Форми навчання, укриття та 5 тисяч на збори.
Перший клас – це новий етап і для дитини, і для батьків. Щоб зекономити час, гроші й нерви, ми зібрали практичний чек-лист. Які форми навчання можна обрати, що робити під час тривоги, як зекономити на зборах і як підтримати дитину емоційно – у нашій статті для батьків першокласників Дніпра.
Форма навчання: очна, дистанційна чи змішаний режим
У Дніпрі майбутній навчальний рік знову стартує в умовах воєнного стану, тож заклади освіти працюватимуть за змішаним режимом навчання.
"На початок серпня у перші класи зараховано 5 768 дітей. Але набір ще триває – не всі батьки визначилися зі школою для своєї дитини", – пояснює Світлана Клявченко, заступниця начальника управління загальної середньої освіти. Для порівняння, минулого року в місті було 7 103 першокласника.
1 вересня всі комунальні заклади освіти Дніпра розпочнуть навчання у звичній – очній формі. Водночас, можуть застосовувати і змішаний режим навчання: частину занять проводити офлайн, а частину – дистанційно.
При цьому, як підкреслює Світлана Клявченко, батьки мають повне право самі обирати форму навчання: "Це може бути очна, змішана або дистанційна. Ми враховуємо заяви батьків і формуємо класи відповідно до обраної форми".
Якщо бажаючих на певну форму навчання замало, щоб сформувати повноцінний клас, школа пропонує альтернативу – навчання в іншому форматі або перехід до іншого закладу.
Безпека: укриття, тренування та алгоритми
До початку навчального року в школах Дніпра триває завершальний етап підготовки – ремонти, перевірки укриттів та підписання актів готовності.
"Цьогоріч, як і раніше, ключовий акцент – на безпеку. У місті працює 154 школи і в 121 з них вже є найпростіші укриття, які відповідають вимогам Міністерства внутрішніх справ", – зазначає Світлана Клявченко.
Якщо школа не має укриття, учні навчатимуться на базі іншого закладу, де воно є.
"Ми організовуємо освітній процес так, щоб усі учні й працівники могли одночасно перебувати в укритті під час тривоги. Це одна з головних умов для організації очного навчання", – пояснює Світлана.
На останньому тижні серпня у школах пройдуть практичні заняття для вчителів, дітей та батьків – як діяти у разі небезпеки, зокрема під час повітряної тривоги. Такі тренування вже стали звичною частиною підготовки до навчального року.
Збори до школи за рахунок держави
Цьогоріч в Україні вперше запрацювала програма одноразової грошової допомоги – "Пакунок школяра". Її мета – допомогти родинам зібрати дитину до школи.
"Розмір виплати – 5 тисяч гривень на кожну дитину, яка йде до першого класу. Ці кошти можна витратити на усе необхідне: одяг, взуття, портфель, канцелярію", – повідомляє пресслужба Міністерства освіти і науки України.
Процес максимально автоматизований. Після того, як директор школи внесе інформацію про зарахування дитини до першого класу у систему АІКОМ, один з батьків отримає сповіщення у застосунку "Дія" з пропозицією оформити допомогу. Потрібно буде підтвердити згоду та обрати банк, де відкриють спеціальну Дія.Картку.
"Гроші надійдуть на картку. Але витратити їх можна лише безготівково – розраховуючись у магазинах або онлайн", – пояснюють у МОН.
У родин є 180 днів, щоб використати кошти. Якщо цього не зробити – залишок автоматично повернеться до держбюджету.
Для тих, хто не користується "Дією", передбачена альтернатива – звернутись до сервісного центру Пенсійного фонду та подати заяву.
Досвід батьків: що брати, а що краще відкласти
Вероніка – мама шестирічного Тимофія. Цього року її син вперше сяде за парту. Підготовку до школи родина сприймає спокійно, адже значну частину роботи, каже жінка, беруть на себе вихователі в садочку.
"У садочку з ними займаються, а вдома ми іноді читаємо. Але щось спеціально додатково не проходили", – розповідає мама.
До шопінгу ще не бралися, адже чекають на перелік необхідного від школи.
У базовому наборі, який Вероніка вже тримає в голові, – стандарт: канцелярія, підручники, форма (за потреби), спортивний одяг, портфель і пляшка для води. Але більше за речі її хвилює психологічна сторона:
"Хвилююся за адаптацію у школі, новий колектив, вчителі. Як піде навчання, чи буде встигати, як складуться стосунки з іншими дітьми".
Про програму "Пакунок школяра" Вероніка знає та планує нею скористатися, щойно завершиться процес зарахування.
