Хто винен у трагедії на Набережній Перемоги, у Бучі та як із цим пов'язані біолабораторії? 

Навіщо створюють фейки та як вберегтись від них.

КУСТ проаналізував три популярні фейки – ви їх точно бачили. Ми пройшли весь шлях медіааналізу, щоб ви могли зрозуміти, як перевіряти російські "вкиди" на справжність. Закликаємо доєднатися до пошуку правди разом із нами. Розберемо трагедію у Дніпрі на Набережній Перемоги, геноцид у Бучі та теорію змови про американські біолабораторії в Україні.

Що таке фейк?

Фейк – це подання неправдивої або спотвореної інформації для впливу на авдиторію та досягнення власних цілей. Дезінформація на одну й ту ж тематику може перетворитись у теорію змови. 

"Вони часто ґрунтуються на вигадуванні або підлаштуванні фактів. При цьому в основі теорій змов завжди стоїть "замовник" — людина чи група людей (іноді навіть створінь, як-от рептилоїди), які керують усіма процесами та зацікавлені в отриманні вигоди від певних подій, навіть попри те, що це може нашкодити людству", – пояснює аналітикиня VoxCheck Анастасія Бродовська.

Твердження, мовляв, великі фармкомпанії розробляють небезпечні хвороби у біолабораторіях, аби потім продавати дорогі ліки проти цих захворювань, є класичним прикладом теорії змови.

Фейк №1: Американські біолабораторії в Україні

Російська пропаганда поширювала інформацію про те, що на території України нібито функціонують секретні біолабораторії, фінансовані США для розробки біологічної зброї. Вони нібито випробовують віруси на людях без їхньої згоди. Цей фейк активно розповсюджувався на початку повномасштабної війни у 2022 році, але він був спростований міжнародними експертами та урядами кількох країн.

Як все починалося? 

6 березня 2022 року Міністерство оборони рф опублікувало відеозвіт про те, що вони нібито "викрили факти реалізації військово-біологічної програми, що фінансується США". Про це повідомив генерал-майор Ігор Конашенков для прокремлівського медіа "ТАСС".

Також вони додали реальні документи від Міністерства охорони здоров’я України до кількох державних медичних установ, де зазначалося, аби ті "забезпечили екстрене знищення біологічних патогенних агентів, які використовуються для забезпечення системи управління якістю лабораторних досліджень". Втім, у документах взагалі не йдеться про те, щоб заражати людей вірусами.

Що насправді?

Пропаганда, пов’язана з існуванням американських біолабораторій, виникла не на початку повномасштабного вторгнення в Україну. Вона існує ще з часів Холодної війни, як розповідає Мілтон Лейтенберг. Фейки щодо українських біолабораторій почали ширитися кілька років тому. 24 червня 2021 року Ісаєв Микола Всісович на сайті Президента України опублікував петицію: "Биолаборатории США на Украине - это ФАБРИКИ СМЕРТИ, немедленно их ЗАКРЫТЬ". Вона набрала лише 15 голосів з 25 000 необхідних. У своїх твердженнях автор посилається на проросійського активіста Івана Копила.

У цієї серії фейків навіть з’явилася назва "Теорія змови про біолабораторії України" і однойменна стаття на Вікіпедії.

Та навіть російське медіа "Медуза" зробило добірку всіх промов, пов’язаних з цією теорією змови та розібрало, чому повідомлення від Міноборони рф – фейк.

У розповсюдженні цієї пропаганди американське видання "The Washington Post" звинувачує організацію "QAnon", яка створювала вірусні пости у соцмережах, зокрема X (тоді ще Twitter). "QAnon" – рух, який об'єднує прихильників поширеної у США конспірологічної теорії, згідно з якою колишній президент Дональд Трамп збирається викрити гігантську міжнародну схему сексуальної експлуатації маленьких дітей, до якої причетні лідери Демократичної партії США, що поклоняються Сатані, а також багато інших американських знаменитостей. 

"Сама теза про існування біолабораторій, де "розробляють біозброю", "проводять випробування хвороб на людях" – цілковита вигадка. В основі цього фейку лежить правдивий факт – в Україні дійсно є лабораторії, які США допомагають модернізувати. Решта даних не має нічого спільного з реальністю", – каже Анастасія Бродовська.

З цією теорією змови супутньо пов’язані ще деякі фейки та іноді просто істеричні російські новини про "атаки українських бандерівців". Серед них історія про жовто-синього голуба, який скидав на Москву "міни-пелюстки", розповсюдження біозброї за допомогою мігруючих птахів, летючих мишей та загадкових "біоагентів", а ще бліх, комарів та ящірок. 

Фейк №2: Геноцид у Бучі – постановка

На початку квітня 2022 року українські військові повністю звільнили місто Буча (Київська область) від російських окупантів. Саме тоді увесь світ побачив страшні кадри, де на вулицях та у будинках лежала велика кількість убитих цивільних. Станом на 12 квітня знайшли 403 тіла, писала Українська правда. 

