху".
"Я просто перестала боротися із собою. Зрозуміла, що роблю це не тому, що вся група стоїть, а я – ні. Я просто це відпустила. Через два тижні після цвяхостояння у моє життя прийшли зміни. Ніби Всесвіт просто підсвічував ті моменти, які я хотіла змінити".
"У голові чітко і твердо звучало слово – цвяхи!"
35-річна Олена з Дніпра – сертифікована провідниця на цвяхи.
"Я навіть не знаю – я про них дізналася чи вони мене знайшли. Завжди шукаю інструменти для самопізнання, то це був саме той випадок – Церемонія Рапе (Шаманська церемонія задування суміші лікувальних рослин, оброблених спеціальним чином, у носові пазухи). Після однієї з Церемоній в голові чітко і твердо звучало слово – цвяхи! Це було настільки переконливо, що ігнорувати я не могла, почала шукати інформацію та провідників", – розповідає Олена.
У листопаді 2021 року жінка знайшла невелику студію йоги у Дніпрі, де практикували цвяхостояння, і пішла туди. Провідник провів розминку, але мови про психологічну та духовну роботи не йшло. Тож Олена стала на цвяхи і через 25 секунд зійшла.
"Мозок кричав, що це небезпечно і взагалі мені це мені не потрібно. Відчуття після були змішаними, але одне було незмінними – спробувати ще раз. Так сталася друга практика, а потім через декілька місяців цвяхи зʼявилися у мене вдома".
У квітні 22-го року Олена придбала цвяхи і почала практикувати самостійно. Це були короткі 30-секундні практики, але з часом жінка відчула ефект – стала більш врівноваженою та спокійною.
"Далі я пішла на навчання. На курсі у нас було дуже багато практичної роботи, ми відпрацьовували одне на одному всі техніки й бачили, як змінюємося на очах. Шляху назад не було. Тому і до сьогодні, я продовжую змінюватися сама та допомагаю робити це іншим".