Як зоозахисна ініціатива за півтора року розрослась до притулку, двох клінік та евакуаційної служби.
У цьому тексті ми розкажемо про створення зоозахисної організації, яка починала з допомоги тваринам, зачиненим у квартирах Київщини, а тепер рятує хвостиків, що постраждали від воєнних дій та людської жорстокості. Як волонтерам вдалося масштабувати свою діяльність? Що знадобилось для побудови притулку європейського зразка? Яка ситуація з допомогою тваринам на Дніпропетровщині?
Про створення "Зоопатруля" нам розповіла Ірена Скакун – головна менеджерка організації. Вона долучилася до проєкту на початку повномасштабного вторгнення.
"Зоодопомога повного циклу: від порятунку до прилаштування в сім’ю"
"Жінка з кошенятами в сумці” – саме так знають Ірену її сусіди по району у Броварах.
"Мені привезли на карантин двох кошенят. Я облаштувала їх удома та пішла випити кави. Йду районом, і тут мене зупиняє чоловік та просить сказати його синові, що йому не потрібно брати "тих котів зі смітника". Я зацікавилась: що за коти?
– Там хтось на смітник кошенят викинув, а мій Андрій хоче забрати. Скажіть йому, щоб не брав.
– Розумієте, так трапилось, що я – зооволонтерка, і не можу це сказати".
На смітнику було троє кошенят. Одного забрала дівчина, що проходила повз. Ірена поглянула на малечу, що залишилася, та зітхнула: "Ну що ж, давайте спакуємо їх мені в торбу".
Тож в її домі, окрім чьотирьох дорослих котів, стало ще четверо кошенят. У минулому місяці одне з них поїхало до нової родини в Прагу. Ще один в лютому поїде в Німеччину.
Цих кошенят та ще близько 2000 тварин впродовж півтора року врятували волонтери громадської організації "Зоопатруль Україна". Організація займається порятунком, евакуацією та лікуванням тварин із деокупованих територій та місць, де тривають бойові дії. Також у "Зоопатрулі" надають медичну допомогу (у Києві) хвостикам, які постраждали від людської жорстокості, піклуються про тварин у власному притулку та проводять адопцію – "всиновлення" пухнастих в родину.
Свої евакуаційні місії "Зоопатруль" почав ще навесні 2022 року з поїздок в Бучу, Ірпінь та Гостомель, де тварини постраждало після окупації: у когось власники загинули, або екстренно евакуювалися, багатьох хвостатих залишили у дворах та зачинених квартирах. Згодом волонтери їздили по всій Україні, де була схожа ситуація: на Донеччину, Херсонщину, Харківщину, Сумщину та Чернігівщину. Рятували тварин в Ізюмі та підтоплених міста і селах Херсонської області, на Донеччині в Костянтинівці та в селі Богородичному, яке ворог захоплював кілька разів, а наші бійці – звільняли.
Щоб потрапити на особливо небезпечні території, волонтери "Зоопатруля" беруть дозвіл у ДСНС, поліції або місцевої влади. "Це завжди легітимізує поїздку, робить її безпечнішою та дає нам більше можливостей для порятунку тварин", – каже Ірена Скакун.
На деокупованих територіях "Зоопатруль" роздає власникам тварин корм та медикаменти, консультує щодо медичної допомоги улюбленцям.
"Часто самі коти та собаки біжать до волонтерів, ніби розуміють, що приїхала допомога: застрибують на автівки, залазятьть у переноски та салон авто, просяться на руки", – каже зоозахисниця.
Як рятували?
"Насправді дуже багато людей не хочуть виїздити із місць, де ведуться активні воєнні дії, бо не хочуть залишати своїх тварин", – говорить Ірена Скакун.
Ірена пригадує історію, коли по дорозі із Костянтинівки до евакуаційного екіпажу додзвонилася дівчина і запитала, чи зможуть вони також забрати собаку її мами бо жінка не хотіла виїжджати без улюблениці, а самостійно вивезти її не могла. Машина "Зоопатруля" була повністю заповнена евакуйованими, тому вони шукали інших волонтерів, не пов’язаних з тваринами, щоб ті підвезли цю собачку навздогін. На щастя, відгукнулися колеги, які змогли вивезти і жінку і собаку.
