У цьому році БеZVIZ скасували аж двічі: спочатку сам фестиваль через карантин, а потім і БеZVIZ Pre-party 1.5, вечірку з українськими артистами, яка мала відбутися цими вихідними. За два дні до її початку в телеграмі фестивалю з'явився пост про те, що через тиск керівництва облради, силових структур і міністра охорони здоров'я вечірку проведуть без глядачів, і подивитись її можна буде тільки онлайн.
Люди, які рік тому купили квитки на фестиваль, не схотіли з цим миритись і в суботу ввечері приїхали на Монастирський острів. В результаті за 300 метрів від сцени близько двохсот людей слухали "Ляпис-98", KARNA, Сметана band і Kleinod.
Ми спитали у них, чому вони не лишилися вдома, в теплі, і які взагалі відчуття від фестивалю за парканом.
Женя Згурко студент, йому 17. Квитки на БеZVIZ купив у грудні
Цілий рік чекав, а тут такий облом. Вирішив, що так чи інакше, але я маю туди потрапити. Ми каремати взяли, а напої ні. Було дуже холодно, хтось розвів багаття – всі грілися.
Незвично дивитись, як популярні артисти виступають перед п'ятьма людьми. Але вони постійно згадували нас, людей за парканом. Вони чули, як ми їм підспівували. Нам було не дуже добре чути, але було помітно, як вони старалися. Вони кричали нам, що чують нас, але не бачать. І що їм дуже приємно, що люди їх так цінують.
Чому на вечірку не пустили глядачів, мені незрозуміло. На відміну від Дня міста, тут були всі засоби для захисту людей.
Артем Хмєлєвськой, 24-річний стоматолог, приїхав на острів із Харкова
Ми були в минулому році на фестивалі БеZVIZ. Дізналися про нього випадково: уперше в Дніпрі, вийшли з кафе "Кеды искусствоведа" і побачили афішу. Через три місяці після того фестивалю купили квитки на 2020 рік.
Коли дізналися, що фест скасували, могли не поїхати. Але перше, що підштовхнуло – вже оплачені квитки і житло, друге – поїздку планували давно і дуже чекали на цю маленьку осінню відпустку.
"Фестиваль за парканом" – це коли перед сценою нікого, є ведучі й музиканти, які взаємодіють з онлайн-глядачами і публікою за парканом (за це їм окреме дякую. Коли вони зверталися до нас – усі кричали, щоб нас почули). Поряд стояв магазинчик, де можна було взяти попити-поїсти, і кілька столиків.
До нас звук долітав не так добре. Я просив організаторів зробити гучніше, але вони відповіли, що все налаштовано на онлайн-трансляцію.
Музиканти старалися, і щоб їх підбадьорити, ми аплодували кожному автобусу, що заїжджав чи виїжджав з території.
Поїхали звідти з гарним настроєм, але не думаю, що ми захочемо таке повторити. Холодно, людей небагато, особливо не потанцюєш і не зігрієшся.
Каті Матяж 26, вона рекрутерка, каже, що це був "фестиваль за бортом"
БеZVIZ – після Best City перший достойний фестиваль у Дніпрі. Я взяла з собою на острів плед, термочашку з гарячим чаєм. Ми сиділи з компанією за столиком від місцевого "кафе", але після того, як вийшла KARNA, мерзнути на довелося. Звук був гарної якості. Шкода лише, що зробили тихіше на двох останніх гуртах.
Відчуття як від "фестивалю за бортом". Це не зовсім те, що треба, але краще, ніж сидіти вдома і дивитись онлайн. Я думаю, вся ця історія згуртувала тих, хто все ж таки прийшов під паркан. Хтось жартував, усі сміялися, переглядалися. Було багато коротких коментарів і жартів. Коли є спільна тема, спілкування – не проблема.
Більше за все ми чекали на KARNA і "Ляпис-98". Міхалок, як завжди, радував віршами. Я розумію, що їм виступати перед пустою "залою" було важко, але я вдячний ведучим, М'ячу і Жуковській, вони чули нас, підтримували і навіть приходили до нас під паркан зі словами вдячності.