Місце ностальгії. Дитяча залізниця в парку ім. Глоби

Ловіть ностальгічну та по-дитячому теплу історію. У парку Глоби після тривалої перерви відновила свою роботу дитяча залізниця. Охочих проїхатись у маленькому потязі чимало. Ми дізнались у дніпрян, як вони ставляться до залізниці, скільки зараз коштує квиток та як працюють потяги. І, звісно, самі покатались. Бо як втриматись? – Після стільки років? – Завжди. Несподіваний гудок потягу порушує тишу в парку Глоби. Відвідувачі, які вже звикли до спокійного відпочинку, відриваються від своїх справ, діалогів з друзями та дивляться навколо. "Де їде потяг?". Це запрацювала дитяча залізниця. ТУ2 134 починає свій рух. Маленький, щойно пофарбований у синій та жовтий кольори, локомотив не поспішаючи рухається територією парку. Спочатку її зеленою частиною, потім заїжджає в тунель – усі вагони поглинає темрява. І чутно лише дитячий голос, який повідомляє, що пасажирам не потрібно хвилюватися, світло незабаром з’явиться. Діти тут працюють машиністами, кондукторами, провідниками вагонів, начальниками поїздів. Далі вагон проїжджає під оглядовим колесом, біля невеличкого озера. Десь на середині поїздки маленький кондуктор перевіряє, чи у всіх пасажирів є квитки. Потяг їде до станції "Паркова", де вже на нього чекає юний регулювальник, в червоному кашкеті, з вказівником в руках. Дитина підіймає його до гори – потяг сповільнюється. Дитячий голос повідомляє, що рух завершено і пасажири можуть виходити. "Дитяча залізниця – острівець краси в парку" Надія Усик, 61 рік, обіймає посаду інструктора на Дніпровській дитячої залізниці вже понад 40 років. Надія народилася в селищі Петропавлівка. У своєму дитинстві вона часто чула гуркіт потягу, який йшов на Донецьк, бачила, як його вагони на великій швидкості проносяться повз. Але тоді Надія не могла уявити, що її життя буде пов’язано з залізницею. Все сталося майже випадково. Фото: з власного архіву Надії У 1976 році після того, як закінчила школу з відзнакою, майбутня студентка почала обирати собі професію. Надія ходила в різні заклади освіти, але зупинилась на Дніпровський національному залізничному технікумі. "Ми разом з подружкою зайшли до цього технікуму і вже не вийшли. Нам сподобалось усе. Приймальна комісія була привітною та доброзичливою. Працівники технікуму розповіли про всі переваги професії, тож ми вирішили навчатися Потім я закінчила технікум з відзнакою та пішла працювати". Через рік Надія випадково зустріла свого колишнього викладача, який на той момент обіймав посаду начальника дитячої залізниці. Він запропонував жінці спробувати себе інструктором. Фото: з власного архіву Надії "У січні я прийшла на дитячу залізницю і залишилась там працювати. Тоді мені було 21. Все на залізниці здалось таким незвичним. Напевно мені там сподобалась, тому я затрималась на 40 років", – говорить героїня. Коли Надія тільки пришла працювати на дитячу залізницю, тоді було дві станції – "Піонерська" і депо "Чапаєва". В 1986 році депо знесли для реконструкції. Тепер на залізниці є тільки одна станція, яка називається "Паркова". Після початку повномасштабної війни залізниця припинила приймати відвідувачів. Співробітники працювали лише онлайн з учнями позашкільного закладу (він на базі станції). Під час занять діти проходили навчання за програмою "Юний залізничник", яку створили спеціально для гуртка. Цьогоріч було прикладено чимало зусиль, щоб станція запрацювала знов. "Усі структури підрозділів регіональної філії Придніпровської залізниці працювали, щоб запустити станцію. Локомотиви Ту2 134 та Ту2 172 були пофарбовані, на них нанесли трафаретні малюнки. Також відновили пасажирські вагони, перевірили гальмові установи, стрілкові переводи. Структура, яка займається ремонтними роботами, відновила фасад станції та зробили ремонт у середині", – говорить Надія Усик. Відкриття Дніпровської дитячої залізниці відбулось 3 червня 2023 року. На ній провели традиційну лінійку, але через війну менш урочисту ніж зазвичай. Після – поїзд поїхав у свій перший після перерви рейс. Фото: з власного архіву Надії Особливо зраділи відкриттю юні залізничники, які мріяли нарешті застосувати отримані онлайн знання на практиці. "Діти в захваті від залізниці, адже обіймають всі дорослі посади. Вони тут почуваються справжніми фахівцями, самі приймають рішення (але під контролем інструкторського складу). Перелік дітей, які потім ставали фахівцями залізниці, може продовжуватися нескінченно. Зараз вони працюють на посадах різного рівня, починаючи від помічника машиніста та закінчуючи начальником Придніпровської залізниці", – каже Надія. "Працювати на залізниці – мрія з дитинства" Фото: з власного архіву Валентина 18-річний Валентин Кошляк працює залізничником вже майже десять років. Далі – пряма мова хлопця. "Я прийшов працювати на залізницю, коли мені було 9 років, хоча на той час на залізничій дорозі вчилися діти, яким було від 11 років. Працювати на залізниці – мрія з дитинства. В майбутньому хочу стати машиністом локомотива. На дитячій залізниці я отримав гарну практику. За ці роки встиг спробувати себе провідником вагона, головним кондуктором, черговим стрілкового поста, начальником поїзда, диктором, черговим по станції, помічником машиніста. На цей час я працюю на дитячій залізниці старшим машиністом, а також навчаюсь в залізничному технікумі". "Дитяча залізниця є недооціненою" Фото: з власного архіву Олександри А ось думка 36-річної дніпрянки Олександри, яка виховує сина. "Маленькою я доволі часто ходила до парку ім. Глоби (тоді він був ім. Чкалова). Одного разу мої батьки вирішили познайомити мене з дитячою залізницею. Мені було дуже страшно, не хотіла їхати кудись без них. Тоді я не оцінила усю казковість залізниці. Але пізніше каталась вже з сестрою та тіткою. У студентські роки приходили фотографуватись біля потягів, робили фото на рейках у дні, коли залізниця не працювала. Фото: з власного архіву Олександри Наша залізниця сьогодні стає все більш унікальною, бо чимало схожих проєктів у всьому світі закриваються, не реконструюються, не підтримуються. Дитячу залізницю вважаю цікавим, унікальним, туристичним обʼєктом. Тим більше, що тут навчаються діти, є гурток маленьких залізничників. У мене особисто є відчуття, що наша дитяча залізниця є недооціненою. Можна було продавати магніти з нею чи футболки. А який макет-мініатюра знаходиться всередині дитячого вокзалу! Він теж унікальний! Тепер часто приходжу на залізницю разом зі своїм сином. Вперше ми катались у потязі, коли йому було 3 роки. Син просто закохався в цей потяг, тому ми приходили ще багато разів. А відірвати його від розглядання макета було майже неможливо. Зараз з дитиною знаходимось не в Дніпрі. Коли повернемось обов'язково підемо на залізницю!". Графік роботи залізниці:ПТ: з 12.00 до 18.00СБ: з 10.00 до 18.00НД: з 10.00 до 18.00Вартість дитячого квитка – 40 гривень, дорослого – 48 гривень.