Як народжується одяг і чому ці професії знову на піку популярності?
Ви знаєте, скільки людей працюють над вашим одягом, перш ніж він потрапить на полицю магазину? Хтось малює модель, хтось створює викрійку, хтось розкроює тканину, хтось зшиває деталі — і все це робиться руками майстринь. У світі, де мода змінюється швидше, ніж погода, ручна праця стає ознакою справжньої цінності. У Дніпрі професії швачки, кравця і закрійника знову набирають популярності. Молодь приходить у цю сферу не лише, щоб заробити, а щоб творити речі, які мають душу. Сучасний костюм — це плід зусиль спеціалістів різних професій.
Любов до шиття з дитинства
"Мені подобалося шити із самого дитинства — спочатку на ляльках, потім на уроках праці. Там я вперше взяла в руки голку і зрозуміла, що це моє", — пригадує Людмила Пінчук, майстриня виробничого навчання Дніпровського центру професійної освіти.
Її шлях у професії почався з училища, потім — технікум, ательє, виробництво головних уборів. І вже понад тридцять років Людмила навчає нове покоління майстрів швацької справи.
"Сьогодні приходить зовсім інше покоління — ті, хто хоче творити. Вони дивляться, як хтось у TikTok показує процес пошиття сукні, і кажуть: «Я теж так хочу!»", — усміхається майстриня.
Швачка, кравець, закрійник: хто ці люди?
Попри схожість назв, це три різні професії, що утворюють єдиний процес створення одягу — від конструювання основи моделі до готового виробу.
Швачка — володарка розкрійних ножиць та швейної машини
Це спеціалістка, яка працює на швейній машині, виконує поопераційне зшивання деталей. Вона пришиває ґудзики, блискавки, робить рівні строчки — ідеальні, точні, акуратні. Зазвичай швачки працюють на фабриках або у виробничих цехах, де кожна виконує одну чітку операцію.
Кравець — творець готового виробу
Володіє повним циклом виготовлення одягу — від початку до кінця. Він шиє сукні, спідниці, брюки, верхній одяг і часто працює в ательє, виконуючи індивідуальні замовлення. Це вже вищий рівень майстерності, адже кравець має знати технологію пошиття, властивості тканин і вміти підібрати фасон під конкретну фігуру.
Закрійник — архітектор одягу
Одна з найбільш творчих та привабливих професій, яка дозволяє розкрити внутрішній світ людини. Створює викрійки, розраховує витрати тканини, визначає напрям волокон і розкроює матеріал. Виконує примірки, підганяє вироби, знімає необхідні мірки, консультує кравця щодо особливостей обробки моделей одягу. Від точності його роботи залежить, наскільки ідеально "сяде" виріб.
"Закрійник має бути уважним, мати просторове мислення і розуміти будову фігури. Це — основа всього виробництва", — пояснює майстриня.
Троє фахівців — три ланки одного процесу. Без них не існувало б жодного бренду, жодної колекції і навіть вашої улюбленої сукні.
Як у Дніпрі готують нове покоління майстрів
У Дніпровському центрі професійної освіти навчання триває три роки на базі 9 класів. Випускники отримують одразу дві кваліфікації — кравець та закрійник.
"Спочатку діти навчаються бути кравцями — розуміють, як працює машина, як виготовляється виріб поопераційно. А вже потім — стають закрійниками, коли можуть повністю створити виріб від лекала до примірки", — каже Людмила Пінчук.
Навчання поєднує теорію та практику. Студенти вчаться знімати мірки, розробляти лекала, розкроювати тканину, проводити примірку та вносити зміни у викрійку. Потім переходять до виготовлення готового одягу.
Практика — на реальних підприємствах. Наприклад, студенти центру шили форму для поліції на фабриці "Весна-Діалогія".
"Наших випускників постійно запрошують на роботу. Мені часто телефонують із проханням: "Дайте фахівця!". Бо знають, що наші студенти вміють усе", — з гордістю каже майстриня.
Чому це знову стає модним?
Коли все навколо автоматизується, люди знову тягнуться до справжнього. Одяг із рук майстра — це антипод fast fashion, це історія, вкладена у кожен шов.
За словами Людмили Пінчук, сьогодні усі три професії залишаються затребуваними. Роботодавці шукають не лише швачок для масового виробництва, а й універсальних майстрів, які можуть виконати роботу від початку до кінця.
"Цінується мультифункціональність. Коли людина може і пошити, і розкроїти, і сконструювати — вона незамінна. Такий фахівець заробляє більше, бо робить роботу за трьох", — пояснює вона.
Середній дохід починається від 20–25 тисяч гривень, а досвідчені майстри можуть заробляти значно більше — усе залежить від швидкості, обсягу виробів і складності замовлень.
Можливість навчатися безкоштовно
Для вступників після 9 класу навчання — безкоштовне, студенти ще й отримують стипендію — нині 1500 гривень на місяць.
У Дніпровському центрі професійної освіти є також короткострокові курси для дорослих — для тих, хто хоче змінити професію або здобути нову навичку. Тут можна навчитися шити спідницю, брюки чи сукню, і вже за кілька місяців отримати часткові кваліфікації чи почати власну справу.
Мода минає, а професія — вічна
У майстерні Людмили Пінчук завжди чути гул швейних машинок і сміх студентів.
"Я часто бачу, як змінюються діти. Вони приходять невпевнені, а потім розцвітають. У них з’являється мета, бажання творити, заробляти й бути потрібними. І це — найбільше щастя", — ділиться майстриня.
Її студенти впевнено крокують у майбутнє: хтось іде працювати в ательє, хтось відкриває власну справу, хтось шиє на замовлення і продовжує підвищувати свій кваліфікаційний рівень у вишах.
"Наша професія ніколи не зникне. Люди завжди потребуватимуть якісний, зручний, красивий одяг. Тому я кажу своїм студентам: ваша робота — жива, і буде жити завжди".
Тож наступного разу, коли ви купуватимете сукню, згадайте: за цим виробом — десятки пар рук, які вкладали у неї час, увагу й любов.
Якщо давно мріяли про справу, що приносить і задоволення, і прибуток — саме час почати. Дізнатися більше про навчання у Дніпровському центрі професійної освіти можна на сайті, або за номером телефону: (097) 159-39-58.