Як місцеві водії маршруток перетворюють нервову роботу у задоволення.
Ми стикаємося із ними щодня. Передаємо їм гроші за проїзд та просимо зупинити десь "там". Згадайте: кожен бачив водія маршрутки, який, наче Цезар, робить кілька справ одночасно: кермує бусом, рахує купюри, п’є чай, розмовляє телефоном та ще й встигає з’ясовувати стосунки із "пільговиками".
Але і на фоні таких стереотипів все ще залишаються люди, які дивують своїм ставленням і до роботи, і до пасажирів.
Розповідаємо про маршрутників, які перейшли на світлий бік.
Автобусом керує Дід Мороз
Ялинка у вогнях, мішурі та серпантині, поряд Дід Мороз, а над ним вивіска "Левебережный-3 «Караван»". Цей новорічний транспорт не доставить вас до Лапландії, проте прокотить обома берегами Дніпра. Керує 136-им автобусом Юрій Гапоненко. До Нового року він прикрашає автівку, а сам надягає червону шубу із білою бородою.
"Я так роблю вже 7-8 років. І коли працював на 76-му, і на 124-А. Зараз ось на 136-му. Прикрашав і "Спринтер", і великий автобус. Мені це подобається, бо люди заходять без настрою, а виходять із посмішкою".
Водійського стажу в Юрія 15 років. Працювати у громадський транспорт він пішов, як тільки отримав права потрібної категорії. А новорічні перевдягання почалися пізніше, з його донечки. Юрій вбирався у Діда Мороза, бо дуже хотів її потішити. Малій настільки все це подобалось, що чоловік подумав: чому б не зробити щасливішими інших дітей? Придбав новий костюм, бороду та новорічні прикраси для салону машини. А напередодні свят закуповувався солодким.
"Роблю це більше для малих дітей. Нехай вони знають, що є Новий рік, що є Дід Мороз, що є дива. Батьки теж задоволені. Їм у радість, коли дітям весело", – говорить Юрій.
Але пасажири є різні.
"У нас мільйонне місто, всім не догодити. Одні просто заходять і сідають у своїх думках, в навушниках дивляться в телефон. А хтось може нагрубити. Це частіше дорослі та підлітки".
На роботі до такого креативу поставилися з гумором. Юрій згадує, що колеги спочатку підколювали і жартували. Мовляв, вислужується заради премії. Але ні про які гроші чоловік і не думав. Ба більше, цього року святковий костюм вдягне не лише Юрій, а і його напарник.
"Раніше напарник лише спостерігав за моїми перевдяганнями. А тепер і сам захотів. Цьогоріч будемо вдвох працювати на рейсі. Один Дід Мороз за кермом, а інший – у салоні".
На свята Юрій хоче прикрасити автобус не лише всередині, а й зовні. В салоні, як зазвичай, обіцяє встановити ялинку. А усіх маленьких пасажирів пригощати шоколадками та цукерками. Бо Новий рік без посмішок і добрих справ – не свято, впевнений автобусний Дід Мороз.
На Геловін – відьма, а у Новий рік – Снігуронька
Охайний салон, чиста машина, добре ставиться до пасажирів і завжди приємно дивує. Так відгукуються у Дніпрі про пані Наталію, яка працює водійкою на 18-му маршруті. Про цю кермувальницю громадського транспорту нам написали одразу кілька людей, тому ми знайшли її та познайомилися.
Наталія Силка прямо говорить: свою роботу любить щосили. За освітою вона кухар-кондитер, але за спеціальністю ні дня не працювала.
"Закінчила навчання і одразу пішла в декрет. А після вже потрапила на АТП. Спочатку була диспетчеркою", – розповідає Наталія.
Водити жінку навчив батько. Каже, перший час боялася їздити, нервувала на дорозі, а потім "втягнулася". Тож вирішила відкласти журнали з розкладами маршруток і сісти за кермо. Бо так поєднує приємне з корисним: і транспортом керує, і з людьми багато спілкується.
"Мене питають, чому я на міжміський транспорт не пішла або не стала водити вантажівки. Це ж простіше, аніж маршрутка. А я кажу: а де там люди? З ким мені говорити? З радіо? Свого життя без доріг я вже і не уявляю".
Наталя любить, коли пасажири налаштовані на розмову. Коли стає нудно, то починає сама розпитувати людей про різне.
"Часто бачу, що людина заходить до салону і сидить вся така сумна. Поговорив із нею, і на зупинці виходить зовсім інший пасажир. Якось їхала маршрутом, і до мене сів чоловік. Питаю: "Чого Ви такий похмурий?". А він усміхнувся і апельсин мені протягнув. Інший хвилин 40 розповідав, як він у гори ходив. А нещодавно я з бабусею однією всю дорогу про котів розмовляла".
Наталія просто не розуміє водіїв, які за кермом мовчазні.
"Сядеш до такого, а він ані гарного дня не побажає, ані "будь ласка" не скаже. Знаю, що на 107-му маршруті працює чемний хлопець і про нього добре відгукуються. Це ж так просто – промовити два слова пасажиру. А у нього потім хороший настрій весь день".
До свят жінка теж готується. На Геловін може одягнутися відьмою, а на Новий рік – Снігуронькою. Ще у школі вона любила організовувати костюмовані вистави, сама писала сценки на Новий рік та Різдво. Цю любов перенесла і на роботу.
"Є ще пасажири, які дивуються перевдяганням. Хоча за стільки років вже можна було б і звикнути. Головне, щоб люди з хорошим настроєм заходили і виходили. Бо добра у нас зараз так мало".
Наталія вже готуються до Нового Року: прикрасила машину гірляндами, придбала костюм та перуку Снігуроньки.
Ми зібрали ще кілька історій зразкових водіїв. Хочемо, щоб про них знали більше людей.
Візьми цукерку
Хороший настрій після поїздок у громадському транспорті буває рідко. З цим вирішив боротися той самий водій 107-ї маршрутки (про нього згадувала Наталія – прим. Авт.). Чоловіка звуть Володимир. І, як у соцмережах розповіли його пасажири, водій не лише поважно ставиться до тих, кого везе, а ще й пригощає дітей солодощами.
Відмінники їдуть безкоштовно
А водій 33-ї маршрутки, ім’я якого нам, на жаль, не вдалося дізнатися, мотивує школярів заробляти хороші оцінки. Якщо у щоденнику показуєш від 10-ти до 12-ти балів – їдеш безкоштовно. Історія цього водія швидко облетіла соцмережі.