Тут діти вчаться мислити, діяти і не боятися мріяти.
У Дніпрі є ліцей, де діти не чекають слушного часу, щоб змінювати світ. Вони досліджують економіку під час війни, вигадують, як переробляти оптоволокно, створюють мапу пінгвінів і виграють міжнародні олімпіади. Це не фантастика — це щоденність Дніпровського ліцею інформаційних технологій, де старшокласники мислять як науковці, а вчителі допомагають перетворювати цікавість на відкриття. Ми зібрали найцікавіші проєкти, які доводять: навчання може бути драйвовим, корисним і дуже сучасним.
У 17 років пояснила війну мовою економіки
Дарʼя Городецька — учениця ліцею інформаційних технологій, яка вже має чотири перемоги у Малій академії наук Україні. Її дослідження "Економічно-політична привабливість Причорномор’я: підґрунтя російської агресії" посіло друге місце на обласному етапі МАН. Це не просто реферат на історичну тему, а глибокий аналіз причин сучасної війни, що поєднує економіку, геополітику та історію.
Все почалося з випадкової розмови з науковим керівником. Дарʼя запитала, чому Росія так прагне до Чорного моря — і це "чому" перетворилося на місяці досліджень, мап і відкриттів.
"Ми замислилися, чому саме Причорномор’я стало однією з ключових зон конфлікту між Україною та Росією. Більшість причин сягають у минуле: торгівля, ресурси, геополітика та контроль над морськими шляхами", — розповідає Дарʼя.
Під час роботи вона вивчала старі карти, архіви, сучасні економічні дослідження. Завдання було непросте: відсіяти матеріали з політичним забарвленням і вибудувати логічну систему, яка поєднує економічні, історичні та політичні фактори.
"Ми хотіли показати, що війна — не випадковість, а наслідок стратегічних інтересів, які формувались століттями", — пояснює дівчина.
Одним із найцікавіших відкриттів для дослідниці стало усвідомлення того, що економічна привабливість Причорномор’я впливала на політику держав протягом багатьох століть. Регіон завжди був точкою зіткнення інтересів Османської, Російської, Австро-Угорської імперій та сучасних країн. Ця логіка зберігається й сьогодні.
Тепер Дарʼя мріє створити онлайн-платформу з інтерактивними картами та короткими відео, які простою мовою пояснюватимуть складні процеси. Її проєкт уже використовують у ліцеї як освітній ресурс, аналітичний матеріал для громади та інструмент формування критичного мислення для молоді.
Від пінгвінів до екології Карпат
Тематика проєктів ліцеїстів надзвичайно різноманітна: від екологія Карпат і харчування спортсменів до антарктичних пінгвінів. Юлія Ніколенко — вчителька біології ДНЛІТ, яка перетворює цікавість учнів на дослідження, а дослідження — на перемоги. Вона не диктує теми, а допомагає виявити справжній інтерес учня та довести ідею до результату.
"Моє завдання — не нав’язати тему, а допомогти знайти ту, яка справді захопить. Коли дитина горить темою, результат завжди вибуховий", — пояснює Юлія.
Команда, що працювала над проєктом "Екологізація лісового господарства Карпат", здобула перше місце на всеукраїнському хакатоні X Reality Ecological Hack. Вони вигадали, як зробити лісове господарство більш сталим і технологічним.
Інша робота — "Екологічна оцінка якості води річки Самара за гідрохімічними показниками" — здобула третє місце на обласному етапі учнівської олімпіади з екології.
Ще один проєкт — про пінгвінів. Після онлайн-зустрічі з науковцями антарктичної станції "Академік Вернадський" учні настільки захопилися, що створили інтерактивну карту поширення всіх видів пінгвінів.
Це не просто "наукові роботи для конкурсу" — це живі дослідження, які вчать мислити, аналізувати й бачити світ інакше. А головне — показують, що наука може бути захоплюючою й дуже практичною.
Створили власний LITCamp у Трускавці
Не лише учні ліцею інформаційних технологій реалізують власні проєкти, а й їх викладачі. Дар’я Бесчастна викладає економіку та географію в ДНЛІТ. Після кількох років онлайну дітям бракувало спілкування. Тож викладачка придумала ідею — влаштувати власний табір, де можна не лише відпочити, а й "прокачати" soft skills.
Так народився літній LITCamp у Трускавці, у якому взяли участь 87 ліцеїстів, і який уже змінив шкільну спільноту.
