Бумери, ікси, міленіали та зумери: хто кого не розуміє і чому?

Бумери, ікси, міленіали та зумери: хто кого не розуміє і чому?

Міленіали жаліються на "трудоголіків"-бумерів, а зумерів називають "поколінням TikTok".

Кожне покоління обросло власними стереотипами. Наприклад: зумери – залежні від гаджетів, міленіали – "вічно в пошуках себе", а бумери – трудоголіки, які не розуміють сучасної молоді. Впізнали себе? У цій статті ми розберемося, чим насправді відрізняються бебі-бумери, ікси, міленіали та зумери, які міфи їх оточують і як ці стереотипи впливають на спілкування між поколіннями. 

Також КУСТ поспілкувався з Тетяною Сімоновою, психологинею та психотерапевткою у гештальт підході, членкинею Асоціації психологів України та ГО "SafeRoom", яка дала поради щодо підтримки молоді у складні часи. 

Теорія поколінь

Теорія поколінь – це один зі способів упорядкування вікових груп, щоб краще зрозуміти їхні цінності, поведінкові моделі, уподобання та вплив історичних і соціальних подій на їхній світогляд. Над цією теорією працювало безліч дослідників, але найвідомішою стала праця "Покоління".

"У своїй роботі "Покоління" Ніл Гоув та Вільям Штраус характеризували покоління починаючи аж із 1433 року", – розповіла психологиня Тетяна Сімонова.

Але ми поговоримо лише про чотири найвідоміших: "Бебі бумери" (з 1945 по 1964 роки), "Покоління X" (з 1965 по 1981 роки), "Міленіали" (з 1982 по 1994 роки) та "Зумери" (народилися з 1995 по 2012 роки). 

Такими схожими між собою люди однієї вікової групи стають через світові історичні події, під час яких вони дорослішали. Незалежно від країни народження, все покоління одночасно проживає наслідки великих війн або економічних криз.

"Наприклад, бабусі-бумери, які виросли у повоєнні голодні роки, усе життя робили дуже багато їстівних запасів та "загодовували" дітей і онуків", – розповідає психологиня. І це можна впевнено назвати рисою цього покоління.

Фото: risu.ua

Бумери

Назва покоління "Бумери" з’явилась завдяки спалаху народжуваності (буму) після Другої світової війни. Бебі-бумери дорослішали, коли підкорявся космос і все навколо відновлювалося після війни. Це покоління переможців. Вони жили у відносно стабільний час та були об'єднані ідеєю світлого майбутнього й наддержави (така ідея панувала не лише у Радянському Союзі чи у США).

Основні риси бебі-бумерів: командний дух, ощадливість, оптимізм, патріотизм, "золоті руки", прихильність до сім'ї, віра у щасливе майбутнє та трудоголізм.

"Українські бебі-бумери також були сім’янинами, де розлучення у родині – рідкісне явище. Кожна умовна представниця цього покоління вміє шити й прекрасно готує. Вона має також досить гарне здоров’я. Щороку копає картоплю й дітей змушує копати. Не копати не можна – "що скажуть люди"", – пояснює Тетяна Сімонова.

Фото: ukraina.info

Покоління Х 

Це нове "втрачене покоління", як і всі інші покоління до них, які росли в період, коли соціальні інститути ослабли і втратили довіру. Зараз їм від 43 до 59 років.

"У цей період знову розцвів індивідуалізм. А основним чинником для неспокою цього покоління є втрата орієнтиру до духовних цінностей. І справа полягає не лише у тому, що усі найкращі посади вже зайняті бебі-бумерами. Це не має значення, адже насправді, проблема полягає в тому, що ці посади зовсім не цікавлять "іксів". Те, що було цінним для попереднього покоління (будинок, робота, сім’я як осередок суспільства), тепер здається дріб’язковим і не вартим уваги. Вони втрачають віру у Всесвіт, він здається їм зіпсованим, гнилим і, навіть, ворожим", – каже психологиня.

"Покоління X" з дитинства було самостійним: поки батьки-бумери працювали допізна, вони вчилися відповідальності та самоорганізації. Головні риси "іксів" – самостійність, наполегливість у роботі, орієнтація на себе, а не на колектив, прагнення до комфорту та матеріальних благ.

"Це умовна "мама", яка працює все життя в одній компанії. Вона пробивна і дуже відповідальна. Звикла розраховувати тільки на себе. Рано з’їхала від своїх батьків і розпочала самостійне життя. Вона не буде зберігати шлюб заради шлюбу. І швидше за все за плечима у неї розлучення", – охарактеризувала Тетяна Сімонова покоління Х.

