У їхніх руках дерево оживає: як у Дніпрі готують майстрів, на яких полюють роботодавці

У їхніх руках дерево оживає: як у Дніпрі готують майстрів, на яких полюють роботодавці

Хто змайструє твою кухню, якщо всі хочуть в IT?

Вони приходять сюди з різних причин – хтось після втрати роботи, хтось після евакуації, а хтось просто хоче нарешті робити щось справжнє руками. Трьох місяців у Дніпровському училищі будівництва вистачає, щоб з новачка перетворитися на майстра, який може виготовити двері, стіл чи підсвічник. А також знайти роботу ще під час  навчання. За лаштунками курсу "Столяр будівельний" історії людей, які доводять: ремесло сьогодні звучить сучасно.

Як навчитися відчувати дерево — і знайти роботу за три місяці

Юрій Кучер – майстер виробничого навчання, столяр п’ятого розряду та інженер-будівельник із понад 25-річним досвідом. Родом із Миколаєва. Він змалку навчався ремеслу у свого батька-будівельника, який мав домашній токарний верстат. Саме там хлопець зробив свої перші вироби з дерева. Згодом переїхав до Дніпра, закінчив курси у Павлограді, отримав розряд і почав працювати на столярному виробництві, де з часом сам навчав студентів. Після років роботи у власній майстерні Юрій Вікторович сьогодні передає свій досвід у Дніпровському училищі будівництва, навчаючи нове покоління майстрів бачити у дереві не просто матеріал, а справжню справу життя.

Одним із найефективніших способів здобути фах, переконаний Юрій Кучер, є короткостроковий курс підготовки "Столяр будівельний". За три місяці навчання слухачі проходять повний цикл: від базових технік ручної обробки деревини до роботи на професійних верстатах. 

"Це інтенсивна програма для тих, хто хоче швидко опанувати ремесло й отримати практичні навички, затребувані на сучасному ринку праці", – зазначає Юрій. 

Навчання проходить у вечірній формі, що дозволяє поєднувати його з основною роботою. Головний акцент – на практиці. Спочатку опановують ручну обробку деревини, вчаться працювати стамесками, рубанками, ручними електроінструментами. Далі – переходять у механічну майстерню, де знайомляться з верстатами.

"Наші учні працюють на тих самих верстатах, що й професійні столярі. Усе максимально наближено до умов цеху", – пояснює майстер.

Хто сьогодні йде в столярку?

Фото: з власного архіву Олени

Олена Башаріна викладає предмет технологій у ліцеї. Після того, як урок зробили спільним для хлопців і дівчат, вчителька вирішила пройти курс, щоб говорити з учнями про ремесло не з книжок, а з власного досвіду.

"Раніше я викладала тільки для дівчат, а тепер виявилося, що мені потрібні знання і для хлопців. Тому курс "Столяр будівельник" став саме тим, що мені було цікаво та необхідно", – розповідає Олена.

Перевагою вона називає розташування училища та його репутацію.

"Це відомий заклад у Дніпрі. Мені було зручно приходити після уроків, а ще я знала, що тут готують професійно. Це було вирішальним",  – каже жінка.

Перші заняття принесли Олені справжню радість і відчуття натхнення. Вона з цікавістю працювала поруч з іншими студентами. Атмосфера на уроках була легкою, дружньою, а майстри завжди допомагали, коли виникали труднощі. Саме це поєднання підтримки й живої практики дало їй впевненість у власних силах та бажання розвиватися далі.

Після курсу вчителька почала активно впроваджувати здобуті навички у своїй роботі.

"Після проходження курсів я почала віддавати перевагу сучасному інструменту по роботі з деревом. Разом з батьками ми придбали нові пили і лобзики, які поліпшують ефективність і якість праці. Тепер на уроках ми разом з учнями пиляємо невеликі деталі: готуємо елементи для робототехніки, робимо дерев’яні панно, плануємо виготовлення новорічних іграшок. 45 хвилин уроку це небагато, але діти працюють із захопленням".

