Також там можна збити ворожий шахед за допомогою велотренажера.
Ранок 19 квітня 2024 року. О 4:23 загуділа сирена, Повітряні сили повідомляли про пуски ракет у напрямку Дніпра. А далі гучні вибухи: 5:10, 5:13 та 5:19… Десятки відправлених повідомлень близьким: "Як ви?" і години очікування офіційних новин після обстрілу. Близько сьомої ранку стало відомо, що одна з ракет влучила у п'ятиповерховий житловий будинок на площі Вокзальній, 1.
У мережі з'явились фото з місця атаки: палаючий будинок, пошкоджені квартири. На одній зі світлин промайнула "Таврія", завалена купою цегли. Саме вона згодом стала основою інсталяції "(Не) розчавлений" у музеї "Машини часу". Директор Михайло Прудніков провів нам екскурсію і розказав про основні сенси виставки та історію її створення.
"Це символ внутрішньої сили українського народу"
"Машина була притиснута до землі, але впевнено стояла на чотирьох колесах, як символ незламності українського народу. Наш музей "Машини часу" зробив публікацію у соцмережах про те, що хотів би придбати цей автомобіль. І майже відразу ми отримали повідомлення від власника", − розповідає директор музею Михайло Прудніков.
Вже через день Михайло познайомився з Олексієм – власником "Таврії". Виявилось, що чоловік разом із сім'єю евакуювались на цій машині з-під обстрілів з Донецької області і переїхали у Дніпро.
Український Термінатор
"Таврія" стоїть у центрі залу. З першого погляду неможливо усвідомити та зрозуміти усі сенси та деталі експозиції. Аби краще роздивитися машину, ми почали її обходити. Як тільки пройшли перед капотом, спрацював датчик руху, права фара спалахнула червоним кольором та заграла усім відома музика з фільму "Термінатор".
"Пошуки концепції для цього експонату привели до відомого сюжету кінофільму "Термінатор", де майже загиблий герой оживає та "дає перцю", виконуючи свою місію", − говорить Михайло.
Далі ми бачимо, як запалюються червоні лінії з неонової стрічки. Пам'ятаєте, як у фільмі Термінатор занурювався у рідку сталь заради перевтілення та перемоги? Так і тут, старенька, постраждала від війни "Таврія", перетворюється на машину, здатну нищити ворогів.
Далі вмикається третій цикл інсталяції. Машина світиться жовто-блакитними кольорами і ніби парить над землею.
"Дизайнер Ольга Заремська, який допомагав розробляти інсталяцію, побачив "Таврію" піднесеною над Землею, ніби як божество. А перед нею усі ті елементи, які нагадують нам про злочин рф проти українців".
Протягом усіх років війни Михайло особисто збирав матеріали з місць прильотів: зламані конструкції, бетон від постраждалих будівель, залізо. Усе це знадобилось при створенні інсталяції "(Не)розчавлений".
"Тут ви можете побачити турбінне колесо двигуна від ракети. Уламки з місця атаки по Олімпійській базі. Електронну схему ракети "Іскандер" з першого прильоту по взуттєвій фабриці на початку війни…"
"Тут збивають ворожі шахеди"
Роздивлятися елементи навколо машини можна годинами, але ми рухаємось далі. З обох боків авто ми бачимо старенькі велотренажери, випущені Херсонським машинобудівним заводом у 80-х роках. Коли почались блекаути, музей "Машини часу" модернізував їх і гості почали виробляти "зелену енергію", щоб у будівлі було світло.
Та біля інсталяції вони стоять задля того, аби відвідувачі мали змогу, так би мовити, віддати свою енергію "Таврії".
Для цього потрібно дві людини. Тренажери працюють у тандемі і накопичують енергію стисненого повітря. Учасникам повідомляють, що над ними знаходиться БПЛА, який необхідно збити. З обертом спеціальної ручки відкривається бомболюк − "Таврія" перевтілюються в "Термінатора". А за допомогою другої ручки відбувається постріл та ворожий штучний шахед падає на землю.
"Ця історія ще не закінчена"
"Мета інсталяції "(Не)розчавлений" − показати характер та внутрішню силу українського народу. Той внутрішній світ, який до недавніх часів був неусвідомлений. А тепер вирвався назовні, через шматки зруйнованих будівель, металевих уламків ракет та зруйнованих людських життів", – каже Михайло Прудніков.
Навколо "Таврії" є багато написів "Варто послухати". На стареньких магнітофонах, радіо та телефонах записи історій людей, які постраждали від війни. Наприклад, розповідь жителів дому на Вокзальній під час евакуації 19 квітня, де звучить впевнений голос Ігоря Гетало, що очолював рятувальну операцію, яка тривала майже 20 годин. Протягом перших 50 хвилин було врятовано 9 людей з-під завалів 5-го та 4-го поверхів будинку.
"Якщо ми з вами хочемо виграти війну, нам потрібно щось зробити. Іноді досить маленького кроку і тоді колекція збитих трофеїв, яку ми бачимо під днищем "(НЕ)розчавленого" буде рости. Усі вони здобуті в межах міста Дніпро і кожен має свою історію".
Михайло розповідає, що особливість цієї інсталяції у тому, що вона буде продовжувати рости, адже кожен мешканець Дніпра може завітати до музею і додати щось своє.
"Ця історія ще не закінчена. Вона мешкає серед нас. Вона буде вбирати у себе частинки ваших сердець та наступні події та реалії", − зазначає Михайло.
Ми описали лише частину того, що можна побачити у музеї, адже весь сенс інсталяції важко вмістити в один текст.
Побачити все на власні очі можна у музеї "Машини часу" з четверга по неділю з 10:00 до 18:00.
Телефон: 073 101 0585
