Продовження історії від Олега, який веде наш телеграм-канал КУСТа, а пів року тому наважився стати головою кооперативу.
Після першої частини моєї розповіді ви просили зробити гайд для тих, хто хоче стати головою ОСББ. Не впевнений, що моя ситуація є типовою, але можу розповісти покроково, як все відбувалося в моєму випадку. Ну, і кілька історій про бабусь, звичайно 🙂
З чого все почалось?
Декілька років тому в маршрутці я почув розмову військового, який питав пасажирів, як справи з нашими ОСББ. Мовляв, саме ОСББ, на його думку, і є формулою Незалежності на місцевому рівні: здорова молекула, з яких має складатися країна. Відтоді я додався у вайбер-чатик будинку, де жив раніше, і став стежити, що там взагалі відбувається.
Переїхавши у будинок, де живу зараз, я також додався до вайбер-чатику. У ньому я часто пропонував гарні ідеї, як розв'язувати питання по будинку (щось типу "перегоріла лампочка – давайте вкрутимо нову").
Тому одного разу попередня голова правління запропонувала мені стати членом правління і брати участь у розв'язання питань по будинку більш офіційно. Я подумав, що тепер мій голос дійсно буде на щось впливати. Тому погодився.
Як член правління я теж непогано себе проявив: наприклад, одного разу викликав аварійну службу, щоб прочистити каналізацію та переконав двох сусідів не сваритися на загальних зборах. Тому через рік мене обрали головую правління. Як це сталося, я розповідав тут.
Зауважу ще раз, що у нас не ОСББ, а ЖБК (житлово-будівельний кооператив). Технічно, щоб стати головою правління кооперативу (можливо, в ОСББ це трохи складніше) треба пройти наступні етапи:
‣ Стати членом правління. Членів правління обирають всі жителі на загальних зборах (по факту це відбувається більше за усною домовленістю).
‣ Члени правління обирають голову правління.
‣ Зареєструвати ці зміни у нотаріуса, а потім в Департаменті адмінпослуг міськради (на Старокозацькій, 58). Туди мені довелося їздити разів п'ять, щоб правильно заповнити заявку. Виявилося, що її треба заповнювати суворо по формі: наприклад, словосполучення "секретар загальних зборів" в жодному разі не можна замінити на просто "секретар зборів".
‣ Подати заяву до податкової про зміну відповідальної особи від кооперативу.
‣ Подати заяву в банк, щоб отримати доступ до рахунку. В банку, на відміну від міського департаменту чи податкової, працівник сам заповнив заявку і повідомив мене особисто, коли її було виконано 💁
У чому полягає робота?
Головні мої "офіційні" щомісячні завдання – передавати показники лічильників у відповідні служби: по електриці, воді та в опалювальний сезон по опаленню. Все це, окрім води, зараз можна зробити онлайн. Також мені треба стежити за дахом та підвалом, за необхідності проводити там ремонтні роботи (не особисто, звичайно, а наймати для цього людей).
Але фактично, мені постійно доводиться вирішувати або допомагати у вирішенні конфліктів між сусідами, тобто бути "третейським суддею". Наприклад, коли хтось заливає іншого водою або робить гучний ремонт у вихідні. Також мені треба платити зарплату двірникам та переконувати бабусь, що за 1000 грн на місяць двірники не мають щодня зранку до вечора підмітати біля їхніх вікон та чухати їм спинку
А ще після обрання головою правління, я став адміном чатику нашого будинку в вайбері, а це, як ви розумієте, практично необмежена влада 😁Там я намагаюся вести професійну комунікацію та НЕ скидати крінжові картинки на свята. Як ви розумієте, це не легко.
Одним із перших рішень було перевести комунікацію на українську. Це багатьом сподобалося, що було приємно. Інколи я проводжу в чатику "хвилинки демократії", щоб дізнатися думку людей з важливих питань.
Про бабусь
За час своєї піврічної "каденції" я помітив, що у пенсіонерів набагато сильніше розвинене відчуття, що їм всі винні. Одна бабуся, наприклад, вважає, що я повинен особисто вибивати гроші у боржників та прибирати в підʼїздах. Інша бабуся, яка вже років п'ять не виходить на вулицю, вказувала мені, як правильно посипати сніг на тротуарах взимку. Таке 🙄
Але є і приємні старі, взаємодія з якими перекриває мінуси.
Історія про конхвети
Позитивне, як завжди, на останок. Через те, що тепер я маю деяку (дуже локальну 😀) популярність, до мене часто звертаються пенсіонери з проханням допомогти.
Одного разу в бабусі впала та розлетілась на три частини (телефон, кришка, батарея) старенька кнопкова Nokia. Вона вже починала плакати, але побачивши мене, попросила "щось зробити". Я десь за 16 секунд склав три частини разом і телефон запрацював. Бабуся одразу набрала свою подругу зі словами "Галочка, ти не повєріш…" 😀Мені плюс п'ять копійок у карму. Теж приємно.
Останній такий кейс – у сусіда щось трапилось з телевізором: "Олеже, можеш глянути?". "Ок", – погоджуюсь я.
У сімейної пари 70+ пенсіонерів у досить скромній квартирі стоїть велика плазма (до речі, я помітив, що телевізори у багатьох пенсіонерів зазвичай великі та якісні 👀). Отже. Проблема виявилася у тому, що в сусіда був старий трійник, який остаточно зламався. Я дістав з трійника два дроти та вставив їх у дві сусідні розетки. Все запрацювало. Дідусь із дружиною були щасливі, що зможуть подивитися вечірнє кіно.
Потім вони почали дивилися в сторону шафи та мовчки перемовлятися очима. "Я думаю, Олег заслужив", – зрештою каже бабуся. "Згоден", – відповідає дідусь і дістає з шафи (старенької радянської шафи) коробку цукерок з АТБ. Й урочисто віддає мені: "Це тобі за допомогу". "Ой, велике спасибі", – дякую я за цукерки, бажаю їм приємного перегляду та йду до дому.
Тепер цукерки лежать "на чорний день" у моїй шафі, бо мармелад я не люблю 😀
Мораль
Нещодавно друг спитав мене, як через пів року я оцінюю своє рішення стати головою правління по шкалі від 1 до 10. Я сказав, що не можу відповісти.
Коли я роблю корисні речі, наприклад, організовую прибирання чи розв'язую проблему з системою опалення, і люди за це дякують, то відчуваю, що все не дарма. Але коли люди бідкаються на все поспіль, то починаю розуміти одного відомого мера, який пише гнівні пости у фб 😏
Мораль № 2
Однак, є філософська ідея, що люди, з якими нам складно – це наші найкращі вчителі. Бо вони підсвічують наші слабкі місця, над якими треба працювати. Як казав Лао Цзи: "Той, хто перемагає інших – сильний. Той, хто перемагає себе – могутній". Тож нумо перемагати себе і русню. Мир.
