Про недовіру та розвиток екотрендів.
Кав'ярня "Цікава кава" на Мостовій, 2 з'явилася у Дніпрі два з половиною роки тому і одразу заявила про свою активну позицію: брала участь у благодійних акціях та сама їх організовувала. А всі зароблені гроші передавала на лікування людей та у притулки для тварин.
Ми поговорили із власницею кав'ярні Тетяною Собко та дізналися, що їм із чоловіком Дмитром довелося зробити, щоб "Цікава кава" стала "зеленою".
До еко
На полицях – різнокольорові керамічні кухлі. Нижче – бамбукові стаканчики, у яких напої подають на винос. Поруч лежать кришки та трубочки з кукурудзяного крохмалю, з нього ж виготовлені ємності для лимонаду. А десерти, які зберігаються у холодильнику, у маленьких баночках. Пластика у цій кав'ярні немає.
"Цікавій каві" два з половиною роки, але сама компанія з продажу та обсмажування кави та сервісний центр з обслуговування кавоварок існують із 2011-го. Тоді ж розпочалася історія з благодійними акціями.
"Ми мали своє виробництво. І вирішили все ж таки відкрити кав'ярню, навіть не кав'ярню, а дегустаційну залу для того, щоб люди могли прийти і десь скуштувати нашу каву. З цієї ідеї народилася “Цікава кава”".
Перший великий проєкт нового місця був не еко, а благодійний. Він називався "Добрий баріста", де кожен міг прийти в кав'ярню та стати за барну стійку. Спершу було навчання, а потім справжня робота протягом години. На цей час треба було запросити всіх знайомих, щоб вони випили філіжанку кави, зроблену саме вами. А всі зароблені гроші можна було переказати на допомогу людям чи тваринам.
"Це не нами вигадано. Таку акцію часто проводять кав'ярні в інших країнах. Ми непокоїлись, як взагалі поставляться наші люди до цього в Україні. Тільки зробили перший допис, посипалося безліч зауважень, що це ми самі не придумали. І ми не заперечуємо".
Понад 250 відомих городян перетворилися на барист. Вони приготували 2000 чашок кави, зібравши майже 100 тисяч гривень на благодійність.
В акції взяли участь підприємці, банкіри, медики, журналісти, адвокати, фотографи. У тому числі анестезіологиня з лікарні Мечникова Таня Канчура, персональна тренерка Ілона Шпоріна, представниця громадської організації SaveDnipro Ірина Черниш, волонтери, співаки, режисери, бізнесмени.
Цю акцію Тетяна із чоловіком та співвласником "Цікавої кави" Дмитром планували на місяць, але вона затягнулася на три. Був ажіотаж: у день приходили по дві-три людини, які хотіли попрацювати баристою. У підсумку за три місяці "Цікава кава" зібрала понад 150 тисяч гривень на благодійність.
"Я сідала перевіряла, чи дійсно певній людині потрібна допомога. Спочатку була умова – треба розповісти нам, куди підуть гроші. І були такі проєкти як Єлисей. Більшість фінансів пішли на його лікування".
Єлисей Зеленський мав дуже рідкісне генетичне захворювання – спинально-м'язову атрофію. Через поступову відмову м'язів більшість дітей з таким діагнозом не доживають до двох років. Але лікування – укол препарату Zolgensma – коштує 56 мільйонів гривень, саме на його покупку пішли отримані з акції гроші. І вже навесні 2021 року хлопчику зробили ін'єкцію. Нині Єлисей на реабілітації.
Перехід до "зеленої" кав'ярні
Коли Тетяна та Дмитро переїхали у свій будинок у 2011 році, то зробили на ділянці компостну яму. Туди викидали органічні відходи, отримуючи добрива. Того ж року пара поїхала на місяць до Італії, побачила, як люди сортують там сміття. Цю закордонну звичку привезла із собою з подорожі. І вже десять років родина сортує пластик та папір у Дніпрі. Але ідея впровадити екотренди в кав'ярні прийшла лише рік тому, та й завдяки іншим людям.
