Один день. Понад 1200 книг. Шість локацій.
Успенська площа у Дніпрі перетворилась на книжковий ярмарок. Біля стелажів із книгами вишикувались черги. Діти розважались, а дорослі поспішали встигнути обміняти літературу ще до початку наступної повітряної тривоги. Фестиваль "Книжкова площа" зібрав сотні містян і на день перетворив центр міста на живий літературний вулик.
Книжка, як квиток у нові знайомства
Успенська площа у Дніпрі дійсно перетворилася на "Книжкову площу". Саме тут, серед полиць зі стосами літератури, народжувалися миттєві знайомства, погляди з розумінням і майже інтуїтивне: "О, це саме для мене".
"Я обміняла книжку і стало тепліше на серці. Принесла одну саме на площу, але ще кілька залишила в бібліотеці раніше, тому маю ще сім "квитків" на обмін. Я затятий книголюб. Обмінювала на різне: і сучасну українську, і детективи, і зарубіжну. Переконана, що знайдеться читач і для моїх книжок", – розповідає дніпрянка Анніка.
А от Світлана не встигла принести свої книжки, але завдяки подрузі все ж долучилася до обміну.
"Я обрала чотири книжки — про Донбас, англійську мову, психологію. Найбільше вразило, що вся література – українською. Це важливо, бо українські книжки дорожчі, а тут – реальна можливість взяти щось якісне і безкоштовно. І взагалі, такі заходи формують культурне обличчя міста. Було б чудово, якби такі буксвопи проводили частіше", – додала Світлана.
17 серпня виявилося одним із найспекотніших днів літа. Але навіть палюче сонце не зупинило дніпрян. Вони приходили цілими родинами, ставали в чергу до стелажів та обмінювалися книжками.
"Люди приносять щось своє, а йдуть – з чимось іншим. Це дуже жива історія. Навіть під час тривоги люди залишалися тут, стояли біля книжок. Це дуже символічно. Бо книжка – це теж захист", – каже Григорій Гельфер, голова Художньої ради при міському голові.
З 2 червня по 11 серпня у міських бібліотеках працювали пункти збору книжок: кожен міг принести улюблену літературу у гарному стані й отримати квиток, який дозволяв під час фестивалю обміняти свої книжки на інші, уже прочитані кимось. Загалом зібрали близько 1 200 примірників українською мовою, а також англійською, німецькою та іспанською. Була художня література, історична, дитяча, науково-популярна, детективи, фантастика.
"Ми трохи хвилювалися, чи запрацює така система. Але були черги до стелажів, люди читали, ділились враженнями, поверталися з книжками в руках. Це показник успіху", – зауважив Євген Хорошилов, начальник управління культури департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради.
"Книжкову площу" ініціювала команда міських публічних бібліотек. Організатори свідомо зробили програму багаторівневою: з літературними подіями, презентаціями видавництв, майстер-класами для малечі, а також окремими просторами для дітей з особливими освітніми потребами – зоною сенсорного читання.
"У воєнний час часто здається, що не до культури, не до читання. Але це хибне уявлення. Такі заходи мають розвінчувати цей міф і повертати людей до книжки, до знань, до діалогу, – наголосив Євген Хорошилов. Ми бачимо, як просто на місці народжуються нові творчі альянси. Люди підходять і питають: "Чи буде вільний мікрофон? Мені є що сказати". І він точно буде".
Манга, комікси й "Скарби Олександра Поля"
Поруч із зоною книгообміну працювала ще одна важлива частина фестивалю – "Алея видавництв". Тут можна було не просто придбати книжки, а й особисто поспілкуватися з авторами, побачити презентації, поставити запитання та отримати автограф.
Серед яскравих учасників – команда видавництва "LANTSUTA". Це незалежне комікс-видавництво, засноване трьома сестрами. Вони спеціалізуються на манзі та коміксах.
"Нещодавно отримали офіційну ліцензію на видання художніх новел і зараз активно розвиваємось. Про "Книжкову площу" дізналися завдяки видавництву "Мрія" – ми з ними давно співпрацюємо й вони запросили нас долучитися. Це дуже класна ідея. Культурних подій у місті бракує і дніпряни, мені здається, справді за ними скучили", – зазначає одна з засновниць Тетяна.
Поряд – стенд Наталі Дев’ятко, відомої письменниці, журналістки, редакторки та видавчині.
"Я тут і як авторка, і як видавчиня. "Скарби Олександра Поля" – одна з представлених книжок – психологічна реконструкція його портрета, яку ми створювали разом з істориками. "Книжкова площа" – це як ковток свіжого повітря. Це віра в перемогу, у відродження культури, у майбутнє", – зазначила Наталія.
Також серед представлених видавництв були: "Так", "Мрія", "Герда", "Наша Ідея", "Видавництво Старого Лева", а також Дніпропетровська та Запорізька обласні організації Національної спілки письменників України.
Фестиваль зібрав також потужну авторську програму – з презентаціями книжок, живим спілкуванням та автографами. Людмила Охріменко ділилася воєнними історіями та досвідом волонтерства, що з 2014 року пов’язує її із ЗСУ. Аліна Штефан привезла свої дитячі книжки, персонажів яких відразу впізнавали маленькі читачі. Олег Гавріш, відомий своїми "Казками баби Гавришихи", збирав навколо себе коло слухачів, готових слухати ще й ще. Ірина Сергієнко презентувала нові видання, а скульпторка-керамістка Лілія Панченко говорила про арт-терапію та показувала, як мистецтво допомагає дітям, військовим і переселенцям.
Майстер-класи, виставка і читання на галявині
На фестивалі вирували і творчі формати, де література поєднувалась із мистецтвом, фантазією та терапією. Дітям особливо припали до душі майстер-класи. Хтось вирізав яскраві закладки й називав їх своїми книжковими друзями. Інші розмальовували еко-торбинки, перетворюючи їх на унікальні сувеніри. Біля столів із фетром народжувалися казкові тварини, а поряд — із дроту крутили цікаві скульптурки. А ще тут розгорнулася виставка студентських робіт, присвячена письменникам "Розстріляного Відродження". Куратор виставки – мистецтвознавець Роман Мірошниченко.
Справжньою тихою гаванню фестивалю стала "Читацька галявина", де читали вголос і слухали уважно. Лунали українські народні казки та світова класика – від "Івасика-Телесика" до "Маленького принца".
Одночасно з Дніпром, подібна акція проходила ще в чотирьох містах України: Львів, Житомир, Теребовля та Тернопіль.