Та 3 квітня 2022 року проросійський телеграм-канал опублікував "розвінчання фейку" про те, що Бучанська різанина – справа рук військових рф. Вони стверджували, нібито загиблі на відеороликах "оживають", а одномоментність появи фото у різних виданнях вказує на цілеспрямовану кампанію. Тим паче, що за їхньої версією російські війська вийшли з Бучі ще 30 березня. У своєму тексті вони посилаються або на власні дописи, або на пости інших російських телеграм-каналів, або на власні висновки. 

Ще одним аргументом російської пропаганди стала "відсутність характерних плям розкладу на тілах". 

А ось коментар Міністерства оборони рф, опублікований на сайті проросійського Першого каналу: "Хочемо особливо наголосити на тому, що всі російські підрозділи повністю вийшли з Бучі ще 30 березня, наступного дня після очного раунду переговорів росії та України у Туреччині. Більше того, 31 березня, мер м. Буча Анатолій Федорук у своєму відеозверненні підтвердив, що в місті нікого з російських військових немає, але навіть не згадував про якихось розстріляних на вулицях місцевих жителів із зав'язаними руками. Тому не дивно, що всі так звані "свідчення злочинів" у Бучі з'явилися лише на четвертий день, коли до міста прибули співробітники СБУ та представники українського телебачення".

Що насправді? 

Перші фотодокази масових вбивств у Бучі з'явились 2 квітня 2022 року. Це були кадри, зафіксовані журналістами, що прибули на місце подій першими. Пізніше було знайдено ще кілька фото та відео доказів на пристроях загиблих людей.

Також 1 квітня медіагрупа "Звезда", що належить Міноборони рф, написала, що "Олексій Шабулін зазначив, що наразі російські морпіхи проводять пошуково-розвідувальні дії та здійснюють зачистку населених пунктів з подальшим завданням закріпитись у них". І того ж дня українське медіа "Бабель" написало, що мер Бучі підтвердив звільнення міста. В опублікованому ним відео він назвав днем звільнення Бучі 31 березня. Це прямо вказує на фейковість заяви Міноборони рф про відступ їхніх військ 30 березня. А міський голова хоч і назвав днем звільнення 31 березня, виклав підтвердження лише 1 квітня. 

Михайло Подоляк, антикризовий менеджер та радник голови Офісу 6-го Президента України, опублікував фото з тілами загиблих у Бучі 2 квітня 2022 року. Окрім цих свідчень, було опубліковано допис Михайла Подоляка, який також підтверджує фейковість заяви Міноборони рф про те, що перші кадри з Бучі були опубліковані за 4 дні після відступу їхніх військ. І журналіст Дмитро комаров підтверджує, що перші українські війська увійшли у Бучу 2 квітня.

Супутникові знімки, надані The New York Times компанією Maxar Technologies, показують, що принаймні 11 тіл перебували на вулиці з 11 березня, коли місто ще було окуповано.

Аби зробити висновки про відеоролик, де загиблі "піднімаються", ви можете переглянути його самостійно. Так само власними очима можна побачити наявність відповідних плям на тілах людей, що свідчать про тривалий час з моменту смерті. І це за умови, що на Київщині температура у березні та квітні 2022 року не перевищувала +9°С, тобто процес розкладання тіл був сповільненим. 

"Приклад Бучі яскраво демонструє, що не існує "дрібної неправди". Адже будь-який спотворений, навіть найменший факт, надалі формує підґрунтя для створення окремого пропагандистського наративу. Поступова підміна фактів призводить до повного спотворення подій та створення "нової реальності". Згодом пропагандистська теза стає аксіомою. А вираз "Буча 2.0" нині росіяни використовують для позначення звірств та злочинів, які вони чинять в Україні, натякаючи нібито вони є підробними", – каже Анастасія Бродовська.

Фейк №3: Вибух у будинку на Перемозі 14 січня 2023 року

14 січня 2023 року російська ракета зруйнувала кілька під’їздів будинку на Набережній Перемоги, 118. Загинуло 46 людей, поранення отримали 80, повідомляє РБК. Про 39 загиблих КУСТ зробив серію статей. Тут можна знайти першу, другу та третю частини. 

Російська пропаганда стверджувала: "українська ППО нищить свої ж будинки, мала місце вторинна детонація (вибух газу), російська крилата ракета не могла спричинити такий вибух. А офіційна влада України мовчить, а отже це підтверджує, що вина лежить на українських Збройних силах. І взагалі, якщо був пуск ППО з житлового будинку, це моментально робить його військовою ціллю". 

А російський телеведучий Руслан Осташко взагалі вирішив, що будинок на Набережній Перемоги підірвала СБУ. Все це зроблено нібито для "гарної картинки у західних ЗМІ". Пропагандист написав, що поспілкувався з неназваним мешканцем Дніпра, який був свідком цих подій.

"Будинок за адресою Набережна Перемоги, 118, підірвали знизу. Там прильоту не було. Дім склався, як під час вибуху газу 15 років тому на вулиці Мандриківська, це тут поряд. Наразі СБУ вигнала всіх мешканців. Місце оточене, знімати забороняють, на місці працюють правильні фотографи та відеооператори", – переказав Руслан Осташко слова свого анонімного свідка.

