Пройдіть тест і дізнайтесь, чи достатньо у вас навичок кібергігієни, аби розпізнавати фейки. Якщо ні – дамо інструменти, як навчитися.
У часи, коли інформаційні потоки зростають з великою швидкістю, важливо вміти відрізняти правду від фейків та тримати особисту інформацію у безпеці. Цей порадник з кібергігієни допоможе вам уникнути пасток дезінформації, оминати шкідливі ресурси та зберігати контроль над власними даними.
Матеріал створено за участі експертів Олени Чуранової, фактчекерки та редакторки проєкту StopFake.org, і Назара Гламазди, журналіста-фактчекера.
Готові до перевірки рівня медіаграмотності? Пройдіть тест і дізнайтеся, чи вмієте ви розпізнавати маніпуляцію, а також наскільки безпечними є ваші звички в інтернеті. Поширюйте результати серед друзів і дізнайтеся, хто з вас краще орієнтується у питаннях кібергігієни!
Емоційні заголовки часто використовують для привернення уваги, щоб змусити читачів поширювати новину без її перевірки. Стокові зображення самі по собі не означають, що новина фейкова, хоча можуть використовуватися у різних контекстах. Важливіше звертати увагу на текст новини та її джерела. Саме посилання на джерела зазвичай свідчать про спробу підтвердити інформацію. Велика кількість коментарів чи поширень не гарантує достовірності новини, оскільки фейки часто навмисно розповсюджують, щоб привернути увагу. Перевірка джерела та фактчекінг за допомогою спеціальних інструментів допомагає оцінити достовірність новини, а от інтуїція або емоції можуть підвести. Заголовок цієї новини є маніпулятивним. Фейк — це повністю неправдива інформація, створена з метою обману. Фейкові новини можуть мати сенсаційні заголовки та емоційний зміст, однак їхня мета — викликати хибну впевненість у події, яка не відбулася. Маніпуляція включає часткову правду та перекручення фактів, щоб вплинути на емоції та дії людей. Маніпулятивні заголовки можуть перебільшувати або навмисно приховувати важливу інформацію, спрямовуючи увагу аудиторії у певному напрямку. Наприклад, заголовки, які містять слова "Шок!", "Скандал!", можуть свідчити про те, що новину створено, аби викликати сильну реакцію. ІПСО (інформаційно-психологічна операція) є формою спеціально організованої інформаційної кампанії, яку проводять для досягнення стратегічних цілей. Це комплексна операція, яка використовує маніпуляції, фейки та інші методи, щоб дестабілізувати суспільство або вплинути на громадську думку заради однієї конкретної мети. Соціальні мережі можуть містити велику кількість неперевіреної інформації, оскільки автори дописів не несуть за це ніякої відповідальності. Тому соцмережі зазвичай не розглядають як надійне джерело новин. Блогери можуть висловлювати суб'єктивну думку і часто їхня інформація не проходить належної перевірки. А от відомі агентства дотримуються стандартів журналістики, перевіряють факти та відповідають за достовірність інформації. Новини вони зазвичай отримують від першоджерел, свідків або офіційних установ. Кібергігієна включає набір звичок і правил, які допомагають безпеці в інтернеті. Це – використання складних паролів, оновлення програмного забезпечення, двофакторна аутентифікація, перевірка безпеки Wi-Fi підключень, встановлення антивірусів і захист особистих даних від фішингових атак. Очищення від зайвих файлів може підвищити продуктивність пристрою, це не є кібергігієною, адже не захищає від загроз. Безкоштовні додатки та відкриті Wi-Fi мережі можуть бути небезпечними для особистих даних і підвищують ризик зловмисних дій. Діпфейк — це цифрова підробка, що використовує штучний інтелект для зміни обличчя, голосу чи інших рис людини. Вони можуть мати як низьку, так і високу якість. Зміни, зроблені у графічному редакторі, не належать до діпфейків, оскільки вони зазвичай не використовують штучний інтелект. Не всі діпфейки мають анімаційний вигляд, багато з них виглядають дуже реалістично. Вони зазвичай фокусуються на зміні обличчя або голосу, і фон чи об’єкти навколо людини можуть не змінюватися, а бути справжніми. Однак, штучний інтелект іноді має труднощі з реалістичним відтворенням рухів та кольорів, тому неприродні рухи очей, губ або змінені відтінки шкіри можуть бути ознаками діпфейка. Це діпфейк, оскільки відео показує тваринок, які виглядають, як морозиво. Такий ефект неможливий у реальному житті без цифрових маніпуляцій. За допомогою штучного інтелекту на обличчя або тіла тварин накладають текстури чи форми, що нагадують морозиво, створюючи оманливий візуальний образ.
#1. Як впевнитись у правдивості новини?
#2. Яка з ознак найчастіше свідчить про неправдивість новини?
#3. Як ви відрізняєте фейки?
#4. Заголовок цієї новини вказує на те, що це…
#5. Які медіаресурси вважаються надійнішими?
#6. Що таке кібергігієна?
#7. Що таке діпфейк?
#8. Як відрізнити діпфейк?