До курсу "Столяр будівельний" дедалі частіше долучаються люди, які змушені шукати нову професію або змінювати життя. Серед них: переселенці, люди, які прагнуть не втратити фах, або навпаки – здобути нові навички.

Фото: з власного архіву Юрія

"Є ВПО, які шукають роботу. Якщо є запит – ми проводимо для них підготовку. Люди приходять із нуля, і це для них шанс почати заново",  – додає Юрій Кучер.

Також у професію активно приходять і дівчата. 

"От у нас дівчина Катя справжня майстриня. Спочатку боялася, а тепер самостійно працює на фуганках та шліфувальних станках. Майстер тільки перевіряє, як вона робить. Це і є показник коли людині довіряють інструмент і вона вже не боїться".

Як проходить навчання?

На курсі студенти вчаться виготовляти двері, вікна, прості меблі, а також знайомляться з основами токарної справи. У майстернях училища постійно кипить робота. Нині група Юрія Кучера створює два дерев’яні столи.

Фото: з власного архіву Юрія

"Зараз ми робимо два столики. Ми вже виточили ніжки, зробили основи, тепер клеїмо кришку й збираємо конструкцію. Це буде наша дипломна робота",  – розповідає майстер.

У процесі навчання студенти працюють із тим самим обладнанням, що використовується на реальних підприємствах. Проте училище готується до серйозного оновлення матеріальної бази.

"Невдовзі отримаємо новий форматно-розкроювальний верстат замість старого, примітивного. Також буде новий фрезер, стрічкова пила й довбальний верстат. Крім цього, закупимо настільні міні-верстати: маленькі фрезери, токарні станки. Ми хочемо, щоб за ними могли одночасно працювати до 5 людей", – каже Юрій Вікторович.

Студенти вправно точать деталі на великому токарному верстаті, працюють із планшайбами, створюючи декоративні вироби:  тарілки, кубки, підсвічники. Таке поєднання творчості й технічності робить навчання живим та сучасним, а результат – помітний  з перших тижнів.

Сертифікат, що відкриває двері

За словами Юрія, попит на столярів сьогодні надзвичайно високий. Війна залишила галузь із відчутним дефіцитом робочих рук:  багато майстрів пішли боронити країну, а виробництва залишилися без фахівців.

Фото: з власного архіву Юрія

"У яку столярку б ми не подзвонили, усюди відповідають: "Давайте, давайте, давайте!" Немає кому працювати. Кадрів немає", – каже Юрій Кучер.

Багато підприємств беруть випускників училища й продовжують навчати їх під свої потреби.

"Наприклад, фабрика фасадів охоче працевлаштовує наших випускників. У них уже працює четверо наших, двох останніх  дівчину й хлопця  взяли із задоволенням. Вони вправні, тому їх одразу навчають під себе", – розповідає майстер.

Робота столяра – це не лише деревообробка. Це і меблі, і фасади, і робота з ДСП. Майстри універсальні: можуть робити корпуси кухонь, дерев’яні фасади, елементи інтер’єрів.

"Якщо є замовлення по дереву робимо дерево, якщо по ДСП працюємо з ДСП. Часто комбінуємо: корпус із ДСП, фасади дерев’яні. Головне вміння та бажання працювати", – пояснює Юрій Вікторович.

Сьогодні столяр — одна з найзатребуваніших робочих спеціальностей у регіоні та країні. На сайтах з пошуку роботи розміщено понад сотню активних вакансій по Україні, а у Дніпрі роботодавці регулярно пропонують позиції зі ставками приблизно 20–50 тис. грн залежно від досвіду і профілю виробництва. 

На відміну від приватних курсів, навчання у Дніпровському училищі будівництва завершується отриманням свідоцтва про присвоєння робітничої кваліфікації державного зразка. Це документ, який визнається роботодавцями по всій країні і за кордоном. Для вступу достатньо мати паспорт, ідентифікаційний код, документ про освіту й заяву. 

Дізнатися більше про навчання можна на сайті училища, або за телефоном: 067 258 71 64.

Навчання проходить за адресою: м. Дніпро, вул. Б. Хмельницького, 3А.

Поділитися: