Згадуємо долі 22 людей.
Усього відомо про 45 загиблих у будинку на Перемозі, із них шестеро – діти. 12 людей ще не упізнані. 17 – зниклих безвісти. "Усе змінюється, бо триває упізнання та ДНК-експертиза", – говорять у Дніпропетровській ОВА. "Від деяких тіл залишились лише фрагменти. Ми повністю перебираємо сміття, щоб жоден фрагмент не зник, але є вірогідність, що деякі люди в прямому сенсі слова щезли", – розповідає міський голова Дніпра Борис Філатов.
Про Наталію та Максима Швець, Марію Лебідь, Михайла Кореновського, Ірину та Максима Шевчук, Ірину Саламатенко, Ольгу Усову, Анну Павловську та Максима Богуцького читайте у цьому тексті.
А тут про те, що відбувалось на місці у перші моменти після вибуху, коментарі очевидців та волонтерів, які працювати на місці. А також історії тих, хто вижив: "Чим ближче я підбігала до будинку, тим гірша була картина – усе в сірому попелі, склі, бетоні. Якоюсь арматурою поранила ногу, але все одно бігла до батьків у дім, бо не було зв’язку. Тато відкрив двері, бо я просто тарабанила, не могла ключі знайти. Він був увесь в крові".
Якщо ваш рідний або знайомий теж загинув у цьому будинку на Перемозі, пишіть нам у фейсбук чи інстаграм. Ми закарбуємо згадку про кожну безневинну людину.
Олексій та Микита Зеленські
Олексій та його син Микита загинули в трагедії 14 січня. 29 січня хлопчику мав виповнитись рік. Їхню дружину та маму Катерину дістали з-під завалів 15 січня зранку. Вона пробула на морозі 20 годин. Зараз жінка – в реанімації.
Фото того, як Катерину виносили рятувальники, облетіли мережу. Жінка – не чує, тому вона не могла покликати на допомогу. Олексій теж мав порушення слуху. Разом пара була 10 років.
"Добрий, щирий, усміхнений, Олексій завжди тримав свою Катюшу за руку, він був для неї всім: небом, промінцем сонця, міцною скелею, за яку можна було сховатися завжди. Але в цей страшний день підла жорстока стіна будинку після російського ракетного удару впала і зупинила життя Олексія і їхнього маленького синочка Микитки. Здається, він і тоді тримав свою Катюшу за руку, і відпустив в останній момент, це давало її сили протриматися під завалами будинку вночі на морозі цілих 20 годин…", – написали на сторінці багатопрофільного закладу "Зоряний".
Монобанк для допомоги Катерині Зеленській або картка мами Кулак Оксани Іванівни: 4149 4991 4779 1758.
Оксана Францева із доньками Лейлою та Михайлиною
У завалах будинку знайшли тіла 39-річної Оксани та її доньок – 13-річної Лейли та 3-річної Михайлини. Родина жила на п’ятому поверсі зруйнованого будинку.
Трикімнатну квартиру у багатоповерхівці в мікрорайоні Перемога Оксана отримала в спадок від бабусі. До декрету працювала у школі медичною сестрою. Лейла навчалась у восьмому класі школи, що неподалік їхнього дому. У вільний час займалась гімнастикою.
"Лейла допомагала мамі по дому, обожнювала проводити час із молодшою сестрою. Оксана жила з дітьми та заради них, вони ніколи не розлучались, жінка з радістю готувала для них улюблені страви та пекла смаколики. Сильна, позитивна і, якби погано не було, завжди усміхалась. А ще вона любила тварин, годувала їх на вулиці, брала й до себе додому. Любити братів наших менших вчила і донечок", – розповіла "Фактам" двоюрідна сестра загиблої жінки Оксана.
Анастасія Ігнатенко, її чоловік Дмитро Гузь та їхній син Макар
Анастасія зі своїм чоловіком Дмитром та їхнім півторарічним сином Макаром тиждень тому орендували квартиру в будинку, в який влучила російська ракета. Родина родом з окупованого Токмака.