На Херсонщині, після руйнування дамби на Каховській ГЕС, "Зоопатруль", разом з ДСНС, працював у човнах на воді. Також допомагав евакуювати тварин з місцевих притулків і сіл у "сірій зоні" та привозив гуманітарну допомогу.
"Ми рятували собаку, яка була на даху затопленого будинку три дні. Це місце було між двома українськими бліндажами, а за 200-300 метрів, за затопленою територією, – вже позиція росіян. Тобто, це територія, яку простежували і обстрілювали. Ми просили керівника поліції Херсонщини дати нам дозвіл, щоб могли евакуювати цю тварину. Представники поліції поїхали з нами на місце та засвідчили, що можна виходити на воду, щоб ми змогли дістатись цього пса", – каже менеджерка Ірена.
Чим живе організація зараз?
Нині "Зоопатруль" концентрується на допомозі в Київській області, іноді виїжджаючи в Сумську або Чернігівську – якщо виникають запити після серйозних обстрілів.
Організація також за можливості консультує колег, які хочуть займатися подібним. Зокрема, вже зверталися волонтери з Одещини.
Зараз "Зоопатруль" має власний притулок в місті Ірпінь на Київщині, де є 75 готових вольєрів, зона для вигулу собак, два котобудинки та великий склад для кормів та матеріалів, карантинне приміщення для кошенят та цуценят. Також в організації працює своя гаряча лінія, де приймають дзвінки від громадян: 099 130 3030. Туди небайдужі громадяни можуть звернутись щодо травмованих чи хворих вуличних тварин, привезених із зони бойових дій, а також постраджалих від живодерів. Організація спеціалізується на важких випадках. Оператором працює дівчина-студентка, яка здобуває психологічну освіту.
Алгоритми евакуації: як працює "Зоопатруль"
Оцінка ресурсів. Організація обов’язково має попередньо визначити, скільки тварин вони можуть прийняти та який обсяг допомоги можуть привезти.
Планування дій. Має бути чітке розуміння запитів та проблем, які чекають на місці, де сталось лихо. Зазвичай це про домовленості з людьми, які самостійно звертаються до "Зоопатруля".
Попередня комунікація. Це попередній зв’язок з ДСНС, поліцією, комунальними службами та місцевими зоозахисними організаціями. Це необхідно для безперешкодного та законного доступу до місць.
У "Зоопатрулі" отриманням дозволів займається один із волонтерів з юридичною освітою. Це може займати близько тижня.
Створення плану спільної роботи з усіма залученими людьми та організаціями. Зазвичай від "Зоопатруля" на евакуацію їде три-чотири працівники: ветеринарний лікар, водій, оператор і фахівець з комунікацій. Кожен з них має досвід та знання із відлову та надання першої допомоги тваринам.
Потурбуватись про власну безпеку. "Зоопатруль" забезпечує себе бронежилетами, касками, медикаментами.
Підготуватись до виїзду. Збір медикаментів (бинти, седація, знеболювальне, кровоспинні засоби тощо) для тварин, корму, кліток. Також сюди входить додаткове пальне, планування місця ночівлі та інших речей, важливих для роботи команди.
Робота на місці. Вона передбачає спілкування з місцевими, вилов тварин, надання першої допомоги врятованим хвостатим, їхнє розміщення в клітках та все інше з запланованого.
Евакуація тварин в клініку в Києві, де їм надають всю необхідну медичну допомогу, а також тримають два тижні на карантині для виявлення та лікування інфекційних хвороб.
Здорових тварин відправляють у притулок. Там про них піклуються, соціалізують та готують до адопції. Тим часом команда з комунікацій займається поширенням інформації про тварину, щоб знайти їй родину.
"Зоопатруль" не відловлює тварин на вулиці, якщо вони не мають травм, які загрожують їхньому життю.
Як будували притулок?
Завдяки добре вибудуваній комунікаційній стратегії на початку своєї діяльності про "Зоопатруль" дізналося багато людей в Україні та за її межами. Їх активно підтримували і українці, й іноземці, яких турбувала доля тварин, що постраждали під час повномасштабного вторгнення. Про роботу зооволонтерів писало багато міжнародних медіа, зокрема CNN, ВВС, Vogue тощо. Таким чином "Зоопатруль" накопичив 59 000 доларів донатами. На ці гроші в червні 2022 року вирішили зводити притулок. Офіційне відкриття відбулось в березні 2023 року.