Фото: drukarnia.com.ua

Міленіали

Покоління міленіалів ще називають "юппі" – "young urban professionals". Тобто, молоді професіонали, що живуть у містах. Через стрімкий розвиток технологій, цінності цього покоління кардинально змінилися, порівняно з поколінням X.

Це найбільш платоспроможне населення сьогодні, яким від 30 до 42 років. Вони здебільшого мають родини, малих дітей та є ключовою робочою силою більшості компаній світу.

"Вони освічені, але їм не обов'язково володіти енциклопедичними знаннями, достатньо знати, де нагуглити. Для них не існує стабільності: вони бачили, як не стало країни, в якій вони народилися", – пояснює психологиня український контекст цього покоління.

Міленіали починають розвивати здібність відрізняти правду від фейку у величезному потоці інформації. Саме ці люди найбільш залучені у війні проти росії, що буде мати великий вплив на них та наступне покоління.

Психологиня окреслила образ сучасного міленіала:

"Чоловік або жінка, які дітьми часто бували літом у бабусь та дідусів у селі. Має сім’ю, автомобіль і ймовірно має або збирає кошти на квартиру. Роботу цінує, але не вважає найважливішим. Є досвід вкладання коштів. Має тверде переконання, що заощадження під подушкою мають бути лише в доларах. Бував у Туреччині або Єгипті на відпочинку. Має акаунт у Facebook".

Фото: bsmu.edu.ua

Зумери

Сьогодні цим людям від 12 до 29 років, а отже, це сучасні підлітки, а також молоді люди, які вже працюють або лише починають свою кар’єру. Ті бренди, які завоюють серця цього покоління, можуть забезпечити собі прихильних клієнтів на наступні десятиліття.

Вони є наймолодшим поколінням в Україні. Їхня частка у загальній чисельності населення становить близько 20%. Зумери пережили період економічного зростання та політичних змін в Україні. Ці події сформували у зумерів деякі загальні риси. Вони більш освічені, мобільні, схильні до ризику.

"Будь-яке питання вирішує швидко за допомогою смартфона. Активно діджиталізує старше покоління, навчаючи користуватись соцмережами та іншими сервісами. Використовує термінологію англійською для пояснення побутових і соціальних явищ. Не має акаунту в Facebook", – так психологиня описує образ типового зумера.

Характеристика міленіалів та зумерів схожа тим, що обидва покоління зростали у роки швидкого розвитку технологій, а також у нестабільні часи становлення держави. 

"Важливо відмітити – це покоління досі формується і деякі представники навчаються у школі. А формується воно під час кривавої сторінки нашої історії у війні з росією", – каже психологиня. 

Зумери більш схильні до стресу через швидкий розвиток технологій порівняно з міленіалами та бумерами. Частина бере активну участь у війні і це формує вже нові, несхожі на попередні поведінкові, соціальні та економічні моделі.

Фото: osvitoria.media

Міфи про зумерів

Покоління Z (чи "зумерів") вважають найбільшою надією людства. Це перше "digital native" покоління: вони не уявляють свого життя без смартфона.

Міф №1. Не можуть прожити й дня без ґаджетів та інтернету, роботу шукають здебільшого у соцмережах, при цьому більшість не мають власного резюме.

Реальність: "Вони не уявляють собі проблему дефіциту. В епоху змін і нестабільності вони стали гнучкішими і на це вплинула вимушена зміна локації через війну та бажання зумерів самостійно вибудовувати своє життя. Карантин та повномасштабна війна сприяли підвищенню конкуренції на ринку праці, що підштовхнуло зумерів до покращення своїх навичок, аби бути більш привабливими для роботодавця. У зумерів з’явилося більше віри в себе і зник страх перед першою роботою, а також пошуком нової роботи", – пояснила психологиня.

Міф №2. Зумери – оптимісти, які прагнуть лише дистанційної роботи та гнучкого графіка. Їх ідеал – скорочений робочий тиждень без традиційних офісних обов’язків.

Реальність: Зумери цінують гнучкість і баланс між роботою та особистим життям, але це не означає, що вони уникають традиційної роботи. Вони можуть успішно працювати і в офісі, якщо умови сприяють розвитку їхніх навичок, і дозволяють реалізовувати творчі ідеї. Їхня адаптивність допомагає пристосовуватися до змін у світі праці.

"Зумери не люблять чіткі графіки, часто просяться працювати дистанційно чи хоча б у гібридному форматі. Для них дуже важливий work-life balance, але якщо роботодавець пропонує солідну фінансову винагороду – зумери готові на понаднормову роботу", – каже психологиня.

