"Фільтри бульбашок", аналіз медіаконтенту та добірка корисних ресурсів.
У світі, де кожна дитина має доступ до безмежного потоку інформації, завдання вчителів стає складнішим ніж будь-коли. Як навчити молодь відрізняти факти від фейків, не потрапляти в інформаційні пастки та критично мислити? Тетяна Нікіфорова, директорка центру професійного розвитку педагогічних працівників (Комунальної установи "Центр професійного розвитку "Освітня траєкторія" Дніпровської міської ради"), ділиться ефективними порадами та інструментами, які допоможуть інтегрувати медіаграмотність у будь-який шкільний предмет.

Від мультиків до VPN
Тетяна працює в освіті вже 29 років, із них 25 – класною керівницею. Фахівчиня має можливість порівняти покоління до ери Інтернету та після.
"До 2006 року діти проводили час дивлячись мультики, а відповіді на всі важливі питання отримували від дорослих. Новини про місто і країну також дізнавалися від батьків чи вчителів. А що сьогодні? Діти мають доступ до безмежного простору інформації: вони легко знаходять сайти, встановлюють VPN і читають новини не лише українською, а й англійською, французькою чи іншими мовами", – зазначає Тетяна.
Разом із цим відкритим доступом приходять й ризики. Тетяна зауважує, що діти все частіше потрапляють на недостовірні джерела, так звану "чорну" пресу, яка спотворює факти. Це показує наскільки важливо сьогодні навчати дітей медіаграмотності.
Медіаграмотність – це сукупність знань, навичок та умінь, які дозволяють людям аналізувати і критично оцінювати різноманітні повідомлення, що надходять через засоби масової інформації. В умовах інформаційного суспільства, де медіа відіграють домінуючу роль, навчання медіаграмотності стає одним з найважливіших завдань освіти.
ЮНЕСКО рекомендує медіаосвіту до впровадження у національні навчальні плани всіх держав, у систему додаткової, неформальної освіти та навчання протягом усього життя людини.
Один клік – і перед тобою океан інформації

Сучасні діти живуть у світі, де один клік мишкою відкриває доступ до незліченних джерел інформації. Але ця доступність наче двосічний меч: вона може стати як інструментом для розвитку, так і причиною дезорієнтації.
"Метою радянської школи ніколи не було навчити дітей критично мислити. Традиція полягала в тому, щоб знати правильну відповідь, а не ставити запитання. Ми зараз змінюємо цей підхід, адже критичне мислення – це здатність сумніватися, аналізувати й перевіряти", – зазначає Тетяна Нікіфорова.
– Тетяно Іванівно, а що таке кінець світу? Він справді скоро настане?
– На одному сайті написано, що англійську можна вивчити за три дні. Це правда?
Діти звертаються до вчителів із найрізноманітнішими запитами, адже довіряють їм. Але завдання педагога не лише дати відповідь на конкретне запитання, а й навчити учнів самостійно відрізняти правду від вигадки.
Як навчити дітей медіаграмотності? Топ порад від Тетяни та її колективу