Анастасія була успішною спортсменкою. Дівчина – майстер спорту України зі стрибків на акробатичній дошці. Працювала тренеркою з акробатики в дитячому клубі, була суддею Національної категорії зі спортивної акробатики.
У четвер пройде прощання із родиною (12:00, спортзал головного корпусу ДГИФКіС, вул. Набережна Перемоги 10).
Картки для допомоги родині: 5168 7422 4247 8190 (Ольга Ігнатенко), 5168 7554 5214 3254 (Олексій Ігнатенко).
Тетяна та Олександр Гаврилюк
14 січня подружжя відвідували батьків, свою 4-річну донечку залишили на одну із бабусь. Саме це і врятувало дитину від загибелі. Родина жила на сьомому поверсі.
Картка Монобанка бабусі, Гаврилюк Світлани Василівни: 4441 1144 0247 1054.
Тетяна Журавська
Тетяна жила разом із сином Романом, його вагітною дружиною Оленою та їхніми двома дітьми на четвертому поверсі. Вони – переселенці з Донецької області, з Торецьку, служителі церкви. 14 січня всі, окрім Тетяни, пішли на службу.
"Моя мама сказала, що вона не піде, бо вночі у неї був високий тиск. Але після служби попросила подзвонити їй. Вона сказала, що хотіла попрощатись. Я сказав, мовляв, у тебе ж не вперше високий тиск. А вона відповіла, що їй Господь сказав, що забере її сьогодні", – розповідає Роман.
Чоловік планував о 15 годині приїхати до мами поговорити. Але поїздка затягувалась. Приблизно о 15:30 жінка подзвонила і попрощалась, дала синові настанови на майбутнє. Після цього Роман почув, як в неї впав телефон і вимкнувся. Додзвонитись він до мами більше не зміг більше.
"Коли я подивився собі під ноги, я побачив самокат мого сина. Ціленький. І я подумав, що мої діти – живі. А я міг в цей час бути з мамою у квартирі. Я, слава Богу, запізнився. А мама знала і була готова".
Картка Монобанку Журавського Романа: 5375 4114 1165 8987.
Ірина та Віктор Вітальєви та їхній зять Євген Соловйов
Ірина та Віктор Вітальєви нещодавно придбали квартиру в цьому будинку. Продали свою оселю в Першотравенську, бо хотіли жити ближче до донечок та онучок. В той день, вони та їхній зять Євген готували квартиру до заселення та перевозили деякі речі. Квартира була на 5 поверсі.
"Я не можу уявити, що сказати цим малим дівчаткам, що сталося з їхнім батьком та бабусею і дідусем. Я не можу уявити, як почуваються батьки Євгена, коли стоять там біля того будинку з надією, що сталося чудо, і їхній син вижив і досі під завалами чекає на порятунок. Я не можу уявити, як Світлані та Анні там чекати на те саме диво, що їхні єдині мама й тато ще живі", – писала на своїй сторінці подруга сім’ї.
Картка Приват Банк: 5168 7456 0683 3470 Вітальєва Світлана Вікторівна.
Монобанк: 5375 4114 0475 0627 Вітальєва Світлана Вікторівна.
Родина Фігурних
Марина Фігурна та її чоловік Андрій Осинський приїхали з Одеси, щоб погостювати у батьків. Через війну вони не бачились майже рік. У момент вибуху у квартирі на шостому поверсі було 7 осіб.
Рідні та знайомі до останнього чекали, що членів сім’ї знайдуть під завалами живими. Раніше з’являлась інформація, що батьків зниклої Марини Фігурної рятувальникам вдалося дістати з-під завалів. Матір госпіталізували до лікарні, вона перебуває в реанімації. Її чоловік, батько Марини, на жаль, загинув.
Пізніше із соцмереж стало відомо, що ідентифікували й інші тіла.
"Аня, сонечко моє, тепер моє життя – відкрита рана, біль та траур", – пише сестра 15-річної Ані Фігурної, яка була у тій квартирі.
Валентин Вознюк та його дружина
Разом з дружиною загинув очільник Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву №3 з легкої атлетики. Про це повідомили на сторінці Федерації легкої атлетики Дніпропетровської області та міста Дніпра.
