26 листопада російська ракета знищила дім Ільїних на лівому березі. Від оселі залишилась сама цегла.
На задньому дворі стояв дерев’яний вольєр для американської акіти Джун, біле сімейне авто, поряд – гарна літня кухонька. Перед будинком – ставок з п’ятьма рибками, гойдалка, величезний мангал – подарунок сестри батьку. А всередині дому завжди були мама з татом та улюблений собака.
Такою була батьківська оселя Олексія зранку 26 листопада. Перед тим, як по ній вгатила російська ракета.
Родинне гніздечко
Олексій та старша сестра вже давно полетіли з-під батьківського крила. Але у цей будиночок на лівому березі приїздили 5-6 разів на місяць.
У ньому родина оселилась 16 років тому. Дім тоді був ще старим та мав всього один поверх. Олексій добре пам’ятає, як крок за кроком, копійка за копійкою, будинок отримав другий поверх та став їхнім затишним сімейним гніздом.
"Там – мій пояс з тхеквондо, коробка з медалями (сумую за спортзалом). Стіл, за яким я третьої ночі робив домашнє завдання. Телевізор, на якому я дивився улюблені передачі. Дві дірки у ламінаті від моїх зубів, коли я вийожувався новим трюком. Електронний камін, де збиралася уся сім'я".
Тепер від дому лишилась тільки цегла та скелет будинку.
У момент прильоту у батьківський будинок Олексій був на набережній
Хлопець разом з дружиною та її молодшою сестрою мав їхати до тещі. Підготували актуальний подарунок – павербанки. Але так і не подарували. Плани скасувала росія.
Субота, близько 11 години ранку. Вибух Олексій почув, коли був на набережній. Другий прогримів через пів години. Старша сестра подзвонила братові та сказала, що із батьками, які жили у будинку, зовсім немає зв’язку. Невдовзі стало відомо: ракета потрапила у їхній район. Олексій взяв найближче таксі до дому і прибув на місце через 20 хвилин.
"Будинок був у полум’ї. За п’ять хвилин я знайшов батька, він стояв поряд з пожежниками", – згадує хлопець.
Мама під час влучання ракети знаходилась у найвіддаленішому місці – на другому поверсі будинку. З її слів, спочатку стався вибух, у неї задзвеніло у вухах. Жінка розгубилась, не розуміла, що коїться.
Ірина за кілька секунд прийшла до тями, почала хапати найцінніше, поклала телефон у кишеню та пішла шукати вихід. Від влучання ракети сходи з другого поверху були знищені, жінка вилазила через вікно. Ірина повисла на руках, коли намагалась спуститись, відчула, що на неї щось крапає. Тоді вона не встигла зрозуміти, що саме (Пізніше стало відомо, що це був розплавлений кондиціонер). В цей час вибухнув газовий котел. Вибуховою хвилею Ірину кинуло з другого поверху на камені. Після цього її від дому відтягнули сусіди. Лікарі діагностували в Ірини струс мозку, контузію і багато внутрішніх забиттів та синців.
"Тато працює будівельником, і незадовго перед всім йому зателефонував клієнт. І коли татко вже повертався додому, пролунав вибух. Він першим прибув на місце трагедії. Навіть застав, коли мати відвозили до лікарні. Я приїхав наступним, потім – моя сестра і дружина".
Наступного дня після
Будинок загасили вже ближче до вечора, але сім’ю Олексія на місце не пустили. Вони змогли обстежити залишки дому лише зранку – тоді ще валив дим. Першим ділом вони почали розгрібати завали.
"Згоріло все цінне, нічого не залишилось".
Собаку Джун спочатку навіть не шукали. Сусіди сказали, що бачили, як з двору тікав пес. Інших собак там бути не могло. Господарі зраділи тому, що вона загубилась, адже це означало б, що член родини вижив.
"На передньому дворі у нас ще ставок був. Рибки, до речі, вціліли. П’ять з п’яти – живі. Все, що було навколо, прогоріло, тепер завалено попелом. Там стояла ще гойдалка. Сьогодні її, іржаву та обгорілу, доставили до знайомих. Можливо якось вдасться її відновити, хоча малоймовірно", – розповідає Олексій.
Зранку Олексій хотів впевнитись, що собака втекла, взявся розгрібати завали в тому місці, де стояла будка. Зверху було накидана купа цегли та шлакоблоку. Але камінь за каменем і він… побачив голову своєї улюблениці.