"Планую витратити гроші на шкільне приладдя та книжки".
Найскладніше – емоції дитини після тривог
Даша – мама семирічної Аліси. Цього року її донька піде у другий клас. Перший навчальний рік родина пройшла з увагою до режиму, психологічного стану та поступової адаптації.
Минулоріч шкільний гардероб та взуття обійшлися недешево. Але згодом з’ясувалося, що форми як такої немає і можна було придбати менше.
"Канцтовари купували вже ближче до початку навчання. Вчитель дав орієнтовний список, тож багато зайвого ми не брали. А портфелі варто купувати наприкінці весни – тоді бувають знижки", – ділиться досвідом мама.
У повсякденному наборі Аліси були: зручний і легкий портфель, пляшка води, серветки, одяг та взуття, пенал з необхідним приладдям. Підручники видавали в школі, зошити закуповували колективно.
"Одного комплекту одягу на сезон цілком вистачає. Якщо й просять вдягтись святково – це не жорстка вимога".
Навички безпеки в школі формуються поступово: вчитель знайомить дітей із укриттям, алгоритмом дій і, можливо, проводить тренування. Батькам укриття показали на зборах наприкінці серпня.
"Для нашої родини найважчим був контроль емоцій дитини. Після шкільного дня, особливо коли лунало багато тривог і Аліса багато часу проводила в укритті, ми намагалися зняти напругу через творчість – малювали, щоб допомогти доньці заспокоїтися", – підсумовує Даша.
Психологічна підготовка: поради експерта
Як зробити перший шкільний досвід менш тривожним? Як говорити з дитиною про безпеку, але не лякати? І що допоможе заспокоїтись, коли лунає тривога? Психолог Дмитро Олійник, який має понад 9 років практики, ділиться конкретними порадами з батьками школярів.
Спокій дорослого – основа дитячої впевненості
"Діти ще дуже чутливі до емоцій батьків. Вони буквально "зчитують" психоемоційний стан за допомогою дзеркальних нейронів. Тому перше – це зберігати спокій самим", – говорить Дмитро.
Він радить не лише розповідати про позитив – нових друзів чи цікаві уроки, а й проговорити можливі складні ситуації. Наприклад: "Тобі може стати сумно або тривожно і тоді можна звернутись до вчителя або до нас". Можна навіть змоделювати кілька сценаріїв, щоб дитина знала, як діяти.
"Якщо раніше в дитини вже був неприємний досвід у садочку чи на гуртках, це теж треба враховувати. Такі речі не минають безслідно і можуть вплинути на адаптацію", – пояснює психолог.
Про безпеку – спокійно і просто
"Не треба катастрофізувати чи залякувати, щоб дитина "точно слухалась". Достатньо сказати: "Якщо почуєш сигнал повітряної тривоги – виконуй інструкції дорослих. Можеш почути "бах" або щось схоже на вибух", – радить психолог.
А ще – варто дізнатися у вчителів або адміністрації школи конкретний алгоритм дій і програти його разом із дитиною: намалювати, обговорити або зімітувати в побутовій ситуації.
"Після першої тривоги обов’язково спитайте: що відчувала дитина, що робили дорослі, чим займалися в укритті. Це важливо, щоб дитина не "зависла" в переживанні", – наголошує психолог.
Техніки самозаспокоєння: прості, але дієві
Дмитро Олійник радить роз'яснити дитині, що таке стрес. Можна створити вдома плакат: "Що я відчуваю під час стресу". А також пояснити три базові реакції: бий, біжи, завмри – щоб дитина краще розуміла свої стани.
Вправа "Лимон": уявити, що в руці лимон. Дитина сильно-сильно стискає кулачок (ніби "вичавлює" сік) 5 секунд. Потім розслабляє. Повторити для обох рук. Так само можна зробити з пальцями ніг.
Вправа "Повітряна кулька": уявити живіт, як кульку. На вдиху – "надути" живіт, на видиху – "здути". Це допомагає відчути розслаблення.
Можна дати з собою сквіш, фіджет-куб або улюблену маленьку іграшку – те, що допоможе заземлитися.
І головне – підтримка після школи.
"Після перших тижнів навчання не фокусуйтесь на оцінках, успішності чи наліпках. Питайте, як дитина себе почувала, що її зацікавило, як ставляться до неї інші діти та вчителька", – нагадує Дмитро Олійник.
Саме емоційна присутність, підкреслює психолог, є тим фактором, який робить дитинство безпечни навіть у часи, коли світ навколо такий нестабільний.
