Чи може війна в Україні призвести до сплеску захворюваності на рак: розмова з онкологом

Про статистику хвороб та вплив бойових дій на рівень онкології на прифронтових територіях. До повномасштабної війни в Україні фіксували 130-140 тисяч випадків раку на рік. У 2022 виявили усього 93 тисячі нових пацієнтів з онкологією – це на 22,3% менше, ніж у 2021-му, повідомляє УП. Однак така статистика не свідчить про те, що українці стали хворіти менше. Через війну державні органи не мали можливості зафіксувати "чітку картину". Чи може забруднення повітря і води під час війни негативно вплинути на здоров'я українців, ми запитали у лікаря-онколога зі стажем роботи більше 20 років. Також про профілактику та обов'язкові аналізи – читайте далі. У Дніпрі 10 тисяч нових випадків за минулий рік Наталія Залізняк з онкологією працює вже 24 роки. Спочатку фахівчиня була лікаркою у Дніпровському міському онкологічному диспансері, потім завідувачкою поліклініки Дніпровського обласного онкодиспансеру та лікарем обласного мамологічного центру, а з 2015 року працює онкологинею у приватній лікарні у Дніпрі. Лікар вищої категорії, член європейської асоціації онкологів (ESMO). Наталія розповідає, що в Україні захворюваність на рак зростає кожний рік на 1-2%. Фото: з власного архіру Наталії У чоловіків онкологія найчастіше проявляється, як рак легенів, трахеї та бронхів (20,3%), передміхурової залози (12,4%), немеланомні захворювання шкіри (9,9%). У жінок найчастіше зустрічається рак молочної залози (20,3%), немеланомні захворювання шкіри (12,9%) і рак матки (9,5%), пише Слово і діло. Та за словами фахівчині, на початку великої війни було зареєстровано менше випадків внаслідок того, що лікарні не працювали, не можна було зареєструвати хворих і багато українців виїжджали за кордон. Потім надійшли додаткові дані, показники виправили і виявилось, що у Дніпрі в 2022 році було 10 тисяч нових випадків, а у 2023 році було зафіксовано вже 11 тисяч. "Зростання онкологічних хвороб пов'язане з рівнем хронічного стресу. Це травматичні переживання через окупацію, обстріли, арешти, тортури, розлучення з членами сім'ї, смерті. Усе це впливає на розвиток раку, серцево-судинних, психічних захворювань, які можуть проявлятися протягом тривалого проміжку часу, навіть після закінчення війни", – говорить лікарка. Через депресію відмовляються від лікування Наталія розповідає, що серед її пацієнтів зараз багато переселенців з прифронтових, окупованих територій, які звертаються для профогляду або зі скаргами. А на початку повномасштабного вторгнення було багато людей, які жили в окупації, не могли отримати вчасно медичну допомогу, тому, коли переїхали, виявляли треті та четверті стадії раку. "Зараз зустрічаються дуже різні випадки. Наприклад, бувають жінки, які дізнаються, що у них рак молочної залози. Але через важкий психологічний стан та депресію, вони відмовляються проходити лікування. Така хвороба прогресує і має поганий прогноз". Є "проміжні" пацієнти, які починають лікування і через власні упередження не закінчують його. Наталія намагається пояснювати людям, що лікування треба доводити до кінця, не дивлячись на зовнішні обставини. Фото: з власного архіву Наталії Є й такі пацієнти, які активно борються із захворюваннями, отримують найкраще лікування у Дніпрі або за кордоном, та згодом одужують. Військові та жителі прифронтових територій у зоні ризик Зазвичай, найбільше випадків онкозахворювань виявляють у жінок та чоловіків 45-64 років. Однак у воєнний період найбільш вразливими до хвороби є військові та жителі прифронтових зон. "На територіях, де ведуться бойові дії, та навколо цих зон дуже багато негативних чинників: забруднення атмосфери газами внаслідок вибухів, забруднення ґрунту внаслідок розлиття палива та знищення техніки". Якщо ж говорити про загальну тенденцію збільшення онкозахворювань, то тут впливає забруднення навколишнього середовища, ґрунтів, розвиток промисловості, неправильний спосіб життя, зростання ожиріння, вживання продуктів швидкого харчування. "Під час війни та шаленого стресу люди стають схильними до шкідливих звичок: надмірне споживання їжі, паління, алкоголь, обмеження фізичної активності. Тому я рекомендую вести здоровий спосіб життя, слідкувати за вагою та ментальним здоров'ям". Спеціалісти зазначають, що треба вже зараз інформувати населення про медичні наслідки війни та протидіяти їм, щоб Україну не накрила хвиля онкологічних захворювань. Обстеження, які допоможуть завчасно попередити онкологію Жінкам: ‣ З 20-ти років щорічно клінічне обстеження та УЗД молочних залоз. ‣ З 40 років додатково – маммографія один раз на 1-2 роки. ‣ 1 раз на рік – огляд гінеколога. ‣ 1 раз на 1-2 рока – УЗД органів малого таза. ‣ З 21 року – 1 раз на 3 роки скринінг на рак шийки матки (ПАП тест). ‣ З 25 років – 1 раз на 5 років тестування на вірус папіломи людини (ВПЛ). Чоловікам: ‣ З 40 років – 1 раз на рік огляд у уролога та аналіз крові на ПСА (простат-специфічний антиген). Усім, старше 40-50 років: ‣ УЗД органів черевної порожнини 1 раз на 1-2 роки. ‣ УЗД щитовидної залози 1 раз на 3 роки. ‣ Колоноскопія 1 раз на 5 років. ‣ Дерматоскопія (за появи нових родимок або зміні тих, що існують). ‣ Низько дозована комп’ютерна томографія грудної клітини людям із підвищеним ризиком раку легенів за рахунок професійних шкідливостей або курцям зі стажем. Рекомендації лікарки, аби зменшити ризик онкології ‣ Виключити паління будь-яких видів цигарок. ‣ Завжди залишатись у межах здорової ваги (утримувати індекс маси тіла від 18,5 до 24,9). ‣ Регулярна фізична активність (фізичні вправи щонайменше 150 хвилин на тиждень). ‣ Здорове харчування із достатньою кількістю фруктів та овочів. ‣ Не вживати алкоголь. ‣ Захищати шкіру від сонячного опромінення та опіків. ‣ Прислуховуватись до самопочуття, усвідомлювати ризики для здоров’я в залежності від сімейної історії захворювань. ‣ Підтримувати достатній рівень вітаміну D у крові – це онкопротектор. ‣ Боротьба зі стресом – спорт, хобі, колективні добрі справи, за показаннями – консультація психоневролога та прийом антидепресантів, препаратів магнію та адаптогенів.