"Ми з Дімою завжди брали участь у якихось благодійних проєктах, але ми не мали спільної концепції. Ми звернулися до піар-агентства, і там порадили, куди краще розвиватись. Запропонували взяти за основу екотренди".
Перша екоакція – "Пластик"
І вже навесні 2021 року "Цікава кава" стартувала зі своїм першим екопроєктом "Пластик". Суть проста: потрібно принести в кав'ярню 5-, 10- або 15-кілограмовий пакет із пластиком та обміняти його на чашку кави. При цьому важлива не вага кулька, а обсяг. Наприклад, за маленький пакет відвідувач отримував фільтр-каву чи американо. За середній – еспресо. А за великий – латте чи капучино.
"Ми довго шукали партнера, який забрав би принесене відвідувачами на переробку, – згадує співробітниця піар-агентства Олександра Мала. – У соцмережах були коментарі: "А куди подінете пластик, а точно ви його не викинете, а що за компанія забере?". Але ми знайшли підприємство, яке такі невеликі обсяги не вивозить, але погодилося нас підтримати через ідею".
"На пресконференції ми пояснили людям, що знайшли дніпровську компанію "Укрметполімер", яка справді все переробляє", – розповідає власниця кав'ярні Тетяна Собко.
Відвідувачі мили пляшки, відокремлювали від них кришки та етикетки, а потім спресовували їх.
За 1 місяць відвідувачі обміняли 73 чашки кави на 56 кг пластикового сміття.
За тиждень умови акції змінилися – за будь-який пакет давали будь-який напій. Все це тривало місяць. Відвідувачі заробили близько 1200 гривень, їх передали безхатнім тваринам на корми.
"Заявили всім, що ми зелена кав'ярня"
Але повністю стати "зеленими" у кав'ярні не вийшло. Із пластику залишилися пакети з кавою, що стоять біля стійки баристи. Від них ніяк відмовитись – немає альтернативи.
"Ми перерили весь інтернет, шукали у чому ще можна фасувати. Але справа в тому, що кава – продукт, який має свої технологічні процеси зберігання. Тому не можна просто насипати його у щось і так упакувати. Має бути клапан, а він не переробляється. Ми друкуємо пакети у самих виробників і хотіли разом із ними щось придумати. Але нам пояснили, що це неможливо. Були готові купити за кордоном, але у них теж немає альтернативи. Я думаю, що до цього хтось прийде, але згодом".
Що змінилося протягом року: кав'ярня повністю відійшла від пластикових трубочок, стаканчиків, кришок, баночок для десерту. І перейшла на продукцію з бамбука чи кукурудзяного крохмалю. Останній повністю розчиняється у воді, а за пів року розкладається і у землі, стаючи добривом.
Від пластикових стаканчиків та трубочок відмовилися й компанії, яким привозить напої "Цікава кава". Так вони підтримали кав'ярню та почали замовляти бамбукову "альтернативу".
"Компанії, у яких були пластикові стаканчики або пластикові трубочки, говорили, що тепер у них навіть рука не підніметься купити пластик. І головне – практично всі компанії перейшли за нами на бамбук".
Переробка сміття. Статистика
Щороку в Україні виробляється близько 1 мільярда твердих відходів. З них лише 10% переробляють. Наприклад: пластикові пляшки розкладаються від 450 до тисячі років. У результаті, 7% території нашої країни – сміттєзвалище. А це у 1,5 раза більше, ніж площа Полтавської області.
Скільки коштує еко?
Екологічний бізнес у Дніпрі – можливий. Це довела "Цікава кава". Але він дорогий. Стаканчики, трубочки або кришечки з бамбука або кукурудзяного крохмалю коштують майже вдвічі дорожче за звичайний пластик.
"Якщо звичайний стакан може коштувати 50 копійок, то бамбуковий – 1,20. І так само і кукурудзяний. Наприклад, пластиковий стакан для лимонаду коштує 3 гривні, кукурудзяний – близько 7. Чи готові власники кав'ярень стільки витрачати? Напевно, у цьому проблема – вони не хочуть втрачати заробіток".