#9. Це діпфейк? (трохи нижче запитання)
Results
Якщо у вас 8-9 правильних відповідей: ви знавець медіаграмотності — вас складно ввести в оману! 5-7 правильних: ваші знання непогані, але є над чим працювати. 3-4 правильних: вам слід приділити більше уваги перевірці інформації. 2 правильних або менше: ви в зоні ризику, легко піддаєтеся маніпуляціям. Поділіться результатами з друзями та дізнайтеся більше про практичні інструменти для перевірки інформації.
Хто такі фактчекери та що вони роблять?
Фактчекінг – це термін, утворений із двох слів: "факт" (як об'єктивна істина) та "чекінг" (перевірка), тобто перевірка фактів. Отже, фактчекер – фахівець із перевірки фактів.
"Фактчекінг – це основа журналістики. Якщо журналіст не перевіряє факти перед публікацією – слід ставити питання щодо його/її професійності", – розповідає Олена Чуранова, редакторки проєкту StopFake.org.
Журналісти-фактчекери займаються вузько направленою роботою: перевіряють вже існуючі публікації, щоб підтвердити їхню правдивість або спростувати. Простіше кажучи, вони перевіряють журналістську роботу.
Фахівці фактчекінгового проєкту моніторять російський інформаційний простір, аналізуючи, які фейки та наративи швидко поширюються та становлять найбільшу загрозу.
Людям, що не є професійними фактчекерами, експерти дають кілька правил, дотримуючись яких можна запобігти потраплянню "на гачок" фейку.
Правило №1: звертати увагу на джерело. Кого процитували, хто про це написав. Якщо у новині джереланемає взагалі – це перша ознака, що перед вами, ймовірно, фейк.
"Поцікавтесь, хто написав статтю, дізнайтесь, куди ведуть гіперпосилання. Перевіряйте факти: якщо щось звучить підозріло, шукайте аналогічну інформацію в інших джерелах, щоб отримати повнішу картину", – розповідає журналіст-фактчекер Назар Гламазда.
Правило №2: звертати увагу на коментарі. Чимало українців вже володіють цими фактчекерськими навичками, знають інструменти, а тому можуть пояснити, що інформація перед вами – насправді фейк. Однак, пам’ятайте, що коментарі не завжди відкриті для всіх і можуть бути частково видалені або обмежені модераторами. Тому покладатися на коментарі варто, але як на додаткове джерело суспільної думки, перевіряючи інформацію за іншими надійними способами.
Правило №3: пошукати, чи не спростовували цю інформацію вже професійні фактчекери, або надіслати їм на перевірку. Наприклад, команді StopFake.org через їхній бот.
Правило №4: уважно ставитися до того, які медіа, яких людей читаєте у соцмережах, на які канали підписані.
"Якщо такі медіа чи канали вже були помічені на поширенні фейків, то чи слід їх взагалі читати? До будь-якої інформації у Telegram слід ставитись із великою обережністю, власне, як до паркану, де кожен може написати будь-що", – додає Олена Чуранова.
Правило №5: остерігайтеся емоційності. Якщо новина викликає сильні емоції, зробіть паузу і перевірте факти. Завжди пам’ятайте, що не все, що ви читаєте, є правдою.
"Читайте медіа з Білого списку, довіряйте тільки офіційним джерелам інформації та перевіряйте її", – каже Назар Гламазда.
До Списку прозорих та відповідальних медіа, відомого також як Білий список найякісніших українських онлайн-медіа, у першому півріччі 2024 року ввійшли такі редакції: Суспільне, Радіо Свобода, Українська правда, Бабель, Громадське, Тексти, ZN.ua, Еспресо, Слово і діло, Український тиждень, Громадське радіо. Такими є результати двоетапного глибинного моніторингу онлайн-медіа, який Інститут масової інформації проводить раз на пів року.
Інструменти для перевірки фейків
Зараз існує багато різноманітних інструментів для перевірки інформації. Все залежить від того, що саме ви хочете проаналізувати.
Для перевірки адреси – Google Earth, Google Maps чи вже більш серйозні сайти, які дають допуск до супутникових зображень, можуть вам допомогти. Можна стежитиза трафіком кораблів чи трафіком літаків.
Перевірка редагувань (обробок) на фотографії – FotoForensic. Походження фото можна перевірити за допомогою Google lens.
"Також завжди звертайте увагу на дату відео. Дуже часто реальні кейси з минулого намагаються подати під виглядом нової події. Наприклад, "Беркут" розганяє активістів на майдані, а російські пропагандисти висвітлюють так, наче це "банда Зеленського" розганяє активістів у 2023 році", – каже Назар Гламазда.
З поширенням діпфейків з’явилися й інструменти, які допомагають виявити використання штучного інтелекту – AI or Not чи Sightengine.
"Але насправді більшість перевірок обмежується простим пошуком в Google, спілкуванням з експертами, звертанням до тих, кого у цих фейках згадують. Знову ж, жодні додатки не замінять здоровий глузд та перевірку цієї ж інформації в авторитетних медіа", – каже Олена Чуранова.
Бот для перевірки сумнівних новин "Перевірка" від Ґвара Медіа. Також аналогічний бот є у проєкту Spravdi.
Матеріал створено в межах проєкту "Підтримка професійної журналістики під час війни", що реалізується ГО "Інтерньюз-Україна".
