Стародавні фрески у приміщенні колишньої військової церкви незабаром можуть зникнути. Чому?

Стародавні фрески у приміщенні колишньої військової церкви незабаром можуть зникнути. Чому?

Чи справді  в одному з університетів Дніпра не знали про історичні фрески?

Нещодавно ЗМІ повідомили про те, що у будівлі Дніпровського університету Науки та Технологій було знайдено стародавні фрески. Медіа стверджували, що протягом десятиліть там тренувалися студенти, які не здогадувалися про таємницю, приховану за стінами. Під час ремонтних робіт будівельники виявили під тинькуванням фрагменти старовинних зображень. Ми поспілкувались з дніпровським блогером, дослідником історії міста та журналістом Віталієм Пiскуном, який розповів, що фрескам вже 113 років. Про них було відомо ще у часи СРСР, але потім ніхто про них не згадував. Про походження історичних малюнків – читайте далі.

"Дев'ять великих церков, що зникли з карти Дніпра"

Фото: Vital Way

Віталій Пiскун автор YouTube-каналу Vital Way. У своїх сюжетах чоловік розповідає про історію нашого міста та найбільш знакові об’єкти Дніпра. 

Окрім цього, Віталій активно веде групу у Facebook під назвою "Катеринослав-Дніпропетровськ-Дніпро/історія міста". Саме завдяки цій спільноті блогеру прийшла ідея створити окремий проект, присвячений втраченим храмам міста. 

"Учасники групи почали публікувати матеріали про старовинні храми.  Виявилось, що є дев'ять великих церков, що зникли з карти Дніпра. Я присвятив їм серію відео та розповів їх історію з виїздами на місця, де раніше стояли ці святині", розповідає Віталій. 

У своїх історичних дослідженнях чоловік спирається завжди на офіційні документи. Він знаходить їх в архівах, які є у відкритому доступі в інтернеті або, якщо не вистачає інформації, телефонує в Історичний музей, щоб уточнити необхідні деталі. 

"Проект, присвячений зниклим церквам, почався з Казанської (Вознесенської) церкви. До речі, від неї залишився маленький фрагмент: будівля і частина паркану біля входу". 

"Закинута частина церкви та переобладнаний спортзал"

Фото: Vital Way

Об'їхавши вже більшість зниклих об'єктів, влітку цього року черга дійшла до Нової військової церкви Катеринослава. Її історія бере початок у ХХ столітті, коли  командування 34-ї піхотної дивізії отримало дозвіл та фінансування у розмірі 44 000 рублів на будівництво. Місце для спорудження храму було обрано на площі Абрамовича.

"23 вересня 1912 відбулось урочисте освячення нового православного храму, збудованого для полків 1-ї бригади 34-ї піхотної дивізії. Облицювання будівлі білою силікатною цеглою було дозволено лише після подання особливого свідоцтва Катеринославського міського управління". 

За радянських часів військові Хресто-Воздвиженські храми були ліквідовані. У січні 1930 року рішенням Дніпропетровського міськвиконкому було закрито стару церкву, а в грудні 1932 року і новий храм. 

Фото: ukr.net

Далі будівля церкви стала частиною Дніпропетровського інженерно-будівельного інституту (стара назва університету ДІБІ).

"Основна будівля церкви збереглася донині. Це є загальновідомий факт. У такому разі можна було припустити, що всередині збереглися фрески. Так воно й сталося. Існування фресок не було таємницею. Керівництво ДІБІ знало про них".

Площею Абрамовича називалася велика незабудована ділянка міста між вулицями Меткою (вул. Чернишевського), Нагірною (вул. Паторжинського), Жуковського та Семінарською (вул. Клари Цеткін, нині Володимира Мосаковського).

Аби потрапити в середину старої частини церкви, Віталій зв'язався із керівництвом університету. Виявилося, що вона була розділена на дві частини: переобладнане приміщення під спортивну залу та покинуті приміщення, де саме і знаходяться фрески. 

На місці Нової військової церкви блогер побачив будівлю без купола. До входу в стару частину вели обшарпані цегляні сходи. Перший поверх  з зеленими стінами, всередині лежать будівельні матеріали. На другому поверсі частково збереглися старовинні малюнки.

"Стіни Нової військової церкви були розписані в 1911–1912 роках, тож на сьогодні фрескам вже 113 років. Стан фресок залишає бажати кращого. Однак сам факт збереження свідчить про високу якість фарб, якими вони були виконані". 

Фото: Vital Way

Розписував храм відомий художник-символіст Єфим Михайлов (1885–1935), який на той час проходив військову службу в Катеринославі. А для розпису вівтарної стіни запросили викладача графічних мистецтв з 2-ї Класичної гімназії І. Д. Євсеєвського, який за 375 рублів створив на вівтарній стіні образ Богоматері (копію зображення з київського Володимирського собору). Як дарунок храму, він також додав зображення чотирьох Євангелістів у парусах купола та Деісус (образи Спасителя, Божої Матері та Іоанна Предтечі) на стіні перед вівтарем. Такі розписи армійських церков застосовувалися повсюдно.

За словами Віталія, стан фресок наразі є поганим. Чоловік зазначає: "Якщо наша влада хоче їх зберегти, то до реставрації треба приступити негайно".

"Найбільш негативно на фрески впливають волога та сирість. Очевидно, що приміщення тримали щільно закритим і волога проникала до нього в обмеженій кількості, що допомогло зберегти яскравість фарб".

Друга частина будівлі церкви тепер слугує спортзалом. Стіни пофарбовані в білий, а на підлозі розстелені мати для тренувань. Єдина підказка, що це колись був храм напівкруглі вікна та балкон, на якому раніше стояли півчі.

Поділитися: