"Барбі" чи "Оппенгеймер": чим шкідливі ці фільми?

"Барбі" чи "Оппенгеймер": чим шкідливі ці фільми?

Розбір від психологів, відгуки та корисні висновки після перегляду кінострічок.

Кінотеатри усієї країни переповнені глядачами, бо в прокаті "Барбі" та "Оппенгеймер". "Оппенгеймер" заробив 400 мільйонів доларів у світовому прокаті, а "Барбі" – понад 750 мільйонів доларів, повідомляє Мета. 

Ми розібрались, в чому секрет популярності цих фільмів, як впливають на наше психічне здоров’я та що думають українці, які вже подивились стрічки.

Психологи Владислава Коваленко та Владислав Бідняк відповіли на найпопулярніші запитання про "Барбі" та "Оппенгеймер".

Фото: з власного архіву психологів

Дисклеймер від психологів: згадані тут "чоловіки" та "жінки" не є загальним уособленням чоловіків та жінок по-всьому світу. Психологи не стверджують, що ці дві статі дотримуються однакових поглядів.

У чому секрет популярності фільму "Барбі"?

Стрічка "Барбі" стала популярною з багатьох причин. Головна – фільм є відвертим, прямолінійним та сміливим соціальним коментарем світового масштабу. Він порушує питання, які часто намагаються замовчувати або говорити про них дуже обережно, щоб нікого не образити. Але "Барбі" прямо показує те, що болить багатьом: стосунки чоловіків та жінок у суспільстві, дорослішання як людини, так суспільства в цілому, критику гендерних стереотипів, політику радикальних фемінізму та маскулінізму, ідеалізацію жінок, стандартизацію людей загалом. Ця стрічка не боїться відкрито сказати суспільству: "Подивіться, проблема існує".

 "Фільм "Барбі" змусив замислитись над темою прийняття себе"

Відгук на фільм від 21-річної Тетяни, авторки літературного блогу "Тупочитай"

Фото: з власного архіву Тетяни

"Я не люблю стрічки. Мені важко концентруватися на довгих фільмах, тому сама я майже ніколи нічого не дивлюся. Але в кіно люблю ходити, але це для мене більше як прикольний ритуал, зазвичай відвідую всі культові новинки. Саме так сталося з фільмом "Барбі". Фільм я подивилася на вихідних з менеджеркою і дизайнеркою "Тупочитай". Це був такий мінітімбілдінг для половини команди. Дівчата уже були на "Барбі", тому ходили вдруге і з розумінням ставилися, коли я починала ридати.

Думаю, що "Барбі" стане мотивацією для багатьох глядачів замислитися над темою прийняття себе. Це круто. А ще мені подобається тренд в тіктоці, який з’явився завдяки фільму: "Вона купила квиток на фільм, щоб вона його подивилася" і там спочатку фото дорослої дівчини, яка вона сьогодні, а потім маленької дитини. Це кіно дало сильний поштовх до прийняття своєї внутрішньої дитини. Багато хто на показ наряджався, давав собі ніби "дозвіл" на яскравий рожевий. Я сподіваюся, що тяга до самовираження на цьому не припиниться".

@polinapuzyrna

♬ original sound - Billie Eilish Home

"Сенси, приховані за гарною картинкою"

Говорить 22-річна Анжеліка з Києва, майстерка нігтьового сервісу.

"До війни я дуже любила ходити в кіно. Але через постійні повітряні тривоги, обстріли це вдається вкрай рідко. Коли вперше побачила трейлер "Барбі", подумала: "Вау, точно хочу подивитись!". А потім блогери нігтьової індустрії вирішили разом сходити на фільм, одягтися у все рожеве і влаштувати вечірку. Було круто! Особисто мені фільм сподобався: картинка, дубляж – все на вищому рівні. Але найголовніше сенси, що закладені та наче приховані".

"У кожної дівчини є хоч одна тема, яка відгукнеться"

Фото: з власного архіву Ольги

Розповідає 25-річна Оля з Києва, копірайтерка.

