Принципи, за якими обирають нові назви для вулиць, провулків та парків.
Дніпропетровщина стала лідером за темпами деколонізації протягом останніх шести місяців. За цей період в області перейменували 2104 об'єктів, повідомляє Суспільне.
КУСТ дізнався, за якими принципами обирають нові назви на Дніпропетровщині та чому вулиці варто називати іменами людей, а не деревами чи рослинами. Спойлер: бо дніпряни – не огірки.
Сергій Волинець
У 2016 році став членом Робочої групи з питань декомунізації в ОДА, а з липня 2023 року – Робочої групи з подолання наслідків імперської та тоталітарної політики в ОВА.
Валентин Старостін
Очільник Робочої групи міської топонімічної комісії, яка займається підготовкою q попереднім переглядом пропозицій до проведення комісії.
Декомунізація – подолання наслідків радянського тоталітарного режиму.
Деколонізація – подолання наслідків імперського минулого, пов'язаного з перебуванням територій України у складі Російської імперії. За словами Сергія, русифікація вважається некоректним терміном через дискримінацію за національною ознакою.
Чому для назв вулиць обирають багато імен діячів?
"Назви – це історичні та ідеологічні маркери. Вулиці самі по собі є простором нашої ідентифікації, в якому виховуються наступні покоління. Тому дуже важливо, якими сенсами цей простір наповнений. Людина розчиняється в тих маркерах і культурних кодах, в яких живе", – розповів Сергій Волинець.
Обидва фахівці зазначили, що деякі назви вулиць для виправдовування окупації використовували і в Радянському союзі, і нацисти в Другій світовій війні, і зараз росіяни на тимчасово окупованих територіях України. Тому для повернення до українських національних цінностей обирають саме імена наших діячів.
"Переважна більшість цих імен, які були присвоєні вулицям під час перейменування, пов'язані з історією міста, місцевими персоналіями та героями", – розповідає Валентин Старостін.
Чому б все не перейменувати на "вічні" назви – вишневі та тюльпанові?
"Багато хто при виборі нових назв керується думкою, що варто назвати топонім нейтрально, щоб більше не перейменовувати. Через це з'являється велика кількість різних садово-городніх та плодово-природних назв, які позбавлені будь-якого змісту та значення. Безумовно ці назви також мають право на існування, але вони не повинні переважати та визначати топонімічну мапу наших населених пунктів. Бо навряд чи ми ідентифікуємо себе з вишнями, яблуками і огірками", – каже Сергій.
"Громадяни постійно питають, чому немає назв квітів та дерев. У нас дві з половиною тисячі вулиць. Квіточок і дерев настільки достатньо, що придумати щось нове практично неможливо", – додає Валентин.
Якщо комуністичне значення вулиці було втрачено, чому б не залишити цю назву?
Наприклад, в Дніпрі існував проспект газети Правда, який тепер перейменовано у Слобожанський. Здавалося б, приберіть слово "газета" і залишиться гарна і змістовна назва "проспект Правди". Але Сергій Волинець наголошує, що потрібно вести чесний діалог, не вдаватись до хитрощів та блюзнірства.
"У нас дуже поширений приклад вулиць Жовтневих, коли люди намагаються пояснити, що вулиця названа на честь жовтня. Але ж ми всі чудово розуміємо, що ця назва насправді уславлює жовтневий більшовицький переворот, наслідком якого стали десятки мільйонів загиблих, зокрема і українців.
Крім того, Закони "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії" та "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" не передбачають право залишити такі назви.
"А з точки зору інтересів держави та суспільства, то це є маніпуляцією й спробою дискредитувати сам процес деколонізації", – каже Сергій.
Як пояснив Валентин Старостін, у спірних питаннях щодо таких вулиць робочі групи направляють лист до Інституту національної пам'яті за роз'ясненнями. До таких відносяться вулиці Дружби, Вітчизняні та Виконкомівські. Принципи, за якими їх назвали, давно забуті.
"Є документ з рекомендаціями щодо таких вулиць. Наприклад, відповідно до них варто переменувати вулиці Бригадні. Але у Дніпрі вулиця Бригадна пов’язана не з колгоспною бригадою, а з піхотною, яка десантувалась тут у 19 сторіччі. І ця назва занесена в перелік топонімічної спадщини. Її можна віднести до колоніальної спадщини, але у такому випадку і Дмитро Яворницький теж є нею", – розповів Валентин.
Чому в Дніпрі з’являються назви на честь іноземних діячів?
"Так ми долучаємося до загальносвітової культурної спадщини. Але треба розглядати зарубіжних діячів так само, як наших – не лише з точки зору їхнього внеску в розвиток культури, мистецтва чи власних країн, але в цілому звертати увагу на їхні біографії та погляди", – каже Сергій.
