“Наука – це не робота, а стиль життя”

Дніпровська науковиця, що спостерігає за змінами української та не тільки землі через супутники. Що може побачити супутник, якщо зазирне у ваше вікно? Відповідь надають читачі. Жартуємо! Супутник не може прослідкувати за всіма вашими діями, однак фахівці за його допомогою можуть виявити час, коли збирати найсмачніші кавуни та з яких порід складаються Карпати. На питання КУСТа відповідає Катерина Сергєєва, старша наукова співробітниця EOS Data Analytics, доцентка, кандидатка технічних наук у Дніпровській політехніці. 11 лютого відзначають Міжнародний день жінок і дівчат у науці. До цього свята КУСТ поспілкувався з фахівчинею про аналіз супутникових даних під час повномасштабного вторгнення. Стеження за людьми та екологічні наслідки від вибуху Каховської ГЕС, дискримінація жінок в науці та чому вони обирають такі непрості спеціальності – про все це читайте в нашому тексті далі. Створено в межах проєкту "Вона.Війна", який висвітлює різні жіночі долі під час війни. Фото: Катерина Сергєєва За ким та чим слідкують з супутника? 38-річна Катерина займається оцінкою стану земної поверхні для лісового, сільського та інших господарств. Завдяки обробці даних, отриманих з супутниками, вона досліджує гірничопромислові території – кар’єри, відвали. Або стежить за змінами міст з наближенням до 10 метрів та більше. "Це допомога аграріям у прийняті рішення, яким ділянкам посівів потрібно надати додатковий полив чи внести добрива. Ми визначаємо дати збирання сільськогосподарських культур, а потім – на яких площах це відбулось, щоб створити статистику", – каже жінка. Для цього застосовують методи машинного навчання (галузь досліджень штучного інтелекту), моделювання й прогнозування та використовують математичні апарати (різні види математичного аналізу, як-то теорія ймовірності та інше). Тобто науковиця може бачити зображення поверхні землі, як на мапах ґуґл, а її програми зі штучним інтелектом – зчитати інформацію із цього зображення та перетворити в цифри. Як виглядає робота Катерини. Фото: Golden Eye Займається Катерина Сергєєва дослідженнями в межах проєкту "EOS Data Analytics", який є частиною "Noosphere". "Noosphere" – це неприбуткова громадська організація, діяльність якої направлена на популяризацію STEM (Science, Technology, Engineering and Mathematics – наука, технології, інженерія, математика). Її мета – побудувати в Україні екосистему, сприятливу для розвитку інженерних стартапів. "Нещодавно команда EOS Data Analytics брала участь у проєкті "Горизонт 2020". Ми працювали з європейськими партнерами у Фінляндії над дослідженням стану гірничопромислових територій", – розповідає Катерина. Разом з міжнародними фахівцями команда розробила нові технології досліджень, платформу на основі штучного інтелекту для обробки даних: наземних, супутникових та аеро. Екологічна ситуація на окупованих територіях З супутника проєкт має змогу спостерігати й за екологічною ситуацією на тимчасово окупованих територіях та тих, де ще ведуться бойові дії. "З супутника ми бачимо наслідки зневоднення після підриву Каховської ГЕС. Окупанти користуються методикою "випаленої землі", тому ліс там також серйозно пошкоджений. Значна частина сільськогосподарських земель залишається у занедбаному стані. Ми можемо оцінити збитки", – каже Катерина. За попередніми спостереженнями можна сказати, що після перемоги ці землі потребуватимуть багато уваги від різних фахівців: знешкодження боєприпасів, сталої подачі води, адаптації землі для якісного вирощування рослин. "Великий брат стежить за мною". Чи дійсно можуть використовуватись супутники для слідкування за особистим життям? Супутники проводять регулярну зйомку земної поверхні. Деякі з них здатні охопити зображення кількох кілометрів, а інші – зняти все наближенні до дециметрів. "Безперервне стеження, подібне до сюжетів шпигунських фільмів, неможливе. Для розв'язання наукових задач та моніторингу навколишнього середовища періодичність зйомки дуже важлива. В середньому вона становить декілька діб", – каже Катерина. Гірничопромислові території, за якими стежила Катерина у проєкті "Горизонт 2020". Фото: Golden Eye Чому Катерина обрала науку як справу всього життя? Катерина навчалась в гімназії №57, яка співпрацювала з Національним центром аерокосмічної освіти молоді ім. О.М. Макарова. Ще дитиною вона мріяла стати археологинею, однак її бажання підкорегували щотижневі заняття в Центрі. Там досліджували космічні та комп’ютерні технології, екологію космосу. Саме тому по завершенню школи дівчина обрала спеціальність "Комп’ютерний еколого-економічний моніторинг" на Геологорозвідувальному факультеті у Дніпровській політехніці (тоді ще Національний гірничий університет). "З другого курсу університету я працювала на кафедрі, проводила для них дослідження. На той момент кафедра розробляла свою геоінформаційну систему "РАПІД"", – розповідає жінка. Геоінформаційна система – сучасна комп'ютерна технологія, що дозволяє поєднати модельне зображення території (електронне відображення карт, схем, космо-, аерозображень земної поверхні) з інформацією табличного типу (різноманітні статистичні дані, списки, економічні показники тощо). Після навчання Катерина захистила дисертацію та почала суміщати викладацьку діяльність з науковою. Найбільше задоволена, каже жінка, що всі її проєкти дали практичну користь науці. Гірничопромислові території, за якими стежила Катерина у проєкті "Горизонт 2020". Фото: Golden Eye Наука – не жіноча справа, жінки все одно не впораються, у науковиць зазвичай немає сім’ї. Чому це все лише стереотипи? Так, науковиці зазвичай багато часу присвячують своїм дослідженням, тому що це не та робота, де можна відпрацювати зміну і піти додому. "Я завжди маю під рукою ноутбук з напрацюваннями. Вечори – найкращий час для роздумів над науковими тематиками. Майже щодня переглядаю наукові публікації, щоб тримати руку на пульсі останніх досягнень", – каже Катерина. Сфері, в якій працює науковиця, необхідне постійне генерування ідей та думок, обговорення з колегами або членами родини трапляються навіть у неробочий час. "Наука – це не робота, а стиль життя. Жінки в цій сфері досить вміло комбінують свою роботу та особисте життя", – каже жінка. Катерина відмітила позитивну тенденцію: в науці сьогодення панує рівноправ’я. Серед колег вона має стільки ж жінок, скільки чоловіків, а з дискримінацією за статтю ніколи не зіштовхувалась. "Раніше не всі жінки мали можливість здобути вищу освіту й надалі розвиватися як науковиці. А зараз у нашому університеті є професійна спілка жінок в науці. Вони проводять різні заходи: культурні, освітні, з підвищення кваліфікації", – каже Катерина. Як виглядає робота Катерини. Фото: Golden Eye Але чому нині не так багато жінок йдуть на спеціальності, які за стереотипами вважаються чоловічими? "Через виховання дітей, коли хлопчиків привчають до якихось технічних знань, дівчаток – гуманітарних наук. Я не вважаю, що жінки в чомусь гірші за чоловіків, які обрали з ними той самий напрямок", – розповідає жінка. Катерина пригадує, що зустрічала на стереотипно "чоловічих" спеціальностях жінок, які володіли такими самими знаннями та вміннями. У Ноосфері нам розповіли, що окрім стеження за екологічними процесами в Україні, проєкт донатить на підтримку ЗСУ.