"Я думаю, що "Барбі" – це щось нове. Багато хто очікував просто рожевий світ і ляльку дитинства, але насправді там багато сучасних питань про жінок, чоловіків, їхні права і немало сатири на наш світ. Знаю, що тепер компанія-виробник планує створити понад 40 фільмів про свої іграшки, не тільки ляльок. Це будуть різні жанри від романтики до жахів, свій власний кіновсесвіт. 

"Барбі" – гарний приклад, як можна і розширити бізнес, і заробити 500 млн доларів за декілька днів, створити дуже велику маркетингову стратегію від рожевих бургерів до одягу, роликів, будинку, які модно орендувати. Тригерів у мене цей фільм не викликав, бо маю нетипові стосунки, де не готую їжу, нікого не обслуговую, партнер завжди дослухається до думки. Але загалом все ж "Барбі" дала щось, над чим можна подумати, бо в кожної дівчини є хоч одна тема, яка відгукнеться. 

Я, наприклад, боюся старості, а у фільмі показали, що жінки будь-якого віку гарні. Я вважаю, що фільм "Барбі" корисний для тих, хто дивився його не поверхнево, адже велика кількість жінок досі відчуває себе як непомітний Кен або розбита Барбі, коли вона потрапила у реальний світ".

"Засмутила реакція хлопців"

Відгук від 22-річної Яни з Черкас, 22 роки, лялькової колекціонерки (більшість колекції якраз складають Барбі)

"Коли вперше побачила трейлер, була неймовірно захоплена історією та з нетерпінням чекала фільму, щоправда, мені не зовсім сподобався акторський склад, але після перегляду стрічки я забрала всі свої слова назад, оскільки актори зіграли неймовірно.

На фільм я ходила двічі, перший раз зі своїм хлопцем і наступного дня в компанії своїх подруг. Звісно, я була вся в рожевому, мало того я щоразу брала нову ляльку Барбі з колекції для фото! 

Мене засмучувала реакція хлопців. Вони виходили з кінозали та говорили: "Ну і що це було? І до чого це? Та це якась маячня, в нас такого немає – це проблеми Америки!". А ось на "Оппенгеймер" я не пішла, адже зараз у мене немає бажання завантажити свій мозок сумними думками. Подивлюсь, напевно, як вже вийде на платформах в інтернеті".  

А що з "Оппенгеймером"?  Пояснюють психологи

"Оппенгеймер", навмисно чи ні, став контекстуальним уособленням нашого часу. Він розповідає про часи холодної війни, коли у суспільстві панувала постійна політична напруга, життя було тривожним, а наступна мить могла принести будь-яку звістку.

Головний герой стрічки – це людина, яка не є причиною цих подій, але повною мірою відчуває на собі їхні наслідки. До того ж не будемо забувати, що фільм названий на честь батька атомної бомби. Усі ми знаємо, до чого призвело її створення, це викликає додаткову напругу в стрічці. Сюжет "Оппенгеймера" є певним відображенням подій сьогодення так чи інакше, думок, що хоча б раз приходили в голову ледь не кожному, тому така тема не могла залишити українців байдужими або хоча б не зацікавленими.

"Українці як ніхто зрозуміли сенс цього фільму"

Фото: з власного архіву Наталії

Говорить 23-річна Наталія з Полтави, спеціалістка у сфері digital-маркетингу

"Почула про фільм "Оппенгеймер" від знайомих. На диво, всі хотіли на нього піти. І це мене підкупило, бо таке буває рідко. У кінотеатр вирушила зі своїм хлопцем. Сам фільм мені нереально сподобався: гра відомих акторів, спецефекти, сюжет настільки тримає тебе до кінця, що в залі люди 3 години сиділи мовчки з відкритим ротом. 

Я гадаю, що українці як ніхто зрозумів сенс цього фільму. Адже просто через цікавість до науки (а у нашій реальності – цікавість до влади та створення імперії з боку рф) знищила сотні тисяч людей, бо хтось хотів здаватись могутнім. Нікого не нагадує?".

