Чому ми бачимо північне сяйво у Дніпрі?

Разом з двома екологами розбираємось, які проблеми має наше довкілля у Всесвітній день довкілля. А ви теж спостерігали за північним сяйвом просто зі свого вікна? Чому воно з'явилось над Дніпром і що це означає для нашого клімату – розповіли начальниця управління комунальної екології Ірина Козлова та експерт з екології міжнародного проєкту "Чисте повітря для України" Олексій Ангурець. Про експерименти зі штучним дощем, появу великої кількості пилу та насіння амброзії в повітрі – читайте далі. "Північне сяйво – це наслідок змін у кліматі" Фото: Суспільне У травні дніпряни побачили північне сяйво просто з вікон своїх будинків. Небо світилося червоними та фіолетовими кольорами. Зазвичай таке явище спостерігають люди на Алясці, у Канаді та країнах Скандинавії. "Північне сяйво – це результат взаємодії викидів сонячних мас з магнітосферою землі. Через інтенсивність випромінювання цих викидів ми бачимо, що вони зсуваються від полюсів ближче до екватора. Це не є характерним для наших широт", – говорить Олексій Ангурець. Фото: Чисте повітря для України Ірина Козлова розповідає, що північне сяйво можна було спостерігати у Дніпрі через кліматичні зміни. "Зараз дуже багато штучного втручання в навколишнє середовище. Це впливає на природні зміни нашої планети. Тож можемо бачити зимові зливи з грозами... І навіть спостерігати північне сяйво", – говорить Ірина. Велика кількість отруйних речовин, які потрапляють у повітря, додатковий пил від ведення бойових дій – це все суттєво змінює клімат, зазначає Ірина Козлова. Додатково, за словами екологині, на це впливають експерименти, на які наважуються азійські країни – Об'єднані Арабські Емірати і Саудівська Аравія. Річ у тім, що вони хочуть озеленити свої землі, тому намагаються викликати дощ штучним способом. Це не нова технологія, бо щороку держави закладають у свій бюджет кошти, щоб розганяти дощові хмари під час важливих подій (наприклад, парадів) та змінювати погоду на свій розсуд, розповідає Ірина Козлова. Фото: з власного архіву Ірини Козлової "Тобто північне сяйво – це наслідок. Навряд чи зміни в природному балансі – це добре. Поява північного сяйва в нашому регіоні повинно змусити людей замислитись про збереження рівноваги в екосистемі нашої планети", – зазначає начальниця управління комунальної екології. Однак поява північного сяйва над Дніпром не вплине на стан нашого довкілля та здоров'я людей, заспокоює Олексій Ангурець. "Північне сяйво відбувається на великій висоті у верхньому шарі атмосфері, тож його вплив на наземне середовище обмежений. Частинки, що створюють північне сяйво, зазвичай не досягають земної поверхні в такій кількості", – зазначає експерт з екології міжнародного проєкту "Чисте повітря для України". "Велика кількість пилу та небезпечне насіння амброзії" Фото: Суспільне Як і до повномасштабного вторгнення, великою проблемою для Дніпропетровщини залишається забруднене повітря. Це зумовлено тим, що в області зосереджена велика кількість підприємств хімічної, металургійної, вугільної промисловостей. Нині проблеми посилюються через велику кількість забруднення, яке з’явилося внаслідок війни. "Залишки снарядів та продукти згоряння ракетного палива забруднюють наші ґрунти, повітря, воду, ліси та призводять до знищення зелених насаджень", – говорить Ірина Козлова. Фахівчиня зазначає, що Дніпропетровщина потерпає від великої кількості пилу, бо розташована в степовій зоні. Раніше нас захищали спеціальні смуги – дерева та кущі вздовж траси. Багато насаджень знищили ворожі обстріли. "Зараз ми бачимо, що багато полів нічим не прикриті, й весь цей пил рухається на місто. Таким чином поширюється не тільки він, а ще й пилок амброзії, якої дуже багато росте за межами Дніпра". Фото: Хмарочос Пилок амброзії у повітрі може загрожувати здоров’ю людей. Адже рослина під час цвітіння часто викликає різноманітні алергічні реакції. "Саме тому міський департамент екологічної політики проводить спеціальні роботи щодо знищення амброзії хімічними речовинами. Цей засіб не впливає на інші рослини та на ґрунт. На обробленій ділянці потім виростають інші види рослин, які не несуть загрози здоров'ю. Тож щороку ми намагаємось збільшувати площу обробки. І також будемо це робити цьогоріч", – зазначає Ірина Козлова. "Потерпаємо від великої кількості відходів війни" Ірина Козлова розповідає, що одна з нагальних проблем для Дніпропетровщини – це велика кількість відходів війни (уламки снарядів, уламки будівель та залишки техніки). Точну цифру тонн фахівчиня не може назвати через воєнну цензуру. Та гарна новина у тому, що шлях розв'язання цієї проблеми вже знайдено. Японське агентство міжнародного співробітництва "JICA" та місто-побратим Осака вже передають Дніпру спеціальне обладнання для переробки відходів. "У нас є полігон, де розташована окрема тимчасова ділянка для приймання відходів руйнації. До кінця року ми отримаємо все необхідне для переробки. Це найсучасніше у світі обладнання: там є дробарки, сита і спеціальний автотранспорт для полігону", – зазначає Ірина Козлова. Фото: ecopolitic.com.ua Олексій Ангурець разом з колегами в межах програми "Чисте повітря для України" розпочали новий етап роботи – зелене відновлення регіонів, які постраждали від війни. Це дворічна ініціатива, яка стартувала на початку цього року. "Чому ми почали над цим працювати зараз, коли ще доволі важко говорити про перемогу? Бо важливо вже сформувати бачення, плани та прогнози на відбудову після війни. Адже після перемоги буде дуже великий тиск часу і під цим тиском важливо не втратити якість життя та пріоритет на створення кращих умов", – говорить Олексій Ангурець.