Фейк довжиною в століття: правда про “найстарішу аптеку” Дніпра
Чому історія про аптеку на Європейській площі – вигадка і де насправді найстаріша аптека в Дніпрі?
“Це не найстаріша аптека”, “це мережа з 90-х”, “там раніше навіть входу не було” – саме такі коментарі ми отримали під постом про “Аптекар” на Європейської площі. Хоча раніше саме її вважали найстарішою аптекою Дніпра, яка нібито безперервно працює вже понад 100 років – і про це неодноразово писали місцеві медіа.
Де ж тоді насправді найстаріша аптека міста? Розбираємося разом зі старшою науковою співробітницею Музею історії Дніпра.
Перш ніж з’явилися аптеки
Перші “фармацевтичні точки” на території сучасного Дніпра з’явилися задовго до виникнення Катеринославу.
“Йдеться про Стару Самару – козацьке поселення XVI століття на території нинішнього Самарського району та Катеринослав Кільченський, ранній варіант міста, який існував у XVIII столітті біля річки Кільчень”, – пояснює Катерина Попович, старша наукова співробітниця Музею історії Дніпра.
У ті часи аптек у звичному розумінні фактично не було. Ліки виготовляли самі лікарі – індивідуально для кожного пацієнта.
“Родеївські порошки” та Аптекарська балка
Одним із перших відомих лікарів Катеринослава був Карл Роде. Він став відомим завдяки власним лікам – порошкам, які містяни називали навіть його ім’ям.
Цікаво, що навіть міська топоніміка зберегла пам’ять про нього. Аптекарська балка у Чечелівському районі отримала свою назву саме через Роде – там він мав землю та будинок.
Перша приватна аптека: історія Мільгофа
У 1860-х роках у Катеринославі працювали лише дві “вільні” аптеки – тобто приватні. Паралельно існувала аптека при губернській лікарні (нині лікарня Мечникова), але вона була казенна і обслуговувала звичайних містян, тобто пацієнтів лікарні.
Найстарішою серед приватних аптек вважається аптека Карла Мільгофа. Вона працювала ще у 1820–1850-х роках і розташовувалася на тодішній Дворянській вулиці (нині – вул. Князя Володимира Великого).
“Це була перша відома “вільна” аптека міста – тобто така, що продавала ліки містянам, а не лише обслуговувала лікарню. Після смерті Мільгофа справу продовжив його син. Саме з таких аптек починається історія міського фармацевтичного бізнесу“, – пояснює Катерина Попович.
вул. Князя Володимира Великого, 12
Будинок аптеки, на жаль, не зберігся – його знесли ще у 1968 році.
Аптека з літерою “W” на фасаді
Ще одна важлива точка на аптечній мапі міста – аптека Юлія Вебера, яка працювала на головному проспекті (нині проспект Дмитра Яворницького, 40).
Пізніше вона перейшла до провізора Івана Сартисона, але на фасаді будівлі досі можна побачити літеру “W” – нагадування про перших власників.
“Це один із небагатьох випадків, коли архітектура буквально “зберігає” історію аптек у місті” – зазначає Катерина.
Аптека Стефановича: частина великого бізнесу
У 1903 році на розі сучасних вулиць Шевченка та Січових Стрільців відкрилася аптека Костянтина Стефановича – у його власному прибутковому будинку. Це була не просто аптека, а частина великого міського бізнесу. До цього Стефанович уже мав аптеку в іншому будинку, що належав міському голові Івану Грекову.
Будівля збереглася донині, хоча втратила частину декоративних елементів після реконструкції у 2000-х.
Після смерті Стефановича у 1916 році аптеку продали, а в радянський час тут працювала відома аптека № 5.
Аптека Пріцкера: остання зі старим інтер’єром
Одна з найвідоміших аптек міста – аптека Пріцкера на проспекті Сергія Нігояна, 4. Її відкрили у 1916 році в спеціально збудованому прибутковому будинку. Це була єдина аптека в робітничому районі Чечелівці – тоді досить криміногенному.
Особливість цієї аптеки – інтер’єр, який зберігався майже без змін навіть у радянські часи: дерев’яні прилавки, кахельна підлога, вітражі, старовинна каса.
“Це була майже “жива” музейна експозиція, тільки діюча”.
Аптека припинила роботу лише наприкінці 1990-х. Сьогодні на будівлі все ще можна побачити напис “АПТЕКА”, хоча її стан поступово погіршується.
На початку XX століття фармацевтична мережа міста активно зростала:
‣ у 1913 році в Катеринославі вже працювали 16 аптек;
‣ ще 48 аптекарських магазинів продавали готові препарати.
Втім, навіть тоді аптеки залишалися місцем виробництва: ліки часто готували безпосередньо на місці, у власних лабораторіях.
“Аптекар” – це просто маркетинговий хід
За словами Катерина Попович, історія про “100-річну аптеку” на Європейській площі не підтверджується фактами. На радянських фото 1980-х років будинку по вул. Королеви Єлизавети ІІ, 15 видно: аптеки тут не було. Більше того – вхід з’явився значно пізніше, ймовірно вже у 1990-х, коли під двері переобладнали вікно. Усередині є табличка з датою – 1997 рік.
І все ж легенда має підґрунтя. У будинку Рагинського свого часу працював лікар із приватною практикою. Пізніше тут могли знайти аптечну тару чи інструменти – саме вони сьогодні представлені в інтер’єрі.