"Дуже прикро через те, що це не вигадка"

Фото: з власного архіву Світлани

23-річна Світлана  Кушнір, родом з Херсонщини, займається козацьким мистецтвом володіння зброєю

"Побачила на білборді обличчя знайомого актора – Кілліана Мерфі, мені стало цікаво, як актор впорається з роллю Оппенгеймера. 

Спойлер: просто чудово! Коли пішли з чоловіком в кіно, обрали темні кольори одягу, щоб відповідати тематиці фільму. Дуже сподобалась гра акторів, спецефекти та атмосфера. Але стало дуже прикро через те, що це не вигадка, а справжня історія. Думаю, що Крістофер Ноллан дав кожному глядачу можливість вирішити для себе, чи винний Оппенгеймер в трагедії Хіросіми та Нагасакі.

Фільм "Барбі" теж сподобався, бо глибокий і змістовний. Думаю, що ці два фільми буду переглядати в майбутньому, оскільки вони викликають багато емоцій".

На який фільм краще піти з точки зору психічного здоров’я? Відповідають психологи

Безумовно, для психічного здоров’я пересічного українця фільм "Барбі" буде значно легшим для сприйняття, адже події стрічки "Оппенгеймер" можуть стати тригером для згадки травматичних подій. Тож ми застерігаємо постраждалих від військових дій, внутрішньо переміщених осіб, особливо чутливих та учасників активних бойових дій про можливі негативні наслідки для психіки. Тому що навіть, якщо ви вважаєте, що у вас немає подібних переживань, це зовсім не означає, що це дійсно так. Як правило, чим глибша проблема, тим сильніші можуть бути механізми захисту психіки, такі як: раціоналізація, витіснення, дисоціація, заперечення тощо. З іншого боку, якщо фільм дійсно спровокує подібні переживання, це може свідчити про непророблені проблеми чи травми, які потребують розв’язання.

Але разом з тим, є частина людей, для яких перегляд фільму має певний терапевтичний ефект. Глядачі можуть переживати стан катарсису, відпустити частину своїх переживань.

Кожен сам вирішує для себе, які емоції йому зараз потрібні. Якщо людина відчуває, що вона готова й хоче переглянути стрічку, то вона може це зробити. Вибір та відповідальність кожен завжди несе сам за себе.  

Що корисного можна взяти з перегляду фільмів?

Ми припускаємо, що посил стрічки "Барбі", всупереч її прямолінійності, міг залишитись непоміченим. На нашу думку, фільм проводить не лише деконструкцію образу "Барбі", але й соціального укладу в ретроспективі: він розбирає їх "на цеглинки" та збирає заново у новий, більш сучасний варіант. Через різних героїв кіно показує нам зміну поглядів та цінностей на патріархальний та матріархальний способи життя. Починаючи з їх викривлених та гіперболізованих образів, закінчуючи адекватними проявами та суттю.

Але головний посил "Барбі", на нашу думку, полягає у тому, що ідеальний патріархат чи матріархат – це лише концепції, які пригнічують одну зі сторін, нав’язують соціальні ролі, норми поведінки, стереотипи, подвійні стандарти тощо. Вони приносять страждання для обох сторін та провокують замкнене коло ворожнечі. В кінці фільму персонажі демонструють нам: щоб розв'язати проблему, ми повинні говорити про неї, ми маємо приймати, цінувати та поважати одне одного незалежно від статі. Неважливо, хто головний, важливо – бути собою. Як каже сам фільм, ми живемо у складні часи змін і несемо відповідальність за них, а тому не можна просто лягти на землю та очікувати дива – треба діяти.

"Оппенгеймер" – це антивоєнний фільм, який на відміну від більшості подібних стрічок країни-терориста, не романтизує наслідки війни. Він доносить чіткий меседж: жахіття катастроф минулого, яким ми маємо запобігти у сьогоденні.

Ми спостерігаємо історію талановитого та допитливого фізика, який прагне врятувати мільйони життів своїм винаходом. Але саме цей він приносить смерті. Ця історія чудово ілюструє народну приказку: "Добрими намірами вимощена дорога до пекла". Якими б не були причини наших дій, ми завжди маємо думати про наслідки.

Поділитися: