Дніпро можна назвати річкою лише до місця злиття з Прип'яттю. Чому?

Дніпро можна назвати річкою лише до місця злиття з Прип'яттю. Чому?

Як Дніпро змінювався протягом століть.

Про експерименти з вибухівкою, затоплення земель через побудову ГЕС, наслідки накопичення мулу та зникнення деяких видів риби – читайте у нашому тексті до Дня річки Дніпро. 

"Первинне русло Дніпра могло закінчуватись там, де зараз розташований Нікополь"

Еколог, краєзнавець та кандидат біологічних наук Вадим Манюк. 

Фото: gorod.dp.ua

За словами фахівця, річка Дніпро з'явилися у результаті ерозійних процесів: після опадів, танення снігів та льодовиків 5-6 млн років тому. Спочатку її води шукали собі шлях на поверхні та вимивали маленькі лощини, а з часом сформувалося основне русло. 

"В античні часи береги та заплава річки були вкриті дуже густим листяним лісом. Зараз це можна побачити в районі Дніпровсько-Орільського заповідника. Там це збереглося у відносно природному стані, бо береги річки вкриті вербо-тополевими лісами з домішками дубового лісу і в'язами", – розповідає Вадим Манюк.

Краєзнавець зазначає, саме річище Дніпра мало змінювалось. Єдине – річка стала довшою, бо Понтійське море (воно займало площу сучасних Чорного та Азовського) відступило до нинішніх берегів. Тобто первинне русло Дніпра могло закінчуватись там, де зараз розташований Нікополь. 

"Ми тут живемо, і на цих землях ніколи пороги не будуть затоплені"

У 19 сторіччі річка була вже великою та повноводною з вільною течією, на яку людина не могла вплинути (до побудови ГЕС). Перша спроба змінити Дніпро почалась з бажання зробити пороги судноплавними. Для цього люди використовували багато вибухівки та вручну розчищали фарватери (судові ходи).

"Це була дуже складна та каторжна праця. Але прийшло 20 сторіччя, і російська імперія запланувала побудувати кілька гребель та електростанцій. Для цього потрібно було зарегулювати річку в районі порогів. Розробили доволі якісні проєкти з точки зору гідроінженерії, які передбачали набагато менше затоплень, ніж проєкти, які потім реалізувала радянська влада"

"Ми тут живемо, і на цих землях ніколи пороги не будуть затоплені", – так казало дворянство та заможні власники земель, які жили вздовж берегів річки. Тому проєкти російської імперії так і залишились нереалізованими. 

Фото: uhe.gov.ua

"Потім стався більшовицький переворот, і от з цього моменту розв'язалися руки у тих, хто хотів зарегулювати Дніпро. Першим була ДніпроГЕС, і з цього почався новий етап в історії річки, бо її поступово перетворили на каскад водосховищ. По суті, Дніпро зараз ми можемо назвати річкою тільки від витоків зі Смоленської губернії й до місця злиття його з Прип'яттю. Далі починається вже затоплена акваторія. Тобто це вже не природна річка, а зарегульована", – пояснює Вадим Манюк.

"Ліворуч від Набережної ще була річка, а тепер там промислова зона"

Будівництво ДніпроГЕСу дуже змінило Запоріжжя, а ось місто Дніпро залишилось майже таким, як було. Внаслідок побудови ГЕС у нас в області з'явилась величезна Самарська затока, під воду пішли історичні землі міста Катеринослав Кільченський (це були вже нежилі території), а на місці Воронцовського острову з'явилося мілководдя. Тобто після будівництва ДніпроГЕСу місто підтопило десь на 2 метри. Але потім звели ще Кам'янську ГЕС, і рівень води впав на пів метра. 

"Цікаво, що в 19 сторіччі на місці Набережної була побудована дамба з каменю. Потім сама річка намила, а люди допрацювали величезний піщаний берег. На початку 20 сторіччя сталась повінь, яка остаточно завершила цей процес. Тепер це Набережна, по якій ми їдемо від Старого мосту в бік Новокодацького району. Ліворуч від Набережної ще була річка, а тепер там промислова зона. І ніхто, мабуть, не уявляє собі, що там колись текли води Дніпра".

