З майстерень – одразу на роботу: де випускники профтехів Дніпра проходять практику і чому залишаються там працювати

Робота з реальними клієнтами ще до диплому. Вирізати деталі, стригти, варити соус бешамель та зварювати шви – усе це випускники профтехів Дніпра починають робити не після випуску, а вже під час навчання. Практика – не символічна, а реальна: із наставниками, виробничими задачами і першими пропозиціями роботи. Від токарного верстата – до першої роботи Не просто вивчали теорію, а йшли на справжнє виробництво ще під час навчання. Так було у Євгена Хабарова, випускника Дніпровського професійно-технічного училища №2, який зараз працює на підприємстві ТОВ "Дніпропрес Сталь". Фото: з власного архіву закладу Євген почав працювати ще на першому курсі, потім змінив підприємство – і досі працює за фахом. Не з дипломом "у шухляді", а реально – у цеху з верстатом і досвідом. "Я змалку любив щось майструвати, особливо по дереву. А зараз працюю з металом – це вже серйозніше", – усміхається Євген. Він – спеціаліст металопрофілю. Навчання, згадує, було корисним: викладачі допомагали, підказували, підтримували. Практику хлопець проходив на "ТЕХМАШі": займався токарною обробкою, знімав пайку, проточував заготовки. Потім, з третього курсу, почав працювати на "Дніпропрес Сталь". "Найважче було навчитись проточувати болванки. Вони під час нарізання різьби сильно вібрують, а це дрібна робота, треба звикнути. Але коли втягнувся, то далі пішло нормально", – розповідає Євген. Дедалі більше підприємств готові брати студентів Фото: з власного архіву закладу "Практика для студентів – не як додаток до навчання, а можливість відразу визначити майбутнє місце роботи", – каже Олександр Сиротченко, старший майстер ПТУ №2. "За час повномасштабної війни кардинально підхід до практики не змінився, але самі учні стали більш вимогливими. Їх цікавить не лише фах, а й умови праці, техніка безпеки, заробітна плата. І це правильно". Останні кілька років, за словами майстра, зросла кількість підприємств, готових приймати учнів на стажування. Йдеться як про великі виробництва, так і про менші компанії. Успішне стажування часто перетворюється на перше місце роботи. Усі професії, які пропонує училище, мають стабільний попит. Серед них – електрогазозварник, верстатник широкого профілю, токар, електромонтер, оператор з обробки інформації, слюсар з ремонту колісного транспорту. "Учні цікавляться тими підприємствами, де є наставники, можливість вчитися далі й зростати професійно. Їм важлива перспектива", – підкреслює Олександр Сиротченко. А ще профтех має амбітну ідею – не лише навчати у майстернях, а створювати на базі закладу спільні з підприємствами цехи для виготовлення продукції. "Хотілось би організовувати в училищах справжні цехи, де можна було б виготовляти продукцію разом з партнерами по бізнесу. І, звісно, розвивати навчально-практичні центри з сучасним обладнанням", – додає майстер. "Дехто з учнів здає допуски краще, ніж досвідчені зварювальники" На підприємстві "ТЕХМАШ" випускники ПТУ №2 проходять практику за спеціальністю зварювальника. Тут для них розроблена власна програма підготовки, яка дозволяє поступово опановувати всі етапи роботи на виробництві. Як це працює – розповідає Максим Полтавський, наставник і керівник напрямку. Фото: з власного архіву "ТЕХМАШу" "Я вже років 10 займаюсь практикантами, особливо зварювальниками. Колись був інженером зі зварювання. Найбільший дефіцит зараз – аргонщики трубопроводів. Тому й почали навчати під себе. Зараз намагаємося вибудувати таку ж систему і для слюсарів, монтажників, бетонярів, електриків". На практику до "ТЕХМАШу" приходять учні з чотирьох навчальних закладів. Але без підготовки їх одразу до справи не ставлять – є чітка програма. "Людина проходить етап за етапом, засвоює техніку, підходи, а далі – працює самостійно. Я лише підказую, яку технологію краще де застосувати. І це працює". Максим дає молодим людям реальну роботу, якщо бачить, що вони готові. "Щороку беру на роботу від трьох до восьми випускників. Вони здають допускні зразки на рівні, який іноді не показують і фахівці з досвідом". Фото: з власного архіву "ТЕХМАШу" У 2024 році, наприклад, троє колишніх практикантів виконували складні технічні завдання: один зварював резервуар, другий – криогенний трубопровід, третій – трубопровід для легкозаймистих речовин. Підтверджують кваліфікацію на міжнародному рівні У Дніпровському вищому професійному училищі будівництва виробнича практика – це не формальність, а важливий та цілеспрямований етап навчального процесу. На практиці не лише знайомляться з реальними умовами будівельної галузі, а й набираються досвіду, який сприяє адаптації у майбутній професійній діяльності та відкриває двері до першого робочого місця. Освітній заклад співпрацює з провідними підприємствами міста, зокрема: ТОВ "Тера-Д", ТОВ "ЦКС-Інвест", ПрАТ "БП "Техмаш", КП "Дніпроводоканал" і ТОВ ЖСК "Проспект". Саме на таких базах проходять практику випускники різних професій: електрогазозварник, автослюсар, слюсар-ремонтник, маляр, штукатур, плиточник, монтажник гіпсокартонних конструкцій та сантехніки. "Важливим є не лише відповідність професійним вимогам, а й безпека та комфортні умови праці", – підкреслює старша майстер виробничого навчання Ольга Бутенко. Роботодавці звертають увагу не лише на професійні навички, а також на готовність здобувачів освіти комунікувати: ставити запитання, не боятися уточнювати, що і як потрібно робити. Після завершення практики багато підприємств самі ініціюють працевлаштування. Одним із яскравих прикладів успішної підготовки є Панченко Євгеній, який зараз на 3-му курсі за професією "Електрогазозварник. Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів". Під час практики на підприємстві "Техмаш" він відзначився зварювальними роботами підвищеної складності, зокрема – у техніці аргонодугового зварювання. Фото: з власного архіву закладу Євгеній став переможцем Всеукраїнського конкурсу фахової майстерності WELDING EdUP 2024, який проходив у Вінниці. ПОсів І місце за методом 141 (аргонодугове зварювання) і ІІ місце за методом 111 (дугове зварювання покритим електродом). Після цього він представив Україну на Міжнародному конкурсі зварників "Gold Cup Linde 2025" у Чехії та увійшов до десятки найкращих у своїй категорії. "Тепер я сама майстер у салоні" Ще рік тому Аліна Левченкова, випускниця Дніпровського центру професійно-технічної освіти туристичного сервісу, спостерігала за роботою досвідчених перукарів і боялася зробити перший рух ножицями. Сьогодні вона вже впевнено працює в салоні, розвиває свою клієнтську базу й навчається ще одній бʼюті-професії. Фото: з власного архіву Аліни "Ми самі обирали місце практики і з одногрупницею пішли в салон, який нам подобався. Спочатку просто спостерігали, як працюють майстри. Потім почали приводити своїх моделей, щоб тренуватися у стрижках та фарбуванні. Поступово нам навіть довіряли клієнтів салону", – розповідає Аліна. Практика була не лише в салоні – дівчат також направляли до територіальних центрів і госпіталів, де вони працювали з різними клієнтами в реальних умовах. На практиці за Аліною був закріплений наставник, але команда в салоні була відкрита до спілкування: "Ми могли ставити питання будь-якому майстру. Обмежень не було. Це дуже допомагало – кожен працює трохи по-своєму і це цікаво спостерігати". Після завершення практики Аліна залишилася працювати у тому ж салоні. Але згодом змінила місце роботи – виключно через зручніше розташування. Зараз Аліна вже має диплом перукаря, а паралельно навчається на манікюрника та педикюрника. У майбутньому планує розвиватися в обох напрямах. "Усьому можна навчитись. Головне – хотіти", – підсумовує Аліна. Тут знають, як перетворити любов до кулінарії на професію У Дніпровському регіональному центрі професійно-технічної освіти є окремий корпус, де готують кухарів, пекарів, тісторобів та кондитерів. І практику для майбутніх фахівців організовують не символічну, а справжню: у закладах, де щодня кипить робота. Фото: з власного архіву закладу "Наші учні проходять виробничу практику на реальних підприємствах. Найчастіше – у великих компаніях, які згодом пропонують їм роботу", – розповідає Наталія Баришнікова, викладачка профтеху. Серед партнерів центру – відомі компанії та ресторани: ТОВ "Бріошь", кондитерська фабрика "Квітень", ресторан "Soho", "Сільпо-Фуд" (Fozzy Group), "Репортер", хлібозавод №9 та інші. Саме випускники спеціальностей "Кухар" і "Кондитер" мають найбільший попит. Перед виходом на виробництво студенти проходять інструктажі та практичну підготовку у навчальних майстернях закладу. А далі – відпрацювання в реальних умовах кухонь та цехів. "Підприємства охоче залишають кращих. Часто це не просто працевлаштування, а й старт для кар’єрного зростання. Дехто з наших випускників уже працює на керівних посадах", – підкреслює викладачка. Найчастіше роботодавці відзначають у студентів регіонального центру пунктуальність, відповідальність, креативність та професійний підхід. І хоча вимоги до молодих фахівців зростають, на випускників харчового напрямку попит залишається стабільним. "У нас гарні відгуки. І це найкраще свідчення того, що ми випускаємо дійсно готових до роботи фахівців", – резюмує Наталія.