"Діти мали шанс не просто познайомитись, а прожити десять днів поруч, виконуючи спільні завдання, долаючи виклики, сперечаючись і сміючись разом", — розповідає Дар’я.
Програма табору вражає масштабом. Вона поєднала освітню, культурну та пригодницьку складові:
‣ практичні заняття з менеджменту, економіки та критичного мислення;
‣ інтегровані уроки фізики та географії з реальними об’єктами регіону: від рельєфу до нафтовидобутку Дрогобича;
‣ історичні маршрути — скелі Довбуша, легенди Галичини;
‣ Movie Club англійською та командні квести;
‣ класичну атмосферу табору — спорт, дискотеки, ранкова руханка та нічні розмови.
Особливістю стало й те, що над кожним елементом програми працювали викладачі ліцею.
"Кожен мав свою роль — від викладача фізичної культури, який є чемпіоном Європи, до викладачок фізики, англійської, біології. Ми будували живий простір, а не просто стежили за дітьми", — пояснює Дар’я.
Найяскравіший ефект з’явився вже після повернення додому. Під час шкільних змагань учні формували команди не тільки з однокласників, а й серед друзів, з якими подружилися в Трускавці. Це — зміна культури спілкування.
"Коли я чую: "Ой, я його знаю з табору, він класний, давайте візьмемо його в команду", — розумію, що цей проєкт спрацював", — каже вчителька.
З Дніпра — на Олімпіаду геніїв у США
Окрім табору, Дар’я Бесчастна допомагає ліцеїстам виходити на міжнародний рівень. Вона є менторкою команд, які беруть участь у Genius Olympiad — світовій олімпіаді з екології, науки та креативу, що збирає тисячі учасників з усього світу. Цього року десятикласники Паша та Оля представили проєкт з переробки оптоволокна — ідею, яка поєднує екологічний ефект, технологічну продуманість та економічну доцільність.
"Вони шукали не просто гарну ідею, а рішення, яке може реально працювати — дешево, практично й з користю для країни", — пояснює Дар’я.
Genius Olympiad — це як "Оскар" для підлітків-дослідників. Ти проходиш онлайн-відбір, потім фінал у Києві, англомовне інтерв’ю — і лише тоді маєш шанс потрапити у США.
Учні ДНЛІТ проходять цей шлях не вперше: у попередні роки вони вже здобували нагороди за короткометражки, креативне письмо, наукові та технологічні проєкти.
"Це не випадковість — це результат багаторічної системної роботи. У нас потужна база з математики, технологій, мов, природничих наук. Без неї дитина не зможе ні розрахувати економічну складову проєкту, ні пояснити, як працює установка".
Саме ця системність розвиває дітей як дослідників, підприємців і людей, здатних мислити глобально й діяти відповідально.
Physics School: коли фізика стає пригодою
Учитель фізики Олег Орлянський — частина унікальної ініціативи Physics School, що навчає українських школярів з усього світу. Це безкоштовна онлайн-школа, де викладають призери міжнародних олімпіад і науковці з України. Вона працює онлайн три рази на тиждень для учнів 7–11 класів.
Проєкт був створений чотири роки тому групою українських науковців та викладачів, серед яких Максим Пашко та Ілля Гельгат — Герой України. Ініціативу підтримує Лейденський університет (Нідерланди). За цей час Physics School стала однією з найпотужніших фізичних платформ для школярів України.
У проєкті вже навчаються понад сто семикласників, а також десятки старшокласників, які мріють вийти на міжнародні олімпіади.
"Фактично всі переможці міжнародних олімпіад з фізики останніх років проходили через нашу школу", — говорить Олег.
Окрім онлайн-навчання, найсильніші учні мають шанс потрапити до фізичного табору у Великій Британії, де програма поєднує вивчення фізики, психологічну підтримку та культурну програму. Цього року 20 найкращих учасників провели три тижні у літньому таборі, відвідали локації, де знімався "Гаррі Поттер", працювали з викладачами та психологами з усього світу.
Усі проєкти ДНЛІТ доводять — тут не просто вчаться, щоб "добре здавати НМТ". Тут діти вчаться мислити, діяти і не боятися мріяти. Бо коли у 17 ти аналізуєш причини війни або розробляєш технологію переробки оптоволокна — майбутнє точно за тобою.
