“Нічого для нас без нас”: як та навіщо на Дніпропетровщині працює Рада з питань ВПО?

Місток між владою і переселенцями – так простими словами можна описати діяльність Ради з питань ВПО. У Дніпропетровській області такі організації діють у 36 у територіальних громадах та 7 районних військових адміністраціях. Ми поспілкувалися з членкинями Рад ВПО при міськраді Дніпра та при обласній адміністрації, щоб зрозуміти, як саме працюють ці органи та які питання можуть розв’язувати. Навіщо потрібні Ради з питань ВПО і на що вони впливають? З цим питанням нам допомогла розібратися Юліана Гасанбекова – переселенка з Лисичанська Луганської області. У вересні 2023 вона очолила Раду ВПО при Дніпропетровській ОВА. У Юліани – майже 25 років стажу роботи в управлінні соціального захисту населення Лисичанської міської ради. "Перш за все потрібно розуміти, що Рада ВПО є консультативно-дорадчим органом, який створюється при місцевій владі. Наша діяльність не фінансується коштом бюджетних коштів", – пояснила Юліана Гасанбекова. Юліана Гасанбекова Водночас Рада ВПО створена, аби аналізувати умови, в яких перебувають переселенці, і пізніше доносити рекомендації до міської, обласної, державної влади. "Ми зʼясували, що є обласна програма соцзахисту, яка передбачає надання грошової допомоги людям, що опинилися у скрутних життєвих обставинах. Але згідно з положенням, вона передбачає виплати лише місцевим мешканцям. Тобто переселенці не можуть її отримати", – розповіла Юліана Гасанбекова. Відтак Рада ВПО надала пропозицію щодо внесення змін у цю програму. Поки що вона знаходиться у стані розгляду. І це – лише один з напрямків їх діяльності. Загалом їх пʼять: це проблема житла, працевлаштування, соцзахист, психосоціальна підтримка, і організація внутрішнього простору для ВПО. "Не менш ніж 50 % членів ради складають власне переселенці. Також представники благодійних та громадських організацій, але місцевих. І – посадовці з департаментів", – додала Юліана Гасанбекова. "Я звикла допомагати людям". Чому Олена Бобир долучилася до ради з питань ВПО Психологиня за освітою Олена Бобир вирішила стати членкинею Ради з питань ВПО, попри те, що сама вона не переселенка. Жінка народилася і виросла в Херсоні. А коли почалася повномасштабна війна – прихистила в себе вдома переселенців з рідного міста. Олена Бобир "Коли почалася війна, я стала займатися волонтерством. Проводила безкоштовні тренінги та консультації для переселенців. Я звикла допомагати людям", – пояснила Олена. Під час цієї роботи з переселенцями Олені запропонували долучитися до громадської організації “Сила Майбутнього”. Від неї вона і подала документи до Ради з питань ВПО при обласній військовій адміністрації. "Проблеми переселенців я розумію, і знаю як допомогти. У нас в Раді є пʼять робочих груп. Я очолюю напрям "Освіта, психологічна підтримка та охорона здоровʼя", – розповіла Олена. Тож членкиня розробляє план заходів, які можна буде влаштувати для підтримання ментального здоровʼя переселенців. Окрім цього напряму, психологиня працює у групі "Працевлаштування та розвиток бізнесу" – адже має досвід роботи в службі центрі зайнятості. "Людям потрібні вакансії. Тому домовилися з обласним центром зайнятості про співпрацю. Ми спитали, чим можемо їм допомогти. Вирішили, що Рада ВПО створить у майбутньому інформаційні ролики", – розповіла про напрацювання Олена. "Я сама переселенка першої хвилі". Історія Світлани Лукʼянченко, членкині ради ВПО У 2014 році Світлана разом з двома синами – їм тоді було 9 років та 9 місяців – тікала з рідного Луганська. У місті вже були активні обстріли, згадує жінка. Одразу вирішили їхати до Дніпра, адже тут жила подруга Світлани. "Житло ми залишили родичам, і я вважаю, що це вже не наш дім, на нього ми не розраховуємо. У Дніпрі я зустріла жінку з Донецька, і ми вирішили, що треба підтримувати таких, як ми", – розповіла Світлана. Світлана Лук'янченко У 2015-ому жінки заснували громадську організацію "Сила Майбутнього". За основу діяльності обрали інтеграцію ВПО. Для цього проводили заходи, тренінги, психологічні групи підтримки. І запрошували не лише переселенців, а й дніпрян. Так люди знайомилися, допомагали зорієнтуватися на новому місці. І надалі підтримували звʼязки. "Зараз усі жителі України – якоюсь мірою травмовані люди", – вважає Світлана. Саме тому на заходи запрошують всіх охочих: "У 2014 році ситуація була не така жахлива, ми могли ще сподіватися повернутися. Нині – ми працюємо над тим, щоб люди жили тут і зараз". "Нічого для нас, без нас". Чому Світлана долучилася до ради ВПО Рада ВПО є у кожному районі області, а отже й у самому Дніпрі. Світлана долучилася до такої ради при дніпровській міськраді. Для цього підготувала необхідний пакет документів і відправила на конкурсний відбір. "Ми зібралися, кожен представив свою діяльність, і відповідно ми уже розуміємо: ось ця організація займається речами, та – заходами. І далі уже від себе передаємо переселенцям інформацію: ось тут є можливість взяти одяг", – розповіла Світлана. Збори Ради ВПО при міській раді Дніпра Загальні збори ради ВПО проводяться раз на місяць. Перша сесія була стратегічна, там визначилися з напрямами діяльності. До прикладу, Світлана Лукʼянченко працює у галузі інтеграції та адаптації ВПО: "Зараз ми займаємося вивченням потреб – проводимо анкетування. Для того, щоб розуміти, як нам далі працювати. Адже проблеми людей у Нікополі, Дніпрі та Кривому Розі дуже відрізняються". Захід, організований командою Світлани Лук'янченко У березні більшість ВПО не отримає виплат від держави. Тож Рада розробила інфографіку, аби пояснити, хто може претендувати на грошову допомогу і як її переоформити. "Це буквально те, чим ми займалися раніше і що робимо зараз. Багато хто з нашої організації є переселенцями, тож ми розуміємо, як це, і можемо допомогти. Мій принцип: "Нічого для нас без нас", – додала Світлана. Загалом в Україні, за даними міністерства інтеграції, у жовтні 2023 працювало уже 597 Рад ВПО. Усі 25 обласних центрів мають такий орган. Створення Рад з питань ВПО ініціював Уряд у серпні 2023, аби інтегрувати переселенців у громади. Збори Ради ВПО при міській раді Дніпра Цей текст став можливим в межах програми "Єднання заради дії", що втілюється IREX за підтримки Державного департаменту США. Вміст є виключно відповідальністю ГО "КУСТ" та необов’язково відображає погляди IREX та Державного департаменту США.