Щоб побудувати комфортний прихисток для тварин, набирались досвіду у колег – їздили до Чехії та Німеччини. Впродовж поїздки зрозуміли, як краще облаштувати притулок. Нічого дерев’яного, окрім будок, у вольєрах не має бути, бо в дерево дуже в’їдаються запахи. Тоді як бетон влітку достатньо прохолодний, а взимку у вольєрах є зони із теплою підлогою, а також додаткове утеплення сіном та термокилимками.
Перед будівництвом притулку волонтери почали перемовини з Ірпінською громадою, яка виділила їм землю під будівництво. Територія розташована віддалено від будинків, тому тварини та люди не заважають одне одному.
Будувати довелось з нуля, починаючи з облаштування інфраструктури та нормального зад’їзду та аж до базових комунікацій: світла, води. Спочатку з’явились вагончики під інфекційний стаціонар, карантинна зона, потім – перший котобудинок та ветеринарний пункт. Для цього закупили обладнання для оглядів, стерилізації, вакцинації та першої допомоги.
Одним із зобов’язань при укладанні договорів з громадою було те, що організація допомагатиме з місцевими безпритульними тваринами.
Окрім вічного питання грошей та бюрократичної тяганини "Зоопатруль" зіткнувся з низкою непередбачуваних проблем. Перша з них – відсутність матеріалів для будівництва притулку.
"Багато українських підприємств через повномасштабне вторгнення зменшили обсяги роботи або перестали працювати. Був величезний дефіцит", – згадує менеджерка.
Другою проблемою була інфраструктура. Окрім знищеної мародерами каналізації, з’явилась проблема з електропостачанням. Складно було протягнути нові комунікації.
"У нас все на електриці – опалення, світло. Отримуємо її за тарифом підприємств, бо не можемо протягнути лінію від житлових будинків, отримуємо електроенергію від заводу", – каже Ірена.
Як створили клініку?
На початку повномасштабної війни в кожній ветклініці Києва "стояла" довжелезна черга волонтерів. Деякі ветеринари тоді, на жаль, завищували вартість своїх послуг і це було великою проблемою.
"Оскільки у нас в команді теж є ветеринари, ми розуміли справжню вартість цієї роботи. Користуватися послугами клінік було для нас невигідно", – пригадує Ірена.
Крім ціни, волонтерам "Зоопатруля" було важко піклуватись про тварин у різних клініках. Ідея створити окремий комерційний проєкт, який буде допомагати громадській організації, належала одному з засновників "Зоопатруля" – Дмитру Ревнюку. Разом зі своїми колегами з рекламного бізнесу, він інвестував власні кошти та відкрив ветеринарну клініку.
У клініці безкоштовно надають допомогу тваринам, яких рятує "Зоопатруль", а також діє знижка для інших зооволонтерів. Комерційні послуги надають можливість покривати оплату роботи лікарів та закуповувати ліки та додаткове медичне обладнання.
Спочатку відкрили маленький заклад на Оболоні. Згодом з’явилася філія на Подолі, де вже працював інфекційний стаціонар.
"Коли добирали персонал, до нас приходили фахівці з інших клінік. Ми шукали найкращих спеціалістів, щоб надавати якісні послуги, в першу чергу тваринам, врятованим від людської жорстокості в зоні бойових дій. У них часто важкі інфекційні хвороби, складні задавнені переломи, рани від куль чи уламків тощо. Ці випадки завжди потребують суперфахового втручання", – каже Ірена.
Служба адопції: як "всиновлюють" чотирилапих?
Якщо у тварини вже був господар і хоче її повернути, "Зоопатруль" перевіряє, за яких умов вона загубилась і чи не покинули її навмисно. Безвідповідальним господарям тварину не повертають.
"Був випадок, коли дзвонив нам чоловік і казав: "Я там кота залишив у квартирі, він здохне, а я лінолеум новий постели. Будь ласка, відкрийте квартиру та заберіть його"", – пригадує Ірена. Такому власнику тварину не повертали.