"У неї була вільна лише морда, тварина обгоріла. Ми поховали її там, де і знайшли".
Американську акіту звали Джун, їй було 8 років. Сім’я Ільїних купила цуценя у заводчика з Павлограда.
"Вона дуже любила берегти свою оселю. Зі своїми – грайлива, з чужинцями – упереджена. За поведінкою нагадує кішку, а ззовні – ведмедя".
Що далі?
Відновлювати в будинку Ільїних нічого. Зараз всі зайняті розгрібанням залишків, які можуть знадобитись – метал, цегла. Роздумують над продажем ділянки, однак сумніваються, що зараз її хтось купить, тому планують відкласти це до закінчення війни. Нагальною проблемою залишається пошук житла батькам, оскільки тато зараз живе у брата Олексія, а мама знаходиться в лікарні.
"Намагаємось якось адаптуватись до ситуації. Добре, що живі всі з людей, шкода собаку. Сьогодні ми займались тим, що вивозили брухт з місця. Ми ще не закінчили, багато роботи попереду".
Окрім будинку Олексія, постраждало ще кілька сусідських.
"Якщо русня думала, що оці їхні атаки тероризують нас, то вони дуже сильно помилились"
Ось так виглядав дім Олексія ще нещодавно. Затишок і улюблениця поряд. "Ми мало фотографували будинок", – каже Олексій і надсилає ще одне фото Джун.
А ось таким він став вже після вибухів.
"Нам є де жити зараз, тому будемо займатись документами для компенсації коштів за дім, щоб батьки знову відчували себе незалежними. Якщо русня думала, що їхні атаки тероризують нас, то вони дуже сильно помилились. Якось не виникло бажання поїхати до них і домовитись. "Будь ласка, не бийте нас ракетами". Виникло бажання загатити їх до останнього. Вони забирають у нас близьких, рідних. І в цей список додаю і собаку, бо вона теж з близьких і рідних. Не пробачу, русняві ***, що ніколи не бачили в очі цивілізації, і нічого не можуть зробити корисного. Що більше квитків ЗСУ випише на концерт кобзонам, то менше сімей страждатимуть".
Олексій передає свою величезну дяку співгромадянам за матеріальну та психологічну підтримку:
"Наші люди неймовірні, ми можемо все – разом❤️".
Якщо ви хочете допомогти сім’ї Олексія, ви можете скористатись посиланням для Монобанк.
Інші родини, які потребують нашої підтримки після тієї атаки
У домі Людмили Краснокутської знесло дах, повилітали вікна, потріскались і розійшлись стіни, провисла стеля. "Нам з речами дуже допомогли, дали ковдри та подушки. Там, де ми зараз, все є. Зайвого брати не хочемо. Але жити у нашому домі зараз неможливо", – говорить Людмила.
Сім’я потребує фінансової допомоги, щоб або відновити житло, або вкластись у побудову нового: 5375 2351 0195 6587 (А-Банк) або 5168 7573 5374 4552 (Приват)
У батьків Івана Дузь від будинку залишились руїни. "Дому більше немає взагалі. Відновлення неможливе. Необхідно все, важко сказати, що саме". Іван просить допомогти на карту батьків: 5168 7451 0677 0875. Гроші підуть на нове житло.
Дім Катерини Тищенко та дім її батьків, який знаходився поряд, було повністю зруйновано. "Живемо в друзів, речей нам трохи принесли. В батьків немає нічого". Сім’ї Тищенків необхідні посуд, засоби гігієни, постільна білизна. Також їм можна допомогти фінансово: 4441 1144 6223 5282.
Пошкоджено дім батьків Юлії Горай: повністю вигорів дах, на стінах тріщини, будинок почав хилитись у бік. Є вірогідність, що скоро він завалиться. Батьки зараз живуть у доньки. Коштів на побудову дому у них немає.
"Речами нам допомогли, більшу частину – з дому ми урятували. Зараз необхідні лише будматеріали та кошти", – каже Юлія.
Картка мами Юлії, Оксани Веремко: 5168 7451 0243 9798.
За словами голови Дніпропетровської ОВА, від ракет, запущених у суботу, постраждало 13 людей. Росіяни вгатили по вулиці з приватними будинками та у складські приміщення в іншому районі міста. Там на звалищі рятувальники виявили загиблого.