Він також додав, що на місці було багато камер, чутно було "три бавовни".

Олексій Арестович теж вирішив додати своєї експертної думки, що нібито російську ракету Х-22 збило українське ППО, після чого вона впала на будинок. Через цю заяву Олексію Арестовичу довелось скласти повноваження позаштатного радника Офісу Президента. 

Що насправді?

Відео, на якому видно удар саме ракети у будинок на Набережній Перемоги. Це свідчить, що теорії про вибух газу та підрив СБУ, не мають жодного сенсу. На цьому та ще одному відео ми бачимо момент прильоту з різних локацій і на кожному чутно лише один вибух, а не три.

За чотири години після трагедії Президент Володимир Зеленський вийшов із офіційною версією подій. Тому меседж про "мовчанку" української влади теж є неправдою.

Перші хвилини після удару зафільмувала патрульна поліція. На ролику видно і скупчення мешканців, і те, що ніхто з них не намагається щось знімати та робити, оскільки пил ще не осів, а служби не приїхали, наближатись до будівлі вкрай небезпечно. Згодом на місці трагедії з’явились інші ЗМІ, які почали знімати роботу рятувальників, тож меседж про оточення та заборону зйомки не підтверджується.

"Росіяни та прихильники "руського міра" перебувають в інформаційній бульбашці. Вони дивляться блогерів чи читають медіа, які ніколи не розкажуть, що певна теза, яку поширює рф – це фейк. Відтак глядач, підписаний на такі канали, просто не матиме альтернативної думки. Водночас згодом, через постійне повторення, віра, що озвучена інформація правдива, вкорінюється остаточно. Тож навіть при прочитанні спростування, людина його заперечуватиме", – пояснює Анастасія Бродовська.

Навіщо створюють фейки?

Як пояснює аналітикиня VoxCheck, цілі фейків та теорій змов, залежно від того, хто є їхнім автором, можуть бути різними. 

"Росія доводить, що створення фейків — це не лише метод внутрішньої політичної боротьби партій, а й ефективний спосіб ведення міжнародної інформаційної війни. Кремлівські пропагандисти поширюють дезінформацію не лише в Україні, їхні агенти діють у європейських та пострадянських країнах, вони просувають свою повістку за допомогою різних  західних медіа, які поширюють наративи, співзвучні з російськими. Лише під час моніторингу інфопростору шести європейських країн (Німеччина, Італія, Польща, Чехія, Словаччина та Угорщина) у рамках проєкту Propaganda diary, аналітики VoxCheck виокремили 325 фейків та 27 дезінформаційних наративів, що перегукуються з головними тезами російських дезінформаційних кампаній", – розповідає Анастасія Бродовська.

Зміст та способи поширення самих дезінформаційних повідомлень також будуть різнитись залежно від того, на яку авдиторію таргетують фейк. До прикладу, дезінформацію, спрямовану на українців, поширюватимуть російською, а іноді й навіть українською мовами у телеграмі, як найпопулярнішому месенджері. Натомість "вкиди" для впливу на закордонну авдиторію, публікуватимуть англійською у Х чи фейсбуці.

Як себе убезпечити від впливу фейків?

Щоб випадково не натрапити на фейк, варто читати вдумливо, без зайвих емоцій та розвивати навички медіаграмотності.

Зокрема варто ігнорувати клікбейтні заголовки, які містять слова "шок" чи "увага" – це дешевий спосіб привернути авдиторію, до якого авторитетні медіа, як правило, не вдаються, зазначає Анастасія Бродовська. 

"Також варто обережно ставитись до інформації, яка викликає сильну емоційну реакцію — страх, гнів, розпач. Такі дописи з більшою долею ймовірності міститимуть неправдиві чи маніпулятивні твердження. Адже яскрава емоція приглушує голос критичного мислення, а саме цього і прагнуть досягти фейкомети: побіжне прочитання – реакція – поширення серед знайомих. І ось уже фейкова новина активно циркулює в українському інфопросторі завдяки репостам у соцмережах. З цього правила випливає наступне — не діліться новиною, у правдивості якої ви не впевнені", – радить Анастасія Бродовська.

Щоб самостійно переконатись у достовірності інформації, варто переглянути офіційні сторінки профільних держорганів, які могли поширити її, або перевірити чи публікували цю новину інші якісні українські медіа. Щоб бути впевненим чи надійне видання перед вами, варто звертати увагу, чи дає ресурс посилання на джерела інформації, чи дотримується балансу думок у матеріалах. Професійні ЗМІ не дають оціночних суджень у новинах та не публікують замовні матеріали. 

Якщо блогер, або ресурс, який поширює інформацію, невідомий для вас — проведіть невеличке дослідження. Пошукайте інформацію про нього чи команду медіа: чи були скандали, чи писали про них фактчекери тощо. Цей пошук не займе багато часу, проте вбереже вас від споживання та поширення фейків.

Матеріал створено в межах проєкту "Підтримка професійної журналістики під час війни", що реалізується ГО "Інтерньюз-Україна".