Як проєкт за підтримки ЮНІСЕФ допоміг тисячам родин.
Пів року в окупації, троє маленьких дітей і страх вийти з дому навіть за гуманітарною допомогою. Інша історія — підліток, який у десять років пересів на крісло колісне й може втратити здоров’я без спеціального обладнання. Це не окремі випадки — це реальність тисяч родин на Дніпропетровщині під час війни.
Саме про них говорили на підсумковій конференції соціальних ініціатив — не мовою цифр і звітів, а мовою людського досвіду. Проєкт, який реалізувала ГО "Дніпровська ліга соціальних працівників" за підтримки ЮНІСЕФ, працював у 24 громадах області в умовах обстрілів, евакуацій і постійної нестабільності. І попри війну — не зупинявся.
Від окупації — до допомоги іншим
Любов Бухан — мама трьох дітей, яка разом із родиною пів року прожила в окупації. Евакуюватися вдалося лише у серпні 2022 року з допомогою волонтерів.
Сім’я мешкала на першому поверсі будинку, поруч із казармами окупантів. Діти місяцями не виходили з дому, а будь-який вихід за гуманітарною допомогою супроводжувався страхом.
"Там було дуже важко. Багато росіян, троє маленьких дітей. Було страшно вийти навіть на дитячий майданчик. Ти боїшся за себе і за дітей. Вони сміялися, лякали. Це дуже важко", — згадує Любов.
Після складної евакуації через блокпости родина переїхала до громади на Дніпропетровщині. Тут почався новий етап — адаптація. Дитина з інвалідністю і ще одна з розладами аутистичного спектра. Саме тоді Любов звернулася по допомогу до ГО "Дніпровська ліга соціальних працівників" і стала бенефіціаркою простору, дружнього до дитини.
"Я водила туди дітей, спілкувалася. Для мене дуже важливими були групи взаємопідтримки. Вони реально допомагали. А коли мені запропонували спробувати себе нянею для дітей з інвалідністю, я зрозуміла — це моє. Коли у дітей горять очі, коли вони радіють і коли вперше щось виходить — це найбільше щастя. Для них і для тебе", — каже жінка.
Згодом Любов стала частиною команди допомоги: наприкінці проєкту супроводжувала до 18 дітей з інвалідністю.
Допомога, що змінює життя
Ще одна історія, що прозвучала під час конференції, — про тривалу боротьбу за життя й гідність дитини та вирішальну роль системної соціальної підтримки.
Тетяна Іванівна — бабуся й офіційна опікунка 15-річного Тимура із села Любимівка Дніпровського району. Вона виховує онука з трьох років. А коли хлопчику було шість, вона дізналася, що у нього є проблеми зі здоров’ям.
"Я тоді навіть не знала, що це таке. Вчила цю хворобу по слову "дюшес", як цукерки. А потім почалося: Тимур перестав ходити, з десяти років — на кріслі колісному. Найстрашніше — що без вертикального положення починають страждати легені та внутрішні органи", — розповідає Тетяна Іванівна.
Півроку тому до родини приїхали соціальні працівниці ГО "Дніпровська ліга соціальних працівників". Без довгих обіцянок — із конкретними запитаннями й готовністю діяти. Коли стало зрозуміло, що родині життєво необхідний вертикалізатор, організація взяла на себе пошук рішення.
"Мене вразило, що було мало слів і багато діла. Подзвонили і сказали, що вертикалізатор уже їде. Я сиділа і плакала — не могла повірити. Навіть добре слово дуже багато значить. Мій онук каже, що це феї прийшли йому на допомогу. Їхня людяність і професіоналізм — це величезна підтримка. Нам головне, щоб хвороба хоча б не прогресувала. А мріяти ми не перестаємо", — каже Тетяна Іванівна.
Сьогодні Тимур вивчає англійську, спілкується з лікарями онлайн і мріє побачити Крим.
Проєкт, що працює в умовах війни
ГО "Дніпровська ліга соціальних працівників" реалізує проєкт "Соціальні ініціативи для сімей з дітьми на рівні громад у Дніпропетровській області" за підтримки ЮНІСЕФ. Його мета — розвиток системи якісних соціальних послуг у громадах і розширення доступу сімей до комплексної підтримки:
- індивідуальний соціальний супровід;
- психосоціальна підтримка дітей і дорослих;
- послуги для дітей з інвалідністю, включно з нянями;
- мобільні формати роботи у віддалених і прифронтових громадах;
- підвищення професійної спроможності фахівців через Хаби розвитку соціальних послуг.
Офіс ЮНІСЕФ у Дніпрі покриває діяльність у Дніпропетровській, Запорізькій і Донецькій областях.
"Ми створили багато хабів для дітей і просторів, дружніх до дитини, які реалізуємо спільно з громадами та інституціями. Вони надають психосоціальну, освітню й захисну підтримку. Усі наші програми ми розглядаємо через призму інклюзивності — сервіси мають бути доступними для кожного", — зазначив Пабло де Паскуаль, голова регіонального офісу ЮНІСЕФ у Дніпрі.
Результати, за якими стоять люди
Проєкт "Соціальні ініціативи для сімей з дітьми на рівні громад у Дніпропетровській області" охопив 24 територіальні громади Дніпропетровщини та забезпечив комплексну підтримку сім’ям з дітьми в умовах війни.
У межах кейс-менеджменту та індивідуального соціального супроводу допомогу отримали 7 464 сім’ї, зокрема 14 058 дітей і 12 959 дорослих.
Психосоціальна підтримка охопила понад 36 000 людей і включала 8 347 психологічних консультацій, роботу груп взаємопідтримки та кризові виїзди фахівців — 86 разів на місця прильотів і атак.
У Хабі розвитку соціальних послуг проведено 596 заходів, які об’єднали 12 284 учасники, з них 2 635 людей відвідали заходи вперше. Також команда Хабу провела 818 консультацій для фахівців громад, реалізувала 12 аналітичних досліджень та розробила 2 методичні посібники.
Загалом в межах проєкту комплексними послугами охопили понад 30 тисяч людей, які зверталися вперше.
"Найбільшими здобутками можемо вважати відкриття Центру денного догляду у Кривому Розі. Також — інноваційну послугу наставника сім’ї та няню для дітей з інвалідністю. Це не стандартизовані, але дуже потрібні послуги", — розповіла Ольга Зєніна, проєктна менеджерка ГО "Дніпровська ліга соціальних працівників".
У межах юридичної та фінансової підтримки родини отримали 1 128 консультацій, а 3 182 сім’ї були зареєстровані для отримання грошової допомоги.
Окремим компонентом стало створення безпечного середовища для дітей і родин: в області відкрито 23 простори, дружні до дитини, які стали точками стабільності, розвитку та відновлення для громад.
Ці цифри — не просто статистика. За ними стоять конкретні історії родин, які отримали допомогу вчасно, змогли адаптуватися до нових умов і повернути своїм дітям відчуття безпеки та перспективи.
"Ми плануємо і надалі реалізовувати проєкти, спрямовані на посилення спроможності громад. Наш фокус — масштабування напрацьованих рішень, розвиток партнерств і посилення можливостей організації у наданні соціальних послуг", — говорить Марина Меланіна, менеджерка з розвитку.
Проєкт "Соціальні ініціативи для сімей з дітьми на рівні громад" демонструє: саме на рівні громад формується стійкість, довіра й майбутнє, навіть у найскладніших умовах війни.