Це наш текст до Міжнародного дня гір, який щорічно відзначають 11 грудня.
Екстремальні погодні умови, лавини, зсуви, висотна хвороба, складні маршрути та непроста акліматизація – усе це лише частина викликів, із якими стикаються альпіністи. Проте, попри всі труднощі, вони продовжують обожнювати гори. У чому секрет цієї пристрасті? Ми запитали про це у Ірини Караган – першої жінки з Дніпра, яка піднялась на Еверест. Окрім найвищої точки світу, альпіністка підкорила ще шість: Деналі або Мак-Кінлі на Алясці у Північній Америці, Аконкаґуа у Південній Америці, Кіліманджаро в Африці, Монблан у Європі, Вінсон в Антарктиді та Аннапурну в Гімалаях.
Закохалась у гори ще у шкільні роки
Перші походи в гори Ірина Караган здійснила з туристичним гуртком ще будучи школяркою. Це були Карпати, Крим та Кавказ. Перше серйозне сходження відбулося у Грузії у 2017 році на вершину Тетнульд (4858 м).
"Кожного разу на вершині я відчуваю неймовірне задоволення та щастя, що я досягла своєї цілі. Щастя від естетичної краси, бо я дуже полюбляю фотографувати. Кожен раз насолоджуюся красою гір, адже я дивлюсь з вершини навкруги. Мені відкривається неосяжний простір", – розповідає альпіністка.
Під час сходжень найскладніше – це не підйом, ділиться Ірина. Адже ти знаходишся у піднесеному стані, коли досягаєш свої цілі. Найскладніше – це спускатись. Часто альпіністи вже розслабляються, тож усі нещасні випадки трапляються зазвичай на спуску.
"Гори мають особливу красу, яка захоплює і надихає. Я полюбила їх ще під час перших походів, але по-справжньому закохалася, коли вперше побачила засніжені вершини Кавказу. Це було, як кохання з першого погляду. Коли робиш перший крок на льодовик, проходиш крізь ущелину чи перетинаєш засніжені тріщини – це неймовірні враження, які залишаються назавжди".
Найскладніше сходження в житті – це Еверест
"По-перше, це морально виснажливо – бути півтора місяці в експедиції. По-друге, це вимагає гарної фізичної підготовки та сил при самому сходженні".
Ірина розповідає, до підкорення вершини готувалася дуже ретельно: спілкувалась із людьми, які вже були на Евересті, багато читала, дивилася документальні фільми, аби підготуватись психологічно. Щодня бігала близько 10 кілометрів.
Експедиція на Еверест розпочалась зі сходження на 5 тисяч метрів до базового табору. Там місяць відбувалась акліматизація. Потім команда рушила далі. Ірина згадує: "У деякі моменти я підіймалася майже на межі своїх фізичних можливостей. Думок про те, щоб повернути назад не було жодного разу. Навіть у найважчі моменти я залишалася зосередженою".
Сходження було дуже тривалим – 50 діб. Та, підкоривши цю вершину, жінка відчула емоції, яких ще не було до цього: суміш захоплення, страху та тріумфу. Адже під час підйому Ірина була у сильному фокусі, кожен крок вимагав максимальної концентрації. Вона усвідомлювала, що знаходиться у зоні смерті (висота понад 7,5 тисяч метрів), де навіть найменша помилка може коштувати життя.
Там були вертикальні стінки, по яких треба лізти
Рік тому Ірина підкорила одну з найнебезпечніших вершин світу – Аннапурну у Гімалаях.
"Найважчий проміжок був на льодопаді. Там були вертикальні стінки, по яких треба лізти, і це все ще на великій висоті. Але мотивація досягти мети додавала сил".
Ця вершина небезпечна через свій рельєф. Сходження було з північної сторони, де часто сходять лавини та трапляються льодові обвали. Саме тому небагато людей зважуються піднятися на гору, бо це схоже на рулетку.
"Уже минув майже рік, але я досі не можу повірити у те, що я це зробила. Я повертаюсь в думках до цього сходження. Для мене пам’ятні сходження – це також ті, з якими пов'язані дуже далекі подорожі, наприклад, Антарктида. Адже це взагалі край Землі. А також Аляска у Північній Америці".
Топ найскладніших вершин, які підкорила Ірина:
1. Аннапурна
Одна з найнебезпечніших вершин світу, розташована в центральній частині Гімалаїв, висота – 8091 м. Попри те, що Аннапурна стала першим восьмитисячником, підкореним людиною (у 1950 році), вона славиться складним рельєфом і частими лавинами. Підйом на цю гору вимагає максимального фокусу та досвіду.
2. Еверест
Найвища вершина планети – 8848 м. Сходження на Еверест – це тривалий і виснажливий процес, що потребує не лише фізичної сили, а й величезної психологічної стійкості. Окрім висоти, альпіністи стикаються із суворими погодними умовами та перебувають у зоні смерті, де рівень кисню критично низький.
3. Деналі (Мак-Кінлі)
Найвища гора Північної Америки, розташована на Алясці, висота – 6190 м. Деналі славиться своїм холодним кліматом і складними погодними умовами, що робить її однією з найскладніших вершин для сходження. Температура тут може опускатися до -40°C навіть улітку.
Ми попросили Ірину скласти також топ найкрасивіших гір на її думку. Та його не існує, відповіла альпініста.
"Кожна гора унікальна і красива по-своєму. На одній ти можеш застати казковий схід сонця, на іншій – незабутній захід. Інколи через негоду взагалі нічого не видно і це завжди елемент випадковості. Але в цьому і є магія гір".
Гори не пробачають помилок
Тим, хто бажає зрозуміти магію гір, Ірина радить починати з тренувань зі скелелазіння. Паралельно знайомитися з досвідченими альпіністами та ніколи не вирушати в гори самостійно.
"Гори не пробачають помилок. Підготовка, інстинкт самозбереження та відповідальність допоможуть вам насолоджуватися цим захопленням".
Альпіністка розповіла, що підготовка до сходжень включає загальну фізичну форму, основою якої зазвичай є кардіонавантаження, наприклад, біг. Для технічних сходжень необхідно додатково займатися скелелазінням та освоювати техніку альпінізму, відвідуючи спеціалізовані секції. Якщо йдеться про трекінг – сходження, яке не вимагає технічних навичок, то акцент робиться на загальній фізичній підготовці.
"Втім, якщо у вас немає специфічної підготовки, я рекомендую звертатися до професійних гідів. Вони забезпечать необхідну підтримку та допоможуть зробити сходження безпечним та комфортним".
14 грудня, о 18:00 Ірина планує провести зустріч, де розкаже про сходження на десяту за висотою вершину Аннапурна 1. Деталі тут.