При цьому ціни на напої кав'ярня не піднімали.
"Неправильно піднімати ціни, адже це моє бажання перейти на еко. У нас відвідувачі різні, вони можуть прийти та сказати, що не хочуть платити більше за еко. Мовляв, ми нав'язуємо, а я не хочу цього".
Але важливо не тільки знайти гроші на екопродукцію, а бути впевненим, що сміття справді йде на переробку.
"Найприкріше те, що ти телефонуєш у компанію, яка заявляє, що вона "еко". Але це неправда. Наприклад, там роблять стакани з металізованим напиленням. А такі не переробляється. Та ми знайшли справжні екокомпанії та готові поділитися з колегами всіма контактами та своїм досвідом.".
Друга екоакція – "Висадження дерев"
Восени кав'ярня запустила другу масштабну акцію. Готувались до неї три місяці та у листопаді висадили 70 яблунь у парку ДНУ ім. Олеся Гончара.
"Ми співпрацюємо з компанією "Ноосфера", яка розпочала реконструкцію парку ДНУ. Підприємство зібрало всіх партнерів, щоб вони підтримали цей проєкт. Ми захотіли допомогти. Зустрілися з керівником ботсаду та дізналися, що дерева у парку біля університету вже старі та їх треба оновити. Ось і прийшла ідея".
Спочатку думали посадити сакури, але такі вже є біля ДНУЗТу. Тож вирішили зупинитися на морозостійких райських яблунях.
"Понад 2,5 метри вони не зростуть. Дерева декоративні, хоч дають маленькі яблучка".
Але для цього дерева треба було придбати. Тож у жовтні кав'ярня запустила акцію: купивши десять чашок кави за місяць, відвідувач міг сплатити таку яблуню. Деякі викуповували дерева одразу. Наприклад, компанії робили доставку кави до офісів. Так одна купувала від двох до семи дерев за раз. У підсумку замість 50 запланованих саджанців вийшло 70.
"У ботсаду казали, що їх немає куди посадити. Ми почали умовляти, що парк великий, і всі помістяться. І тоді в ботсаду таки погодилися, дали додаткове місце під яблуні. З працівниками ми їздили в розплідники, щоб вибрати якісні щеплені дерева".
Тетяна з волонтерами зробила лунки під саджанці. А люди, які купили яблуні, самі їх висаджували. На кожне дерево вішали іменні таблички – назву компанії чи прізвище родини. За підсумком із 70 осіб не прийшло лише 10. Їхні дерева посадили співробітники кав'ярні.
"Перші акції людей насторожували, не було якоїсь довіри, "Добрий бариста", "Пластик" – тут ще люди притиралися. Але з деревами стало видно, що дніпряни нам довіряють. Взагалі не було жодних питань на кшталт: “Чи ви посадите яблуні?”".
Экоплани на 2022
За цей рік "Цікава кава" організувала дві масштабні екоакції. І на цьому зупинятись не збирається. Наступні проєкти запланували на весну.
"Повторюватись не будемо, хочемо нові історії. Щоб не зациклюватися на збиранні пластику та висадженні дерев".
У кав'ярні закликають колег приєднуватись. Але поки що жодний із закладів у Дніпрі не виявив бажання, каже Тетяна. Але дівчина вже має ідеї та плани на співпрацю.
"Головне – бажання не боятися ризикувати. Для початку можна перейти на екостаканчики, вони без пластику та без вмісту алюмінію всередині. Я відкрита до спілкування. Можна зателефонувати мені, і я все видам: контакти та секрети".
Тетяна впевнена, перехід на екостаканчики, трубочки та кришки допоможе зменшити кількість сміття на полігонах та збільшить кількість відвідувачів, які цінують природу.
"Так, складно. Так, затратно. Але якщо є бажання, то все можливо. У Дніпрі ситуація з еко вже краща. Десять років тому гірше – скрізь валялося сміття. Мене це вражало. Зараз баків більше і можна знайти навіть сортувальні".