Починайте з основ: навчіть перевіряти інформацію
"Діти довіряють тому, що їм говорять або показують. Наша задача – навчити їх ставити запитання, аналізувати й перевіряти джерела", – пояснює Тетяна.
Простий спосіб розпочати – гра "Три факти про мене". Учні вигадують три твердження про себе, одне з яких – неправдиве. Інші повинні здогадатися, яке саме, ставлячи уточнювальні запитання. Це допомагає школярам зрозуміти, що не все, що вони чують, є правдою та закладає основи критичного мислення.
Навчіть розрізняти факти та думки
"Діти часто плутають об’єктивну інформацію із суб’єктивними судженнями. Це важливо пояснити", – наголошує Тетяна.
Для цього підійдуть прості приклади:
"Осінь – пора року, коли листя жовтіє" (факт).
"Осінь – найкраща пора року" (судження).
Такі вправи допомагають учням усвідомити різницю між інформацією та оцінкою.
Інтегруйте медіаграмотність у всі шкільні предмети
Тетяна впевнена, що медіаграмотність має бути не окремим предметом, а частиною кожного.
Урок історії: учні можуть аналізувати історичні джерела, порівнювати різні інтерпретації подій та обговорювати, як змінюється подача інформації залежно від контексту.
Урок літератури: аналіз літературних творів з точки зору авторської позиції, мови і впливу на читача.
Урок географії: учні можуть вчитися оцінювати достовірність карт чи графіків і розуміти, як маніпуляції з візуальною інформацією впливають на сприйняття.
"Це дозволяє дітям навчатися на практиці, вивчати та створювати різноманітні медіапродукти. І ці вправи можна проводити на будь-якому уроці. Наприклад, на фізкультурі повідомте школярам гіпотетичну новину про відкриття спортивного стадіону, або екопарку на уроці біології, та запропонуйте їм протягом тижня створити інформаційні матеріали різних форматів. Це може бути друкована реклама, імітаційні радіоінтерв’ю, рекламні відеоролики тощо. Після того, як школярі презентують свої продукти, проведіть обговорення та проаналізуйте, який формат подачі матеріалу найбільше впливає на його зміст".
Навчіть уникати "фільтрів бульбашок"
"Алгоритми соціальних мереж підбирають контент, який, на їхню думку, сподобається користувачу. Так формуються так звані "фільтри бульбашок", коли людина оточена лише думками, які підтверджують її власні. Це звучить затишно, але насправді обмежує кругозір і не дозволяє побачити різноманітність поглядів", – зауважує Тетяна.
Тому радить обговорювати разом із дітьми, як розпізнати маніпуляції:
‣ Перевіряти офіційне джерело інформації.
‣ Звертати увагу на заголовки (вони часто емоційні чи сенсаційні у фейках).
‣ Шукати підтвердження у кількох незалежних джерелах.
Інтегруйте аналіз медіаконтенту в уроки
"Старшокласники багато часу проводять у соціальних мережах чи переглядаючи YouTube, але не замислюються, хто створив контент та навіщо", – розповідає Тетяна.
Фахівчиня пропонує використовувати методику аналізу відеоконтенту за допомогою наступного завдання для учнів: вибрати декілька відео з різними цілями – рекламні ролики, освітні відео, соціальні кампанії. Оцінити джерело, мету створення контенту, аудиторію та методи впливу. Зробити висновки, як ці відео впливають на думку або поведінку.
Де вчителям навчитися викладати медіаграмотність? Добірка корисних ресурсів

"Демонструючи на власному прикладі, як перевіряти інформацію, аналізувати аргументи та формувати власну думку, педагог стає для учнів не лише джерелом знань, а й взірцем для наслідування".
У сучасному світі, де інформації дуже багато, важливо вміти відрізняти правду від фейків. Тому влітку 2024 року "Центр професійного розвитку "Освітня траєкторія" ДМР підготував для педагогів міста корисні ресурси для розвитку медіаграмотності.
‣ "Фільтр" – це національний проєкт з медіаграмотності Міністерства культури та інформаційної політики України. Проєкт був заснований у 2021 році, щоб об’єднати зусилля держави, громадського сектору, міжнародних організацій та медіаспільноти задля покращення рівня медіаграмотності українців. Деталі тут.
‣ Курс "Новинна грамотність" спрямований на поширення медіаграмотності серед населення в умовах воєнного конфлікту. Курс складається із десяти модулів, у яких експерти розповідають про те, як створюються новини, які існують професійні стандарти, етичні дилеми тощо. Посилання на курс тут.
‣ Безкоштовний курс від "Prometheus", мета якого розвивати нові медіаосвітні компетентності. Курс містить багато корисних інструментів, які можна використовувати для формування позитивного іміджу закладу освіти, у процесі спілкування з медіа та ефективного використання медіаресурсів у освітньому процесі. Посилання на курс тут.
‣ Портал "Медіаосвіта та медіаграмотність" – це інтерактивна платформа для спілкування медіапедагогів задля сприяння відкритості та публічності процесів у медіаосвітньому середовищі. Структура порталу включає спеціальні розділи: для вчителя середньої школи (з градацією по групам класів), для викладачів ВНЗ та для медіаспоживачів. Посилання на портал тут.
‣ "МедіаДрайвер" – це мультимедійний онлайн-посібник. Він містить чимало інфографіки, відео та навіть мультики. Також присутній ігровий елемент у вигляді тестів, проходження яких дозволяє отримати "Посвідчення медіадрайвера" – водія, який добре орієнтується у складних лабіринтах світу медіа.
‣ Онлайн гра "Медіазнайко". Ця захоплююча гра веде у подорож дев'ятьма рівнями, де ви зможете дослідити таємниці інформаційного простору. Проходячи рівні гри, ви не лише отримаєте безліч нових знань, але й вчитеся критично оцінювати інформацію та розпізнавати фейки; розуміти, як працюють медіа та як вони впливають на вас; використовувати інформацію для прийняття усвідомлених рішень. Посилання на гру тут.
З повним переліком ресурсів для розвитку медіаграмотності можна ознайомитись тут.
Матеріал створено в межах проєкту "Підтримка професійної журналістики під час війни", що реалізується ГО "Інтерньюз-Україна".