З людиною, яка хоче взяти улюбленця з притулку, підписують волонтерський договір. Там вказано умови, за яких віддають тварину. Також організація гарантує підтримку пухнастого. Зокрема, перший місяць це безкоштовна медична допомога та пів року – консультації. Також власник тварини має звітувати про стан нового члена родини: час від часу надсилати фото або відео. Буває, що власник та улюбленець не можуть жити разом, тоді тварину можна повернути.
"Нещодавно була ситуація: жінка взяла у нас цуценя, виховала його, вони обожнювали одне одного. Але у хазяйки виявили дуже важку хворобу, її відвезли на лікування, тепер вона не може гуляти з песиком. Це було важке для неї рішення, але вона повернула собаку нам. Я вважаю, що це правильно з її боку", – каже Ірена.
Де брали ресурси?
Коли "Зоопатруль" лише починав свою діяльність, в проєкт було залучено 22 волонтери з власними автівками. Однак з часом ці люди втратили можливість продовжувати волонтерити. Зараз організація має одну автівку, яку їм допомогла придбати комерційна організація. Всередині достатньо місця для кліток та двох пасажирів, є сітка, яка захищає водія на випадок, якщо тварини виберуться з кліток.
"Ідеально було б мати реанімобіль, як у наших колег. Це справді дуже класна штука, обладнана реанімаційними засобами", – каже Ірена.
"Зоопатруль" і далі існує більшою мірою донатами людей.
"Ми розуміємо, що порятунок тварин зараз в Україні – це не першочергове, але готові бути "наступними у черзі" та претендувати на якісь 10 гривень, які залишаються від умовної "чашки кави" щодня", – говорить Ірена.
Також "Зоопатруль" вигадав можливість "кураторства вольєрів". Це 10 000 гривень на місяць, які інвестує організація або приватна особа, яка "курує" певний вольєр. Ця сума йде на потреби та розвиток притулку.
"Зоопатруль" з бізнесами організовує масштабні акції. Наприклад, у партнерстві з мережею супермаркетів влаштували акцію "1 гривня з чашки кави", де з початку травня до кінця червня одна гривня з кожного стакану кави з магазинного автомату йшла в фонд "Зоопатруля". Гроші витратили на добудову притулку. Також волонтери співпрацюють із маленькими бізнесами. Іноді подаються на гранти.
"Ми повинні бути впевнені, що у нас принаймні на два місяці вперед точно буде корм для тварин та кошти на медичне забезпечення", – каже Ірена.
А що на Дніпропетровщині?
В Дніпрі також існує декілька подібних рішень. Більшість з них не настільки масштабні та почали свою історію ще задовго до повномасштабної війни.
"Ми були на форумі з громадської активності та зустрічались з колегами. Там дуже хвалили комунальне підприємтсво з Дніпра. Вони дуже активні щодо реабілітації тварин з Харківщини та Запоріжжя", – говорить Ірена про SAVE ANIMALS UKRAINE, які розташовані саме в нашому місті.
Ще один з таких проєктів – Dnipro Animals, який розпочавcя у 2020 році та займається допомогою та стерилізацією. Також мають притулок, де утримують понад 200 тварин. Іноді влаштовують рятувальні операції, хоча й не спеціалізуються на цьому.
Організація "Вірність" також має притулок та займається стерилізацією.
"Ковчег" – товариство захисту тварин в Дніпрі. Ще є притулки "Друг" та "Ми за право на життя", які надають медичну допомогу тваринам. "Вірний друг" у Кам’янському та "Промінь життя" в Кривому Розі загалом підтримують інформаційно, займаються прилаштуванням безпритульних тварин. допомагає безпритульним тваринам. Центр реабілітації для безпритульних тварин у Павлограді має притулок, проводить стерилізацію та інші медичні процедури.
Крім цих організацій, в Дніпрі є "Пегас", який раніше спеціалізувався на допомозі коням, а тепер допомагає і диким тваринам.
Також ми знайшли гарний список зоозахисних організацій по всім регіонам України. І корисний ресурс тут.
Цей матеріал є частиною спецпроєкту про відновлення України. Проєкт реалізовано ГО "Інтерньюз-Україна" за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