Наприклад, американский письменник Теодор Драйзер підтримував радянський уряд та комуністичний режим, вихваляв Сталіна та пакт Молотова-Ріббентропа, який став передумовою початку Другої світової війни. Ірландський драматург Бернард Шоу категорично заперечував Голодомор в Україні та виправдовував сталінські репресії. Ярослав Гашек брав участь у громадянській війні в Росії за встановлення радянської влади.
"А от місто Кельн, на честь якого в нас названо Кельнський бульвар, надало нашому місту величезну допомогу", – розповідає Валентин.
"Багато різних країн, які нас підтримують, між собою можуть мати не завжди гарні стосунки. Називаючи на честь політичних діячів однієї країни і забуваючи в той же час про політичних діячів іншої, ми можемо отримати негативні наслідки", – каже Сергій.
Які підходи до перейменування вважаються невдалими?
"При нашій системі найменування вулиць головне – уникати дублювання назв", – каже Валентин.
Наприклад, майже в кожному населеному пункті є вулиця Шевченка та провулок Шевченка. У Дніпрі особливо популярна назва на честь Самари – близько девʼяти топонімів з однаковою назвою.
"У нас в місті є дві вулиці Самарських в Самарському районі. Є провулок Самарський, узвіз Самарський, вулиця Нова Самарська та Старосамарська, набережна Стара Самарська, провулок Малосамарськ, і під час деколонізації у нас ще з'явилась вулиця Усть-стомарська", – каже Сергій.
"Коли громадян починали самі придумувати назву для своєї вулиці, вони пропонували назви, які вже є. І зрештою приймали варіант, який пропонувала комісія. Це важливо для роботи муніципальних пунктів та екстрених служб, щоб швидка, пожежники та поліція розуміли, куди їм виїздить", – додає Валентин.
Невдалими є топоніми, де є приставка "стара" або "нова". Не варто давати об’єктам занадто довгі назви, які мають понад три слова. Наприклад, у Кам’янському перейменували сквер, який тепер називається "Сквер Слави Захисникам України з Південного Району Міста", а у Кривому Розі є парк "Першої окремої бригади спеціального призначення ім. Івана Богуна".
"Чому не назвати просто "Сквер захисників України"? Уявіть собі, як люди будуть домовлятися про зустріч. "А де зустрінемося?". "А зустрінемося в парку Першої окремої бригади спеціального призначення імені Івана Богуна", – каже Сергій.
"А у Новомосковську придумали вулицю Бориса Джонсона, забувши, що у нас є законодавчий акт, який забороняє, окрім окремих спеціально прописаних випадків, присвоювати топонімічним об'єктам імена ще живих людей", – зауважив Валентин.
Чому досі не перейменували Дніпропетровську область?
"Процес перейменування населених пунктів складніший за перейменування вулиць, оскільки відповідні зміни мають бути внесені до Конституції. А це процес, який передбачає два голосування Верховної Ради та узгодження Конституційним судом. Зараз це неможливо, тому що в умовах воєнного стану не можна вносити зміни в Конституцію. Я дуже сподіваюся що одразу після нашої Перемоги Дніпропетровська область стане нарешті Січеславською", – каже Сергій.
Яке перейменування в Дніпрі найкраще та найгірше?
"Мені подобається назва "Вартових неба", це колишня Бородинська", – поділився Сергій.
"Для мене одним з найкращих та найважливіших переменувань було створення у районі Нових Кодак системи вулиць, які існують з 18 століття і дійсно відображають значення колишнього паланочного центру Новий Кодак. Там з'явились вулиці Посполита, Старшинська, Контрактова, Старий вал", – розповів Валентин.
Яке перейменування найгірше?
"Негативні дискусії, які я спостерігав, у містян викликали такі назви, як вулиця Роблена. Я розумію, чому люди висловлюють свій негатив. Мабуть, є певне недопрацювання, чому не пояснили вибір назви", – каже Сергій.
"Рішення від квітня 2022 року здаються мені найбільш невдалими через поспішність. Назви на честь трагічних подій у Бучі та в інших містах могли отримати більш значущі вулиці", – каже Валентин.
Які назви запропонувала громада, а комісія їх погодила?
"Наприклад, вулиця Всесвіту, колишня Писарева. Вулиця Мінусинська стала Віктора Сулими саме за бажанням місцевих жителів. Такі випадки присутні в кожному рішенні про перейменування", – розповідає Валентин.
Деколонізація вимагає великих фінансових витрат?
"Витрати з бюджету можуть йти виключно на заміну табличок. Тому що вся документація не вимагає додаткових ресурсів. І все одно ми маємо робити вибір: або економимо фінанси, або дбаємо про майбутнє. Насправді таблички можна змінити і після перемоги, а назви – зараз, щоб показати, що це українська земля", – каже Сергій.
Сергій Волинець повідомив, що до 27 квітня повноваження по перейменуванню належали органам місцевого самоврядування, а з 27 квітня і до 27 липня 2024-го воно перейшло до обласних адміністрацій.