Від козацької традиції до сучасного бойового мистецтва з власною філософією.
Бій "лава на лаву", козацьке фехтування та звичай Гордої Непокори… Це не кадри з історичного фільму, а жива традиція українського бойового мистецтва Спас. У Дніпрі воно загартувало не одне покоління – виховало чемпіонів, мужніх воїнів і справжніх патріотів, які сьогодні стоять на захисті нашої країни.
Напередодні свята Покрови, що здавна символізує козацьку силу, честь і духовний оберіг воїна, тренери "Штурму" поділилися з КУСТом історією про спорт, який об’єднує минуле й сучасність, перетворюючи традицію на силу, що виховує незламність українців.
Від маленького гуртка на 10 дітей до чемпіонів світу
Спас – це українське козацьке бойове мистецтво, що поєднує прийоми рукопашу, самозахисту, традиції воїнської етики та національної культури.
Історія школи "Спас-Штурм" почалася ще у 1999 році. Саме тоді тренери Геннадій Поляков та Юрій Нікітенко пройшли семінари у Президента Всеукраїнської федерації Спас Олександра Притули.
Тренери настільки захопилися козацьким рукопашем, що вже за кілька місяців у центрі з’явилася перша ініціативна група. А у грудні 1999-го "Штурм" офіційно відкрив двері першої школи Спасу, яку очолив Геннадій Поляков.
"На початку в нас було всього десять дітей, – згадує Геннадій Поляков – Але дуже швидко школа почала набирати силу. Завдяки команді тренерів ми виростили понад п’ятсот вихованців. Серед них – переможці чемпіонатів України та призери світових та європейських змагань. Усього наші спортсмени вибороли близько п’ятдесяти медалей".
До повномасштабного вторгнення "Спас-Штурм" активно розвивався, але після 24 лютого 2022-го тренери залишили спортзал і взяли до рук зброю, щоб захищати країну. Та школу не закрили – її продовжили.
Сьогодні тренування проводять Олексій Губорєв, Владислава Качуріна та Дмитро Романенко. Вони стали тренерами для нових поколінь.
Попри всі випробування, школа залишилася місцем, куди йдуть не лише за перемогами, а й за відчуттям родини: "Тут важливо не тільки навчитися техніці, а й бути частиною великої сім’ї".
Чим Спас відрізняється від інших єдиноборств?
Віце-президент Всеукраїнської федерації Спас та керівник школи Геннадій Поляков ділиться: для нього це набагато більше, ніж спорт.
"Спас – це філософія й спосіб життя. Це система виховання Воїна-Захисника Батьківщини. Є вислів: Спасом не можна займатись, ним треба жити".
За словами Полякова, головна відмінність – у духовній наповненості.
"Це не просто набір ударів чи кидків. Це цілий пласт бойової й культурної спадщини нашого народу".
Сучасний Український рукопаш Спас включає в себе декілька напрямків (розділів):
‣ Боротьба "Котигорошко";
‣ Боротьба "Навхрест";
‣ Боротьба "На поясах";
‣ Український рукопаш;
‣ Дужання "Тягнути бука";
‣ Козацьке фехтування на м’яких шаблях;
‣ Бої "лава на лаву";
‣ Демонстрація техніки (зі зброєю та голіруч).
"Просто словами пояснити дітям, що Спас – це культура, важко. Тому ми даємо більше: показові виступи, пісні, казки, перекази, які вплітаються у тренувальний процес. Це система, де техніка бою йде поруч із вивченням традицій".
Основні принципи Спасу – Горда Непокора, правда й совість. Саме ці чесноти школа прагне виховати в учнях.
"Козак спину не гне, але й пихатість неприпустима. Якщо чуєш у собі правду – ти незборимий. А совість – це суддя, якого неможливо обманути", – говорять тренери "Спас-Штурм".
З чого починати?
Займатися у школі можна з чотирьох років. У такому віці тренування проходять у формі гри, що допомагає дітям формувати культуру рухів та закласти основу для подальшої підготовки. Для дорослих навчання має більш прикладний характер – це система, яка вчить, як захистити себе та своїх близьких. Водночас незмінною залишається духовна складова.
Сьогодні тренування набули ще більшої важливості.
"Спас допомагає дітям не тільки відволіктися від жахів війни, а й відчути себе частиною багатовікового ланцюга боротьби за свободу України. Вони знаходяться серед однодумців у позитивному середовищі", – каже керівник школи.
Ми – одна велика спасівська родина
Тренерка Владислава Качуріна пояснює: головна відмінність Спасу від інших єдиноборств у його прикладності.
“У прикладному вигляді - це короткочасний та швидкий бій, спрямований на перемогу, а не на довгу демонстрацію техніки. Водночас правила спортивних розділів побудовані так, щоб максимально зберегти здоров’я спортсмена. Травматизм у Спасі – мінімальний", – наголошує вона.
Владислава підкреслює, що на тренуваннях важливо не лише відпрацьовувати техніку. Заняття завжди починаються та завершуються козацьким вітанням, обов’язковим є коло, а до програми входять елементи козацьких ігор. Усе це формує особливу атмосферу, яка передається від покоління до покоління.
"Ми вчимо дітей любити Україну, поважати традиції, підтримувати захисників і завжди залишатися командою. У цьому й полягає сила Спасу – ми всі разом, як одна велика родина", – підсумовує вона.
Спас – це не лише про фізичну силу, а й про велич духу. І поки в Дніпрі є Спас, козацька традиція житиме.
Дізнатися більше про школу та найцікавіші історії її вихованців можна на офіційних сторінках Центру "Штурм" у Facebook та Instagram.
