У пошуках нових сенсів. День Ідей у Дніпрі

Думки голови Історичного музею, гендиректора АТБ та головного рабина Дніпра та Дніпропетровщини. Діловий центр "Менора". На першому поверсі вже повно гостей, які вітають одне одного і готуються слухати та обговорювати розвиток Дніпра. Ведучий оголошує про початок заходу, після чого в залі настає тиша, і гості повністю занурюються в "День Ідей". З 2017 року Aspen Institute Kyiv та Impact Hub Odessa разом проводять "Фестиваль Ідей", де учасники обмінюються ідеями, знаходять однодумців і разом розв'язують сучасні проблеми. Мета заходу: підтримати синергію та спільнодію представників бізнесу, державного управління, місцевої влади, культури, освіти, науки, медіа та з інших сфер. Цьогоріч організатори вирішили провести "Фестиваль Ідей" у новому форматі – "Дні Ідей". Це серія одноденних подій, які відбулися у трьох містах України. 20 липня "День Ідей" пройшов у Дніпрі. Учасниками та учасницями дискусії стали директорка Історичного музею Юлія Піщанська, генеральний директор корпорації "АТБ" Борис Марков та головний рабин Дніпра та Дніпропетровської області Шмуель Камінецький. Модерував обговорення партнер компанії pro.mova Євген Глібовицький. "Подібні заходи дають учасникам можливість надихнутися новими практиками та спільно знайти відповіді на важливі питання та виклики сьогодення. Крім того, ми прагнемо, щоб нові ідеї, озвучені під час панельних дискусій, активно поширювалися в суспільстві", – зазначив співзасновник Impact Hub Odessa Єгор Гребенніков. Ми зібрали основні тези учасників в нашому конспекті. Фото: з архіву заходу. Зліва на фото Євген Глібовецький, посередині - Юлія Піщанська та Борис Марков, справа - Шмуель Камінецький "Культура не лише для інтелігентів". Що відбувається з цієї сферою у Дніпрі? — Культура сприймається як щось окреме. Та насправді культура – це все: і бізнес, і духовність. Людина відрізняється від тваринного світу тим, що вона планує і займається творенням. Та, на жаль, багато вихідців з пострадянських країн вважають культуру привілеєм інтелігентів. Тому фінансування та увага цьому аспекту приділяється лише тоді, коли ми це втрачаємо. Приклад – війна. Лише коли втрачаємо музей або іншу культурну інституцію, то лише тоді ми згадуємо про їхню важливість, – каже Юлія Піщанська. Внаслідок повномасштабного вторгнення рф пошкоджено понад 550 пам’яток культури, зазначає Укрінформ. В Дніпрі та в регіоні окупанти понівечили: ‣ Дніпровський будинок органної та камерної музики (Брянська церква);‣ Банк взаємного кредиту;‣ Пам'ятник Богдану Хмельницькому;‣ Палац культури гірників; ‣ Свято-Олексіївська церква;‣ Свято-Успенський храм.Про це докладніше ми писали тут. Остання подія: росія обстріляла історичний центр Одеси 23 липня. Ударом ракети агресорка зруйнувала Спасо-Преображенський кафедральний собор. З-під завалів дістали Касперовську ікону Божої Матері, яка є покровителькою Одеси. Нагадаємо, що історичний центр Одеси знаходиться під охороною ЮНЕСКО. — Продовжуючи тему культури, ми повинні звертати увагу на реакцію гостей Дніпра на місто. Коли туристів вражає привітливість містян, гарний вигляд міста – це і називається культурою. Головне – це радість людей, їхні посмішки та щастя. В такій атмосфері турист не зможе не закохатися в Дніпро, – зазначає Шмуель Камінецький. — На мою думку, Дніпро досі не впізнане місто, не лише серед іноземців, а й по Україні. Дуже важливо робити усе можливе, щоб привертати увагу туристів до міста, – говорить Борис Марков. Під час учасники обговорювали можливості для розвитку Дніпра, ділились своїми ідеями. Але конкретні дії щодо реалізації будуть плануватися пізніше. Фото: з архіву заходу "Дніпро – місто перед невідомим". Чи може воно залишитись впливовим центром після початку війни? — Головна задача усіх небайдужих до долі Дніпра – це робити його містом, яке не захочеться покидати. Тоді люди захочуть тут жити, розвиватись, і бізнес піде вгору. Та, на жаль, через війну, в Дніпро все важче і важче потрапити. Місто стає прифронтовим, і охочих сюди їхати все менше й менше, – каже Борис Марков. — У проблемах треба бачити потенціал для розвитку. Ми повинні знайти рішення: як ситуацію використовувати на благо. Насправді в Дніпрі багато переваг. Це велике місто, розвинута система освіти, багато сервісів, річка, немає пробок тощо. Ми, жителі цього міста, повинні займатися маркетингом та просувати бренд нашого міста. Розповідати про Дніпро у своїх соціальних мережах, – зазначає Шмуель Камінецький. "Дніпро – центр виробництва ракетної зброї". Яким може бути внесок міста в майбутнє України? — Дніпро – повинно стати світовим центром з виробництва ракет. В нас просто немає іншого виходу. Або ми це зробимо, або буде реальна загроза існування й нашому місту, й країні. В нас є потужна науково-технічна база та матеріальна-технічна. В нас є всі шанси для цього. Приватні підприємці повинні увійти у сферу виробництва зброї, – говорить Борис Марков. — Я проти інвестування в зброю, бо мешканці хочуть, щоб їхні діти жили в іншій атмосфері. Дніпро повинно бути про культуру, туризм, бізнес. Краще прибрати заводи та побудувати ще більше парків, — зазначає Шмуель Камінецький. — Я не мав на увазі будівництво заводів в центрі міста. Ми можемо побувати на периферії, але ми повинні будемо це зробити, щоб перемогти, – говорить Борис Марков. "Талановиті їдуть з Дніпра". Який проєкт може змінити долю міста? — Було б добре створити потужний проєкт, пов’язаний з освітою. Бо в нас є багато талановитих людей, але, щоб отримати знання, вони їдуть з Дніпра, – зазначає Юлія Піщанська. — Погоджуюсь, Дніпро повинен стати, наприклад, філіалом Массачусетського технологічного університету. Тоді в місті буде більше молоді, – говорить Борис Марков. — Так, в нас є промисловість, але нам завжди бракує спеціалістів, – зазначає Юлія Піщанська. — Це місто надзвичайно велике. Одного проєкту буде замало, щоб його змінити. Тому треба перетворити Дніпро в гостинне місто, щоб інвестори зі всього світу приїжджали сюди, – Шмуель Камінецький.