Як Дніпро прощається з російською книгою.
Після 24 лютого 2022 року українські бібліотеки проходять через масштабну трансформацію. Російську літературу — на утилізацію. У Дніпрі списали вже понад 200 тисяч книг. Чому їх вилучають, які критерії чистки і що тепер читають у бібліотеках міста — пояснюємо в цифрах і фактах.
Масова відмова від російського — не за наказом, а за внутрішнім запитом
Після початку повномасштабного вторгнення у міських бібліотеках суттєво змінились читацькі уподобання. Якщо раніше російськомовна література користувалася попитом, то сьогодні її майже не запитують.
"Читачі масово відмовляються від російськомовних книг, почали більше цікавитись історичною літературою, українською класикою, творами сучасних авторів. Часто запитують зарубіжну літературу українською", — розповідає директорка Дніпровських міських публічних бібліотек.
Що списують і за якими критеріями?
У 2022–2023 роках у бібліотеках Дніпра провели масштабну актуалізацію фондів відповідно до рекомендацій Міністерства культури та інформаційної політики України.
У фокусі опинилися:
- видання, які пропагують війну або виправдовують агресію рф,
- книги, що містять расизм, шовінізм або ксенофобію,
- література з антиукраїнським змістом,
- твори авторів чи видавництв, які потрапили під санкції.
Понад 200 тисяч книжок — списано
У бібліотеках Дніпра до вилучення книжок підходять диференційовано, тобто за певними критеріями. Наприклад, художня література найчастіше має ідеологічне забарвлення, відстоює імперські цінності, романтизує радянське минуле. Наукові видання переважно вилучаються за критерієм застарілості або дезінформації. А дитяча література часто містить мілітаристські наративи, радянські штампи або образ ворога, а також морально застарілі моделі поведінки.
З початку повномасштабного вторгнення з фондів публічних бібліотек Дніпра вилучено понад 200 тисяч примірників. Сюди входять не лише пропагандистські чи ідеологічно шкідливі твори, а й ті, що були застарілими, фізично зношеними.
Усі вилучені книжки офіційно внесені до акту списання, який затверджується наказом директора. Спеціальна комісія складає детальні описи: зазначають автора, назву книги, рік видання та інші дані.
Після актів списання книги не зникають безслідно — їх відправляють на переробку, як макулатуру. Цим займається комунальне підприємство "Дніпроековторресурс".
Водночас у бібліотечному фонді залишається краєзнавча література російською мовою, рідкісна та цінна література. Є депозитарій, де зберігаються малозапитані, але науково або історично цінні видання.
Читачі — за оновлення
Реакція читачів переважно позитивна. Молодь і люди середнього віку підтримують ці зміни. Навіть старше покоління, яке раніше читало переважно російською, поступово переключається на українську.
"Ми бачимо, що попит на сучасну українську літературу зростає. Люди обирають художні твори, історичні романи, детективи українських авторів", — розповідає директорка.
Чим замінюють вилучене?
Оновлення фондів відбувається через кілька джерел: участь у грантових програмах та співпраця з Українським інститутом книги.
Крім того, у 2023 році Кабінет Міністрів України затвердив Стратегію розвитку читання до 2032 року, в якій одним із пріоритетів є поповнення бібліотечних фондів українською мовою.
Сьогодні в Україні працюють десятки видавництв, які друкують літературу на будь-який смак — художню, дитячу, наукову.
Зокрема на минулому тижні отримали понад півтисячі книг завдяки участі у всеукраїнській акції "Книжкова навала". Серед видань: історії для дітей і підлітків, українська класика та сучасна проза, перекладні світові бестселери — з перших топів книжкових чартів, нонфікшн і пізнавальні книги, а також література про війну. Усі ці новинки можна буде знайти на полицях міських бібліотек.
Дерусифікація — це не про мову, а про ідентичність
"Не можна просто "прибрати все російське". Потрібно очистити фонд від пропагандистських і шовіністичних наративів, звільнити місце для української, світової та місцевої культурної спадщини, — радить директорка. — Починати слід з інвентаризації фондів. І діяти делікатно, але принципово".
У Дніпрі вже вилучили понад 200 тисяч книг, але на їхнє місце приходять інші — живі, актуальні, українські. Бібліотеки змінюються і відкриті до всіх, хто хоче читати про своє, рідною мовою.
Приходьте. Обирайте. Читайте. Бо саме в цих книжках не лише історії, а й опора для нового культурного простору, вільного від чужих наративів.