Безкоштовна участь, зіркове журі та тисячі учасників.
Фестивалі ArtGlobal та "Битва хорів" народилися у Дніпрі, а вже об’єднують колективи з усієї України. Їх не просто чекають — до них готуються місяцями. На сцені змагаються і дитячі колективи, і дорослі учасники. Хто створив ці конкурси, в чому їх унікальність та головний секрет успіху?
Сцена, яка змінює та об’єднує людей
"Це було, як ковток свіжого повітря. Після участі я зрозуміла, наскільки важливо не боятись проявляти себе", — ділиться своїм досвідом Аліна Павлова, учасниця конкурсу "ArtGlobal".
На сцену Аліна вийшла разом з аматорським колективом Candy Mint. Його творча історія почалася 5 років тому з кількох мам, які вирішили спробувати танцювати, поки чекають своїх дітей із занять. Сьогодні це вже справжній колектив, де займаються не лише дорослі, а й дітлахи від 3-4 років. Зараз у ньому вже понад 30 учасників, які беруть участь у великих конкурсах та стоять на одній сцені з професіоналами.
"Всі дуже хотіли потрапити на цей фестиваль. Коли тільки з’явилась реєстрація, ми одразу подалися. Керівниця нашого гуртка дуже свідома, вона розуміє фінансові можливості і знає, що безкоштовна участь — це унікальний шанс."
Для Аліни "ArtGlobal" став майданчиком, де вона побачила, наскільки сильним може бути культурне середовище у рідному місті.
"Це не просто про виступи. Це — якісне дозвілля, щире спілкування та внутрішній розвиток."
Подібну трансформацію пережили тисячі учасників. Фестивалі "ArtGlobal" та "Битва Хорів", започатковані "АРТТЕРИТОРІЄЮ", об’єднали аматорів з усіх куточків Дніпра та навіть інших міст України. Вони дали змогу не лише вийти на сцену, а вийти із зони комфорту, знайти друзів і відчути себе частиною великої культурної родини.
Серед неї ансамбль народної пісні "Червоні маки". Кожен їх виступ — фурор. Щоразу новий репертуар, нові костюми та бажання перемогти.
Колектив створений у 2003 році. У складі — 20 учасників 60+. Серед них полковник, два професори, шість людей із вищою музичною освітою. Колектив активно гастролює, бере участь у військово-патріотичних заходах:
"У військових частинах буває, що за день даємо 3–4 концерти. Це дає дуже велику наснагу — ми відчуваємо, що потрібні не тільки людям, а й хлопцям, яким дуже важко", — ділиться Віктор Ніп, керівник фольклорного ансамблю "Червоні маки".
Віктор сам робить аранжування до їхніх пісень.
"Мені важливо, щоб звучало сучасно. Ми співаємо українські й польські пісні. Російською принципово не виконуємо".
До "Битви хорів" ансамбль готувався заздалегідь. Вже знали, що співатимуть акапельно, а що у супроводі. Та головне — це натхнення, яке дає участь у фестивалі.
"Люди кажуть, що це стимул до життя. Це поштовх щось творити далі. Наш колектив уперше вийшов на велику сцену в такому форматі. Ми багато репетирували, але цей досвід згуртував нас і подарував відчуття справжньої сцени. Дуже хочемо взяти участь ще раз", — розповідає Віктор.
Учасники кажуть: найважче — подолати власні страхи, знайти час на репетиції, повірити у свої сили. Але саме завдяки підтримці координаторів та організаторів, цей шлях ставав не випробуванням, а захоплюючою пригодою.
Не про конкуренцію, а про єдність
"Ми створювали ці фестивалі не як одноразову подію. Ми хотіли дати людям можливість відчути себе частиною великого, живого процесу — розвитку культури в нашому місті", — зазначає Роман Корсаков, заступник директора "АРТТЕРИТОРІЇ".
"ArtGlobal" — це конкурс, що відкриває сцену для артистів різних жанрів. Ідея створення його народилась ще у 2022 році, коли команда "АРТТЕРИТОРІЇ" вперше почала запуск фестивалів. Тоді ж з’явилася чітка структура за жанрами: театр, хореографія, вокал і навіть циркове мистецтво.
"Головна ідея "ArtGlobal" — об’єднати різні жанри мистецтва, щоб показати їх на великій сцені одночасно. Це дає поштовх до зростання аматорським колективам, гурткам і стимулює розвиток української культурної ідентичності", — пояснює команда організаторів.
Особливістю "ArtGlobal" та "Битви хорів" є безкоштовна участь. У час, коли майже все має ціну, це стало унікальністю проєкту. Фестивалі фінансуються міським департаментом гуманітарної політики, що дозволило забезпечити якісну сцену, незалежне журі, високий рівень організації.
Журі не тільки незалежне, а й зіркове, як на талант-шоу на телебаченні. У різні тури фестивалів запрошували: Олега Пилипа (хормейстер хору ім. Вірьовки), Козака Сіромаху, співака OKS, Ану Тележенко (ансамбль ім. П. Вірського), хореографа Євгена Могилевського (контемп, хіп-хоп, денс-хол).
"Головне, що у нас прозоре оцінювання. Ніхто не мав претензій. Усі отримали те, на що заслуговували. У першому турі було 2500 учасників! Це неймовірна організаційна робота".
За три роки фестивалі вийшли за межі міста: до участі долучаються не лише колективи з Дніпропетровщини, а й з Харкова, Запоріжжя, Донецької області. Це стало доказом того, що такі проєкти об’єднують країну.
"Ми бачимо, як діти на тлі війни прагнуть виступати, творити. Фестиваль — це не один день. Це місяці підготовки, безсонні ночі, костюми, репетиції, але найважливіше — живе спілкування. У ці моменти немає гаджетів, немає війни — є лише сцена та культура", — кажуть організатори.
Історії, які надихають
Роман Корсаков згадує виступ під час масових відключень світла, коли діти танцювали під ліхтарики. Батьки вмикали телефони, портативні колонки і попри все номер відбувся. Це неймовірно зворушливо, додає Роман.
Крім цього, в "АРТТЕРИТОРІЇ" знаходять нове творче життя переселенці з Покровська, Авдіївки:
"Діти, які раніше займалися десь у себе вдома, приходять до нас. Ми допомагаємо їм знайти себе на новому місці через творчість."
Такі моменти — серце проєкту. Тут усе не про конкуренцію, а про прояв себе, про щирість і натхнення. Особливо помітно це було в конкурсі "Битва Хорів", де взаємодіяли учасники різного віку.
"Ці фестивалі змінили ставлення дітей до української культури. Вишиванки, блакитно-жовті кольори, національні танці й пісні — усе це отримало нове життя. Для них це вже не просто номери — це частина нової культурної ідентичності", — розповідає команда проєкту.
Попереду — нові формати і велика ідея
Команда "АРТТЕРИТОРІЇ" не зупиняється. Уже готуються нові фестивалі, вдосконалюється система відбору. Мета залишається сталою — не шоу, а розвиток людей.
"Найголовніше в нашій команді — це чітка мета, яка нас об’єднує. Коли кожен знає заради чого ми це робимо — результат завжди якісний. Якщо після конкурсу хтось почав вірити в себе — значить усе було не дарма", — підсумовує Роман Корсаков.
Та додає, війна змінила реальність, але водночас показала молоді наскільки крута та творча Україна.
Більше про події АРТТЕРИТОРІЇ ви можете дізнатися у їх соцмережах Facebook та Instagram.