“Може заклинити на будь-якому слові”

Синдром Туретта має лише 1 % людей. До Дня поширення інформації про синдром Туретта КУСТ розпитав неврологиню Ганну Чередниченко про цю недугу, її симптоми та поширеність. В Україні, до речі, не існує статистики людей з цим синдромом. У 2016-2019 роках дослідження Центрів контролю та профілактики захворювань в США показало, що у одна дитина з кожних 333 у віці 3-17 років отримує діагноз синдром Туретта. Це близько 174 тисяч дітей. А за оцінкою дослідників Університету Південної Каліфорнії, синдром Туретта вражає 0,5-1% населення світу. Ганна Чередниченко Психотерапевтка та неврологиня, яка лікує дорослих. Працює 22 роки в медицині. Впродовж своєї практики вона зустрічала до двадцяти випадків синдрому Туретта. Що таке синдром Туретта? Француз Жиль де ла Туретт, який жив у 19 сторіччі, був неврологом і психіатром. Його найзначніші досягнення пов'язані з вивченням істерії й гіпнозу. Вчений одним із перших систематично досліджував симптоми та причини мимовільних рухів і висловлювань у 1884 році. Синдром Туретта – порушення нейромедіаторної системи мозку, яке проявляється моторними та вокальними тиками. Це генетичне захворювання, яке передається спадково. Специфічний ген хвороби не виявлено, але прослідковується передача з покоління в покоління. "Коли людина робить якісь рухи. Зазвичай головою або плечима чи причмокування, які не може контролювати. Це називається моторні тики", – каже Ганна. У когось просто смикається око і губи, а в іншої людини це можуть бути тики великої амплітуди: викидання рук та ніг. Зазвичай вони проявляються під час нервувань. Наприклад, перед публічним виступом, співбесідою або іспитом. "Вокальні тики – це коли людина проголошує якісь слова або звуки, які вона також не може контролювати", – розповідає Ганна. Деякі вокальні тики супроводжуються неконтрольованою нецензурною лексикою. Це називається копролалія. "При тому – людина так не думає. Просто розблоковується саме та частина мозку, яка відповідає за лайку, підвищуються її заряди активності. Може заклинити на будь-якому слові", – додає лікарка. Це основні симптоми синдрома Туррета. Їх зазвичай достатньо для встановлення діагнозу, додаткових обстежень не потребується. Посмотреть эту публикацию в Instagram Публикация от НЕВРОЛОГ • ПСИХОТЕРАПЕВТ • ОНЛАЙН • ОЧНО КИЇВ ДОБРОБУТ (@doctor_cherednychenko) Хто в зоні ризику? Синдром Туретта зустрічається у 8-9 з 1000 дітей. Хлопчики хворіють втричі частіше за дівчаток. Зазвичай хвороба проявляється у віці 4-6 років, а досягає піку в 10-12, але згодом симптоми починають зменшувати свою інтенсивність. Хоча у декого можуть зберігатися й у дорослому віці. "У підлітковому віці виникає посилене навантаження на дитину різноманітних факторів. Генетична схильність врешті-решт проявляється", – каже Ганна. – Це дуже поширене зараз явище. У період ковіду діти багато дивились на тренди з тиками в тіктоці та почали їх імітувати. Такі дії неприродньо збільшили враження про статистику". Тики – це завжди патологія? Тики – це не норма, навіть якщо легенько сіпається повіка або губи. У дорослих людей, що не мають синдрому, вони зазвичай зумовлені сильним психоемоційним навантаженням. "Людині просто треба відпочити, сходити до психотерапевта. Або перевірити, чи немає подразнення ока. Наприклад, через потужний вітер, забруднення або інфекцію", – каже лікарка. Посмотреть эту публикацию в Instagram Публикация от НЕВРОЛОГ • ПСИХОТЕРАПЕВТ • ОНЛАЙН • ОЧНО КИЇВ ДОБРОБУТ (@doctor_cherednychenko) Чи є лікування синдрому Туретта? Методів, щоб повністю вилікувати синдром, немає. Зазвичай використовується поведінкова терапія, щоб розробити стримуючу поведінку. "До прикладу – притримати руку, щоб зупинити тик", – пояснює лікарка. З вокальними тиками допомагають скоромовки. "Це теж стримуюча поведінка. Увага переключається на скоромовку, мозок працює в цьому напрямку і зменшує вокальні тики", – пояснює лікарка. При яскраво виражених станах використовується медикаментозна терапія: антидепресанти та протисудомні засоби. Але повної ефективності вони не мають. Що робити батькам, якщо у дитини є тики? Батькам, дитина яких має описані симптоми, Ганна рекомендує одразу звертатись до невролога, який визначить, чи є супутні захворювання (депресія, тривожний чи обсесивно-компульсивний розлади) і скерує лікування. "Вести здоровий спосіб життя та робити помірні фізичні навантаження, прогулянки та обмежений час перед екранами гаджетів", – радить лікарка батькам, дитина яких має синдром Туретта. Варто особливо слідкувати за тим, що дивляться діти. Багато емоційних фільмів, навіть дитячих, можуть посилювати роздратованість і таким чином збільшувати інтенсивність симптомів. "Дитина живе емоційно. В неї розвинутий тільки емоційний мозок. А прифронтова кора, яка відповідає за стримування та аналіз емоції, до 20 років недостатньо розвинута", – додає Ганна. Посмотреть эту публикацию в Instagram Публикация от НЕВРОЛОГ • ПСИХОТЕРАПЕВТ • ОНЛАЙН • ОЧНО КИЇВ ДОБРОБУТ (@doctor_cherednychenko) Які є стереотипи? Іноді до людей з синдромом Туретта стереотипно ставляться як до тих, що мають психічні порушення. Це обмежує у працевлаштуванні. Людей не беруть на посади, які вимагають контактів з колегами чи клієнтами. "Їх помилково не сприймають як повноцінних. Але ці люди інтелектуально абсолютно здорові, часто мають високий професійний рівень", – розповідає Ганна. Наприклад, Біллі Айліш має синдром Туретта. І вона досягла успіху як відома співачка. Є інші популярні та успішні люди із цим синдромом: футболіст Девід Бекхем, композитор Вольфганг Амадей Моцарт, мільярдер та бізнесмен Говард Хьюз, комік Ден Ейкройд та актор Деш Майхок. "Варто змінити ставлення до людей, які чимось відрізняються від нас. Тики не означають, що вони – погані. Просто трошки інакші. Краще сприймати людину, виходячи з її реальної поведінки і вчинків, а не з того, як вона виглядає", – радить Ганна Чередниченко. Посмотреть эту публикацию в Instagram Публикация от НЕВРОЛОГ • ПСИХОТЕРАПЕВТ • ОНЛАЙН • ОЧНО КИЇВ ДОБРОБУТ (@doctor_cherednychenko)