Вадим Манюк розповідає, що у сучасному Дніпрі відносно небагато води. Це погано, бо з часом її може забракнути людям, бо потреби у водопостачанні постійно зростають. 

Фото: ukrinform.ua

"Через зарегулювання постраждали всі притоки річки: деякі тепер насосами перекачують у Дніпро, а в інших – значною мірою підтопило нижні ділянки. Одним словом, річка перетворилося на абсолютно нову штучну систему, яка повністю під контролем людини".

Як Дніпро виглядає під водою?

60 тонн – саме стільки сміття вивезла команда ГО "Підводні мисливці та рибалки" з річки Дніпро за шість років свого існування. Але це лише маленька частина від того, що продовжує лежати на дні, розповідає президент організації Валентин Левшин.

Фото: з власного архіву Валентину

"Перше підводне полювання на сміття"

Восени 2018 року Валентин Левшин готувався до свого першого занурення у річку Дніпро для підводного полювання. Чоловік придбав для цього гідрокостюм, грузи, маску, трубку та ласти. Підводні мисливці зазвичай не використовують дихальне обладнання та балони, а пірнають на затримці дихання. Валентин нервував, тому обрав для себе найбільш комфортне місце – один з дніпровських пляжів (який саме – вже не пам'ятає). 

"Коли я перший раз пірнув під воду, то побачив весь жах підводного світу: бруд, багато сміття, прозорість води майже відсутня. На дні лежали пляшки, одноразовий посуд та шини". 

Фото: з власного архіву Валентину

Цей вид настільки вразив чоловіка, що він став ініціатором створення громадської організації "Підводні мисливці та рибалки", яка почала опікуватись екологічним станом річки.

Перше підводне полювання на сміття провели на житловому масиві "Ломівський". У ній взяли участь сім людей, з обладнання в них були ті ж маски, ласти та гідрокостюми, які використовували для підводного полювання. Активісти назбирали кілька десятків мішків сміття – пів тони пляшок, посуду, пакетів, шин тощо. 

Фото: з власного архіву Валентину

"Вивезли понад 60 тонн сміття"

До початку повномасштабного вторгнення ГО "Підводні мисливці та рибалки" проводили близько 4-5 чисток на рік на різних локаціях: житлові масиви Сонячний та Ломівський, Набережна, Фестивальний причал. До активістів почали доєднуватися все більше та більше людей. Це були звичайні жителі, які багато часу проводили біля води. Вони приймали сміття на березі, що діставали підводні мисливці, або заходили у воду і збирали пляшки. 

"Ми проводили чистку на Фестивальному причалі цьогоріч, тоді в нас було вже 70 осіб. Це були і просто громадяни, і рибалки, і мисливці. Тоді ми вивезли близько 7 тонн сміття"

На останні чистки приїжджали великі вантажні автомобілі, які доставляли усе зібране на офіційне сміттєзвалище, де його утилізували та переробляли. В основному активісти робили це власним коштом. Але кілька разів до 2022 року місто допомагало з транспортом для вивозу сміття. 

Фото: з власного архіву Валентину

"У нас була думка здавати зібрані пляшки, а кошти пускати на наступні чистки. Але не вистачало рук, адже пляшки мають бути посортовані за кольором скла та чисті всередині. Якби було більше людей на березі, то могли б запустити цю ініціативу". 

За словами Валентина, "Підводні мисливці та рибалки" за всі роки свого існування прибрали лише кілька відсотків сміття з Дніпра. І його не меншає. До того ж, після 24 лютого 2024-го громадська організація не організовує великі чистки, аби не збирати багато людей на відкритій території. А заборона навігації Дніпром не дозволяє вийти на річку човну, який зазвичай страхував підводників та допомагав приймати сміття з глибини.  

Поділитися: