Фейк довжиною в століття: правда про “найстарішу аптеку” Дніпра

Чому історія про аптеку на Європейській площі – вигадка і де насправді найстаріша аптека в Дніпрі? "Це не найстаріша аптека", "це мережа з 90-х", "там раніше навіть входу не було" – саме такі коментарі ми отримали під постом про "Аптекар" на Європейської площі. Хоча раніше саме її вважали найстарішою аптекою Дніпра, яка нібито безперервно працює вже понад 100 років – і про це неодноразово писали місцеві медіа. Де ж тоді насправді найстаріша аптека міста? Розбираємося разом зі старшою науковою співробітницею Музею історії Дніпра. Перш ніж з’явилися аптеки Фото: з соціальних мереж Катерини Перші "фармацевтичні точки" на території сучасного Дніпра з’явилися задовго до виникнення Катеринославу. "Йдеться про Стару Самару – козацьке поселення XVI століття на території нинішнього Самарського району та Катеринослав Кільченський, ранній варіант міста, який існував у XVIII столітті біля річки Кільчень", – пояснює Катерина Попович, старша наукова співробітниця Музею історії Дніпра. У ті часи аптек у звичному розумінні фактично не було. Ліки виготовляли самі лікарі – індивідуально для кожного пацієнта. "Родеївські порошки" та Аптекарська балка Одним із перших відомих лікарів Катеринослава був Карл Роде. Він став відомим завдяки власним лікам – порошкам, які містяни називали навіть його ім’ям. Цікаво, що навіть міська топоніміка зберегла пам’ять про нього. Аптекарська балка у Чечелівському районі отримала свою назву саме через Роде – там він мав землю та будинок. Перша приватна аптека: історія Мільгофа У 1860-х роках у Катеринославі працювали лише дві "вільні" аптеки – тобто приватні. Паралельно існувала аптека при губернській лікарні (нині лікарня Мечникова), але вона була казенна і обслуговувала звичайних містян, тобто пацієнтів лікарні. Найстарішою серед приватних аптек вважається аптека Карла Мільгофа. Вона працювала ще у 1820–1850-х роках і розташовувалася на тодішній Дворянській вулиці (нині – вул. Князя Володимира Великого). "Це була перша відома "вільна" аптека міста – тобто така, що продавала ліки містянам, а не лише обслуговувала лікарню. Після смерті Мільгофа справу продовжив його син. Саме з таких аптек починається історія міського фармацевтичного бізнесу", – пояснює Катерина Попович. На цьому місці була аптека Мільгофавул. Князя Володимира Великого, 12 Будинок аптеки, на жаль, не зберігся – його знесли ще у 1968 році. Аптека з літерою "W" на фасаді Ще одна важлива точка на аптечній мапі міста – аптека Юлія Вебера, яка працювала на головному проспекті (нині проспект Дмитра Яворницького, 40). Пізніше вона перейшла до провізора Івана Сартисона, але на фасаді будівлі досі можна побачити літеру "W" – нагадування про перших власників. Крайня зліва будівля - аптека Вебера "Це один із небагатьох випадків, коли архітектура буквально "зберігає" історію аптек у місті" – зазначає Катерина. Аптека Стефановича: частина великого бізнесу У 1903 році на розі сучасних вулиць Шевченка та Січових Стрільців відкрилася аптека Костянтина Стефановича – у його власному прибутковому будинку. Це була не просто аптека, а частина великого міського бізнесу. До цього Стефанович уже мав аптеку в іншому будинку, що належав міському голові Івану Грекову. Будівля збереглася донині, хоча втратила частину декоративних елементів після реконструкції у 2000-х. Після смерті Стефановича у 1916 році аптеку продали, а в радянський час тут працювала відома аптека № 5. Аптека Пріцкера: остання зі старим інтер’єром Одна з найвідоміших аптек міста – аптека Пріцкера на проспекті Сергія Нігояна, 4. Її відкрили у 1916 році в спеціально збудованому прибутковому будинку. Це була єдина аптека в робітничому районі Чечелівці – тоді досить криміногенному. Сигнатура (рецепт) з аптеки Пріцкера Особливість цієї аптеки – інтер’єр, який зберігався майже без змін навіть у радянські часи: дерев’яні прилавки, кахельна підлога, вітражі, старовинна каса. "Це була майже "жива" музейна експозиція, тільки діюча". Аптека припинила роботу лише наприкінці 1990-х. Сьогодні на будівлі все ще можна побачити напис "АПТЕКА", хоча її стан поступово погіршується. На початку XX століття фармацевтична мережа міста активно зростала: ‣ у 1913 році в Катеринославі вже працювали 16 аптек; ‣ ще 48 аптекарських магазинів продавали готові препарати. Втім, навіть тоді аптеки залишалися місцем виробництва: ліки часто готували безпосередньо на місці, у власних лабораторіях. "Аптекар" – це просто маркетинговий хід Лікар, який у цьому будинку мав практику, і можливо, аптечна тара звідти За словами Катерина Попович, історія про "100-річну аптеку" на Європейській площі не підтверджується фактами. На радянських фото 1980-х років будинку по вул. Королеви Єлизавети ІІ, 15 видно: аптеки тут не було. Більше того – вхід з’явився значно пізніше, ймовірно вже у 1990-х, коли під двері переобладнали вікно. Усередині є табличка з датою – 1997 рік. І все ж легенда має підґрунтя. У будинку Рагинського свого часу працював лікар із приватною практикою. Пізніше тут могли знайти аптечну тару чи інструменти – саме вони сьогодні представлені в інтер’єрі.