Міф №3. Зумери – "сніжинки", надто чутливі до критики та неспроможні впоратися з життєвими труднощами. Вони не здатні адаптуватися до реального світу.

Реальність: Насправді покоління Z є найстійкішим – вони побачили надто багато трагедій за своє коротке життя. Пережили глобальну пандемію, війну з тероризмом і карантинні заходи. Ці події створили армію активістів, які відчувають, що борються за своє життя.

"Варто пам’ятати, що це покоління завжди нетерпляче і нервово чекає на фідбек. Якщо роботодавець відмовив – бажають у деталях знати чому. Адже зумери відверті і вимагають цього від інших. Часто вони чесно зізнаються, що не погоджуються на пропозицію, адже чекають більш солідного оферу від іншої компанії. Але це плюс для роботодавців. Бо представники старших поколінь сором’язливо мовчать про "інші варіанти", затягуючи процес найму", – каже Тетяна.

Фото: ua.krymr.com

Особисті кордони, онлайн-звички та емоційна стійкість: як змінюється покоління зумерів

Факт №1. Зумери зовсім відмовляються від тривалих стосунків. 

Сучасні підлітки і студенти часто приймають рішення взагалі відмовитися від тривалих стосунків з будь-ким і від будь-яких форм прив’язаності. Небажання жити з кимось або постійно зустрічатись стало звичною практикою, як і "секс по дружбі" чи "секс без зобов’язань".

"Зумери тепер так бережуть свої особисті кордони, що секс дозволяти собі їм просто недоречно. Тілесне кохання теж раціоналізується – з'являється мільйон додатків на кшталт Tinder, де знайти секс на один раз дуже легко. Вони сприймають любовну пристрасть і секс, наповнений сильними емоціями, як щось застаріле, старомодне", – каже психологиня.

Факт №2. Деякі прихильники спілкування у соціальних мережах перевіряють свої повідомлення перед тим, як встати з ліжка. 

Багато молодих людей взагалі не застали ті часи, коли не було соціальних мереж, тому вони стали для них звичним і природним середовищем. Постійна присутність у мережі формує нові звички, які молодь може сприймати як норму, не замислюючись про можливі наслідки.

"Зовсім неправильно було б стверджувати, що соціальні мережі – це лише небезпека для підліткової психіки. Існує багато способів, за допомогою яких сучасні комп’ютерні технології, включаючи спілкування у соцмережах, можуть позитивно впливати на життя сучасних дітей. Усе залежить від того, як використовуються такі технології", – уточнила психологиня.

Серед "плюсів":

Постійне дослідження;

Зростання критичного мислення;

Зближення з соціумом;

Активне створення спільнот; 

Майданчики для самовираження.

Факт №3. Батьки відіграють ключову роль у формуванні емоційної стійкості підлітків в умовах постійних технологічних змін і високих соціальних вимог.

Важливо будувати відкриті та довірливі стосунки, де дитина відчуває, що її почуття та думки важливі. Регулярні розмови про емоції, підтримка в складних ситуаціях та активне слухання допомагають навіть дорослим дітям розвивати впевненість у собі та навчитися справлятися зі стресом. Батьки мають бути прикладом емоційної відкритості. Якщо дорослі показують, як вони самі справляються з емоціями, підліток вчиться правильно виражати свої почуття. 

Школа повинна забезпечувати середовище, яке сприяє не лише академічному, але й емоційному розвитку підлітків. Важливою є роль шкільного психолога, який може допомогти дітям у складних ситуаціях. Учителі також повинні бути уважними до емоційного стану учнів і пропонувати підтримку, коли це необхідно.

Фото: bakertilly.ua

Хто кого не розуміє і чому?

Конфлікт між поколіннями виникає через різницю у світогляді, цінностях та життєвому досвід. Молодь, яка звикла до миттєвої комунікації через гаджети та соцмережі, часто не знаходить спільної мови зі старшими, для яких важливі особисті зустрічі або телефонні розмови. 

Історичний контекст також відіграє ключову роль: кожне покоління переживало різні виклики – війни, економічні кризи чи технологічні прориви – які по-різному вплинули на їхній світогляд і цінності.

"Тому, при спілкуванні зі своїми дітьми чи батьками, необхідно враховувати всі особливості, що характерні цьому поколінню, до того ж зважати на події, що могли вплинути на людину. Завдяки цьому, можна буде уникнути можливих конфліктів та зберегти чудові відносини один з одним", – радить Тетяна Сімонова.

Фото: drukarnia.com.ua

Поділитися: